Ризоктонія вражає картопля повсюдно, де б її не вирощували, — в одних місцевостях сильніше, в інших слабше. В деяких регіонах шкода що заподіюється нею часто досягає 15-20% від загального врожаю бульб. Цей фітопатогенний вид гриба, Rhizoctonia може вражати також буряк, редьку, капусту, гарбуз, в цілому до 230 різних видів рослин. Але найбільше від нього страждає картопля. Ризоктонія не тільки є всеїдною щодо живих рослин, вона здатна жити в грунті, живлячись рослинними залишками. Грунт є постійним і повсюдним джерелом інфекції цього захворювання. До того ж повторне вирощування картоплі на тій же ділянці веде до накопичення в грунті найбільш агресивних для картоплі рас цього гриба. Ризоктонія воістину є всюди. Повністю позбавити картоплю від ураження цим патогеном неможливо, але послабити його шкідливий вплив цілком реально.
Механізм зараження картоплі ризоктонією
Ризоктонія нападає на картоплю протягом усього періоду вегетації — з початку проростання посадочних бульб і до збирання врожаю. Гриб вражає паростки, основи стебел, столони, коріння і бульби нового врожаю. Найбільш згубно вражає паростки, які ще не встигли вийти на поверхню землі. Гіфи гриба проникають крізь епідерміс паростка і поширюються всередині тканини, викликаючи відмирання клітин. Зовні це проявляється в утворенні бурих плям і виразок, які оперізують паросток і викликають загибель точки росту. Уражені паростки або зовсім відмирають, або дають бічні відгалуження, з яких виростають ослаблені пагони. Бульби з сильно пошкодженими паростками часто взагалі не дають сходів або з них виростають ослаблені рослини. У основі стебел таких рослин, як наслідок зараження паростків, можна помітити виразки. Гриб пошкоджує судинну систему, порушуючи водопостачання рослин і ускладнюючи відтік поживних речовин до бульб нового врожаю. В результаті цього про ураження ризоктоніозом можна судити за утворенням повітряних бульб в пазухах листків, а також по скручуванню верхніх листків. При цьому листя м’які на дотик (на відміну від вірусного скручування листя), краї їх хвилясті. У спекотний полудень можна спостерігати в’янення рослин. Це результат пошкодження коренів ризоктонія. В кінці літа при вологій погоді часто розвивається ще одна форма ураження ризоктонія — утворення білого нальоту в основі стебел. Це так звана «біла ніжка», що представляє сплетіння гіфів гриба, на яких утворюються спори, легко розноситься вітром. Продуктивність рослин ця форма зараження не знижує, але сприяє розселенню ризоктонії по ділянці і зараженню бульб нового врожаю.
Нарешті восени, особливо при пізньому прибиранні, можна відзначити найбільш характерну форму ризоктоніозу — утворення склероцію на бульбах. Склероцій представляє собою щільне сплетіння гіфів гриба, прилеглих до поверхні бульби. Вони мають вигляд чорних грудочок, схожих на прилиплу землю. Це форма патогена, здатна зимувати на бульбах в сховище і в грунті. Навесні, при посадці у вологий грунт, з склероціїв виростають гіфи, швидко проникають в паростки картоплі. Склероцій є основним і найбільш небезпечним джерелом інфекції ризоктонії. Справа в тому, що пристосованість ризоктонії до умов зовнішнього середовища і до різноманітності живлення пов’язана з наявністю у цього патогену великого числа рас або патотипів, що розрізняються по ряду властивостей, в тому числі і за бажанням певних рослин-господарів. На картоплі переважно розмножуються саме ті раси гриба, які можуть викликати сильну його поразку. У склероціїв, утворених на бульбах, також переважають раси, найбільш пристосовані до паразитування на картоплі і здатні викликати масове і сильно розвинене зараження паростків. Тому посадка бульб зі склероціями призводить до ураження ризоктонія 80-90% паростків, а деякі бульби взагалі не дають сходів. При використанні ж здорових бульб в тих же умовах уражається менше 10% паростків — за рахунок ґрунтової інфекції.
Бульба картоплі заражена патогенним грибком Ризоктонія
Засоби захисту картоплі від ризоктоніозу
Використання для посадки бульб без склероціїв служить найважливішим прийомом захисту картоплі від ризоктоніозу. Як від бульбової, так і від грунтової інфекції оберігає протруювання перед садінням бульб 0,1% -м розчином препарату Тект або 0,2% -м розчином фітолавіну. Досить занурити бульби в розчин і потримати кілька хвилин. Можна протравлювати в 1% -му розчині борної кислоти або в 5% -й суспензії ТМТД. Ці прийоми рятують від ураження паростків, сприяють дружним сходам, знижують пошкодження стебел майже в 5 разів і зменшують зараження бульб нового врожаю більш ніж в 2 рази. Для картоплі ризоктонія найбільш небезпечна в період, поки паростки ще не встигли вийти на поверхню. Найбільш сильне ураження ризоктоніозом відбувається при холодній весняній погоді і на сильно зволоженому грунті. Температурний діапазон шкідливої дії ризоктонії досить широкий — 10 … 25 ° С. Але при підвищенні температури грунту картопля швидше сходить, скорочується період її уразливості патогеном. Тому все агротехнічні заходи, що прискорюють сходи, захищають картоплю від ризоктоніозу. Відчутний ефект дає пророщування бульб на світлі. При посадці на невелику глибину (5-10 см) паростки уражуються слабше, ніж при глибокому. Не варто поспішати з посадкою, краще почекати, поки грунт на глибині 10 см прогріється до 7 … 10 ° С. У наших умовах це буває зазвичай після 1-10 травня. Нарешті, раннє збирання знижує можливість утворення склероціїв на бульбах нового врожаю.
Важливо, що всі прийоми, що оберігають картопля від ризоктоніозу, знижують запас інфекції, як на бульбах, так і в грунті і тим самим зменшують небезпеку ураження картоплі в наступному році. Захищає картоплю від сильного ураження ризоктониозом сівозміна і посадка по переораним травам. Ризоктонія вражає всі сорти картоплі, але деякі страждають від неї менше: Детскосел’скій, Чародій, Зарево, Архідея, Пригожий 2, Гранола.
В. Колобаєв, докт. біол. наук
