Садівники, як правило, обмежені в можливостях дотримання правильної сівозміни. Причина проста:
Вони вимушені з року в рік вирощувати на своїх шести сотках одну й ту ж культуру. При цьому накопичуються так звана втомленість грунту, виродження культури.
Поки не настав час активних робіт на городі, а в країні карантин можна побалувати себе філіжанкою запашної кави, відвідавши піцерию у Києві, яка ще не закрилась через поширення небезпечного вірусу з Китаю.
Зеленими добривами (сидератами) можуть бути різні сільськогосподарські культури, в основному з сімейств бобових і хрестоцвітих, які здатні збагачувати грунт органічними речовинами, а нерідко — і азотом (бобові).
Одночасно відбувається істотне поліпшення властивостей грунту за біологічними, хімічними і фізичними параметрами. До того ж зелені добрива є фітомеліораторами. Вони знижують засміченість багатьох овочевих і польових культур, а також їх пошкоджуваність хворобами і шкідниками. Важливо й те, що зелені добрива запобігають міграції корисних для овочів елементів живлення в глибинні шари грунту, зводять до мінімуму водну і вітрову ерозію. Нарешті, на відміну від хімічних, вони здатні забезпечувати корисні людині рослини елементами живлення рівномірно, протягом усього вегетаційного періоду.
Будемо сіяти добрива
Сіють сидерати і як поміж основних культур, і як самостійні.
В останньому випадку сівбу проводять після того, як на ділянці зберуть урожай. З липня по першу декаду вересня. Залежно від строків сівби зелені добрива попутно зможуть поповнити кормові запаси хлібороба-тваринника за рахунок першого укосу.
Практика рекомендує три терміни оранки зелених добрив.
- Перший термін оранки, пізньої осені, — під ранню картоплю, буряк, кукурудзу, льон, ярі зернові.
- Другий термін — під гречку, картоплю і силосні культури.
- Третій термін-під однорічні трави, попередники озимих зернових.
Для підсіву найкраще використовувати люпин жовтий або вузьколистий (з тим, щоб заорювати його пізньої осені) і буркун білий або сераделлу, райграс (щоб зорати їх ранньою весною).
При посіві в міжряддя основних культур рекомендується використовувати швидкозростаючі рослини з коротким вегетаційним періодом. Це, наприклад, люпин вузьколистий, вика Мохова, пелюшка, гірчиця біла, фацелія, редька олійна, ріпак ярий. Пожнивні культури вимагають витримувати точні терміни посіву, так як затримка навіть на один день може обернутися втратою однієї-двох тон рослинної маси на гектар. Треба додати, що оранку зелених добрив пізньої осені корисно буде проводити одночасно з додаванням в грунт торфу і соломи. При весняній оранці зимуючі рослини затримують біля себе сніг і тим самим покращують водний режим ділянки. В якості озимих сидератів рекомендується використовувати озимі сорти жита, ріпаку, суріпиці або суміші жита і вики волохатої (для оранки навесні).
Садівникові корисно знати також, що кореневі та пожнивні залишки багаторічних бобових трав є чудовим джерелом органічної речовини, багатої азотистими сполуками. Однак кількість цих залишків у різних трав неоднакова. Так, наприклад, конюшина повзуча (сорт Волат) в цьому відношенні буде краще конюшини лугової або, скажімо, люцерни (сорти Північна гібридна 69 і сорти Слов’янська місцева).
Дослідженнями вчених встановлено, що найбільшу здатність фіксувати азот з атмосфери мають люпин жовтий (120-140 кг / га), потім — кормові боби і сочевиця (90-100 кг / га), горох і вика (60-80 кг / га), квасоля (30-50 кг / га). А це становить 38-39% загальної потреби посівів культур в азоті. Крім бобових, в справу йдуть і трави сімейства хрестоцвітних: редька олійна, суріпиця, фацелія, перко, ріпак, а в суміші з ними — жито, овес, пшениця, вика волохата. Озимий ріпак, скажімо, сорти Гала і Липецький, при посіві 28 липня — 1 серпня за сорок п’ять днів досягне кормової стиглості і може давати до 184-240 центнерів зеленої маси з гектара при запашці 20 вересня.
Заорювання озимого ріпаку збільшує урожай, наприклад, картоплі до 31%. Слід, однак, врахувати, що такі показники можливі за умови внесення під рапс в поле до 40 тонн на гектар гною і мінеральних добрив. Без добрив, природно, показники будуть гіршими.
Ріпак замінить гній
Внесення зеленої маси ріпаку в грунт в кількості 200 ц / га рівносильно внесенню 30-40 т / га першокласного гною! Тут же, для загального розвитку, а можливо, і застосування в господарських справах, відзначимо, що ріпак є відмінним джерелом насіння, з яких вибивають харчове рапсове масло. Ріпак цікавий і з іншого боку: він непогано витягує радіонукліди із зараженого ними грунту. У цьому випадку (зверніть увагу, садівники!) його залишки в грунт закопувати не слід.
Візьміть на замітку і такі відомості. Редька олійна і суріпиця за 50-55 днів здатні дати відповідно 485 і 444 центнера зеленої маси на гектар. В якості зеленого добрива не менш цінна вика волохата. За наявними даними, вона здатна відмінно збагачувати грунт азотом. Так, наприклад, при нормі висіву в 27-32 кг / га (рядками) або в 40-45 кг / га (врозкид) вика волохата здатна дати до 255 кг азоту на гектар. Найкращі результати виходять при використанні суміші з насіння жита і вики волохатої. Правда, в цьому випадку потрібен добре дренований грунт при достатній вологості — більше 75 см / рік. Посів краще проводити за 40-60 днів до сильних заморозків з подальшим прикочуванням грунту. Зимують найкраще рослини висотою 7-12 см.
