Ущільнені посіви дають змогу ефективніше використовувати земельну ділянку і збільшувати вихід продукції, адже з однієї і тієї ж площі можна одержати два врожаї, наприклад, кукурудзу в сумішці з квасолею або із соєю.
Останнім часом дедалі частіше висівають кукурудзу з гарбузами та іншими кормовими культурами. Чи доцільне таке поєднання? Наука й практика стверджують, що при сумісному вирощуванні двох або більше культур рослини продуктивніше використовують сонячну енергію та інші фактори зовнішнього середовища — вологу, поживні речовини тощо. Високі стебла кукурудзи чергуються з низькими стеблами квасолі або сої, що дає можливість густіше розмістити рослини на ділянці. Кукурудза має міцні стоячі стебла, заввишки до 2—3 м, а стебла кормових гарбузів стеляться по землі. Соя завдяки наявності на її корінні бульбочкових бактерій, що засвоюють азот з повітря, сприяє нагромадженню його в грунті, а кукурудза використовує цей азот.
Щоб одержати високий урожай, ущільнені посіви треба розміщувати на родючих грунтах, після удобреної попередньої культури та на добре зволожених низинних ділянках. На посівах кукурудзи, висіяної на зерно за схемою 70X35 см пунктирним способом, після появи сходів висівають насіння кормових гарбузів. Схеми ущільнених посівів можуть бути різними, це залежить від родючості грунту та кліматичних умов. Наприклад, у Лісостепу та на Поліссі, де випадає достатня кількість опадів, на посівах кукурудзи з площею живлення 70X35 см насіння кормових гарбузів висівають біля кожного восьмого або десятого гнізда, через 4—5 рядків, таким чином, на одній сотці одержують 8—12 кущів. У південних районах Лісостепу, де кількість опадів недостатня, насіння гарбузів висівають біля кожного десятого або дванадцятого гнізда через 5—6 рядків; при цьому на 100 м2 виростає 6—8 кущів.
Висівають насіння кормових гарбузів під сапу в поздовжньому рядку на відстані 5—7 см від гнізда кукурудзи. У кожне гніздо кладуть по 2—3 насінини гарбузів на глибину 4—5 см з таким розрахунком, щоб вони були у вологому шарі грунту. Квасолю висаджують з кукурудзою в кожне гніздо. А можна біля гнізда кукурудзи (на відстані 5—7 см) після з’явлення сходів. У Лісостепу на удобрених грунтах в кожне гніздо потрібко покласти 3—4 насінини квасолі.
Догляд за ущільненими посівами такий: розпушування сапкою міжрядь кукурудзи (основної культури), виполювання бур’янів, проривання (у гнізді залишають по одній рослині гарбузів і одну-дві рослини кукурудзи й квасолі). Для ущільнених посівів краще брати кущові форми кормових гарбузів, що мають короткі стебла і майже не стеляться.
Тим, у кого є домашня ферма, можна вирощувати сумісні посіви кукурудзи з іншими кормовими культурами на зелений корм. У районах, де випадає достатня кількість, опадів, кращими компонентами для кукурудзи є кормові боби, соя, соняшник з такими нормами висіву, кг 100 м2: кукурудза 0,75 — кормові боби 1; кукурудза 0,5 — соя 0,4; кукурудза 0,8 соняшник 0,2; кукурудза 0,65 — кормові боби 0,8; соняш-Г ник ОД — кукурудза 0,6; соя 0,4 — соняшник 0,12. Крім того, до сумішок можна додавати горох (0,3—0,5 кг). В Лісостепу й на Поліссі на легких за механічним складом грунтах висівають: кукурудзи — 0,75, люпину — 0,9, а на інших грунтах кукурудзи — 0,75, сої — 0,5, суданської трави — 0,20. До цієї сумішки можна також додавати горох (0,4) і соняшник (0,06— 0,08 кг). Практикують вирощувати кукурудзу в сумішці з горохом (кукурудза — 0,8, горох — 1,2) та викою ярою (кукурудза — 0,8, вика яра — 0,45).
В Степу кукурудзу доцільно висівати в сумішах з соєю, сорго, суданською травою. Якщо із соєю, то компоненти висівають або висаджують в один рядок чи окремо. Коли розміщують їх в одному рядку, насіння перемішують з розрахунку на одну частину кукурудзи дві частини сої. Якщо ж висівають ці культури окремо, відстань між рядками має становити 45 см.
Кукурудзу з кормовими бобами й соняшником доцільно висаджувати через один рядок. Для сумішок використовують такі гібриди кукурудзи: Київський 271 М, ТОСС 235 МВ, Ювілейний 70 М, Ювілейний 60 МВ, Кулон МВ, Колективний 100 СВ, Молдавський 291 АМВ, Од Ма 310 М. Сорти гарбузів — Мозоліївський 15, Український багатоплідний, Херсонський; кормових бобів — Янтарні, Чабанські, Хороетівські; суданської трави — Миронівська 10, Чорноморка; сорго — Кубань 1, Силосне 3; квасолі — Дніпровська бомба, Синельниківеька 6, Красноградська 5; гороху — Неосипаючий 1, Труженик, Топаз, Уладівський ювілейний; сої — Білосніжна, Зарніца, Нива, Юг 30; ярої вики — Орловська 84, Білоцерківська 33; сорти соняшника силосного напрямку — Печеніг, олійного — Первеиець, Лідер.
Після появи сходів під час розпушування міжрядь підсівають соняшник. Кормові сумішки кукурудзи із сорго, суданською травою скошують на високому зрізі, оскільки ці культури здатні інтенсивно поновлювати вегетацію після скошування, забезпечуючи одержання другого й наступного укосів зеленої маси.
У Лісостепу в післяукісних посівах вирощують такі сумішки кормових культур (кг/100 м2): кукурудза — 0,5, кормові боби — 0,6; кукурудза — 0,5, соя — 0,4, соняшник — 0,1; на Поліссі — кукурудза — 0,6, люпин жовтий — 0,8, соняшник 0,12; у Степу — кукурудза — 0,5, суданська трава 0,15, соняшник — 0,15; кукурудза — 0,6, соя — 0,4, суданська трава — 0,15. Це дає змогу забезпечувати худобу різноманітними кормами і збагачувати раціони на білок. Бобові компоненти в посівах з кукурудзою також сприяють нагромадженню азоту в грунті, отже, підвищується його родючість.
Догляд за такими посівами полягає у розпушуванні сапкою міжрядь без проривання рослин у рядках. На зелений корм сумішку починають косити після виходу кукурудзи в трубку, коли травостій має висоту 60—80 см, і закінчують на початку викидання волотей. Якщо ж рослини переростають і корм грубішає, доцільно подрібнювати зелену масу перед згодовуванням на силосорізках.
Кліматичні умови лісостепових районів, де вегетаційний період тривалий, рання весна і тепла осінь, вистачає вологи, дають змогу одержувати високі врожаї ущільнюючих культур. їх, як правило, висівають у декілька строків.
В. М. Гаврилюк, 287585, Вінницька обл., Теплицький р-н, с. Велика Мочулка
