Січень — найхолодніша пора року. В житті бджіл — це друга половина зимового періоду. Аби бджоли навесні добре розвивалися і мали високу продуктивність під час використання медозбору, необхідно, щоб була успішною зимівля. Цей період вимагає від пасічника особливої уваги з догляду за бджолами і вміння надати їм необхідну допомогу. Головна мета зимового догляду — не допустити втрат. Догляд за бджолами в цей період не забирає багато часу. Часто відвідувати їх не треба, досить 2—3 рази на місяць.
У цю пору бджоли, зібравшись у щільний клуб, дуже економно витрачають корм і власну енергію, щоб пізніше дати життя новим поколінням. Пасічник повинен лише забезпечити їм спокій, а також підтримувати нормальну температуру і вологість повітря в зимівнику і вуликах. Бджолині сім’ї в цей час потребують цілковитої тиші і притоку свіжого повітря.
Про стан бджолиної сім’ї можна довідатись, прослуховуючи вулики апіскопом чи через льоток за допомогою гумової або поліхлорвінілової трубки. Рівний слабкий гул свідчить про задовільний стан сім’ї, сильний шум сімей і вихід окремих особин із вулика — про задуху та спрагу бджіл, викликані надто сухим повітрям, підвищеною температурою або кристалізацією меду. Якщо сильний гул спостерігається в одній сім’ї, то це сигнал неблаго-получної зимівлі. Мишачий запах із вулика засвідчує про те, що у вулик залізла миша і турбує сім’ю. Якщо надмірне утеплення вулика — то підвищилась вологість. Самі бджоли страждають від задухи, а відтак вони хвилюються і клуб може розпастися. Тому потрібно, щоб у зимівниках була оптимальна вентиляція. Для кращої вентиляції вуликів льотки очищають від мертвих бджіл дротяними гачками, обгорнутими марлею, зменшують або збільшують льоткові отвори. У дуже теплих зимівниках, у яких сухе повітря, розвішують мокрі мішки чи рядна, заносять ящики із снігом або кригою, відчиняють двері. За високої вологості у зимівниках збільшують вентиляцію. Якщо сім’ї не вистачає корму, то при постукуванні по вулику вона відповідає гулом. який нагадує шелест сухого листя, або відгукуються лише поодинокі бджоли звуком, що нагадує гул бджіл-вентилювальниць. У такому випадку потрібно перевірити наявність кормів у гнізді. Підгодівля бджіл небажана, оскільки погіршує результати зимівлі і її проводять у разі крайньої необхідності — щоб врятувати бджіл від голодної смерті. До першого обльоту не можна давати цукровий сироп, оскільки він призведе до переповнення кишківника і в бджіл може виникнути пронос. Краще підставляти рамки з медом, давати цукрову пасту, медову ситу. Якщо бджоли зробили перший обліт, тоді можна давати цукровий сироп (1,5 частини цукру — на 1 частину води). У січні бджолина сім’я споживає за добу в середньому близько 25 г мед . Кишківник бджіл у цей час вже частково заповнений продуктами розпаду, але ще не до крайньої межі.
Перевіряючи сім’ї в зимівнику, необхідно дотримуватись тиші, не відчиняти вікна і користуватись червоним ліхтарем (червоний колір не збуджує бджіл).
У січні проводять контрольний відбір проб загиблих бджіл. Оглядаючи підмор та сміття з дна вулика оцінюють стан бджолиної сім’ї. Якщо серед підмору є бджоли без голови, то це засвідчує про присутність мишей у вулику; кристалики меду на дні вулика та на мертвих бджолах — про кристалізацію меду; підмор вологий та кислого запаху — можливе закисання кормових запасів; наявність у підморі бджіл із роздутим черевцем — про захворювання на нозематоз, який викликає пронос. Пронос може виникнути і в результаті вживання бджолами падевого меду. Виявивши такі ознаки бджолиним сім’ям слід надати необхідну допомогу: поповнити запаси корму, замінити мед на якісніший, дати воду, поліпшити вентиляцію зимівника, а якщо вони зимують на волі — покращити вентиляцію вулика.
Більше уваги на стан бджіл слід звернути уже наприкінці січня. У цей час у деяких бджолосім’ях матки починають відкладати перші яйця і температура в гніздах цих сімей підвищується до 35°С. Бджоли більше споживають корму і їм щораз важче утримувати продукти розпаду в наповнених кишківниках. Клуб стає рихлим, розширюється, віддає більше тепла. Температура у вуликах і навіть у зимівниках підвищується.
Трапляється, що взимку у бджолосім’ї гине матка, через що бджоли дуже хвилюються і гудуть. Таку сім’ю треба занести в тепле приміщення й оглянути. Пересвідчившись у відсутності матки, до сім’ї приєднують нуклеус із запасною маткою. Якщо запасних маток немає, то безматкову сім’ю приєднують до повноцінної бджолосім’ї.
У зимову пору чималої шкоди бджолам завдають синиці. У пошуках корму вони постукують дзьобами по вуликах навколо льотка, збуджують сім’ю і тоді поодинокі бджоли покидають клуб, вилазять із вулика, і потрапляють у пастку. Тому необхідно використовувати заходи, які можуть запобігти цим явищам.
Насамкінець нагадаю, що зима — зручна пора для підготовки пасік та пасічницького інвентарю до наступного сезону, тож бажано якнайефективніше використати її для цієї роботи.
С.І. Бугера у А.С.Букрєєв, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, м. Київ
