Німецька література минулого століття називає її шкідником цибулі номер один, і цьому заперечити важко. Уже в другій декаді травня можна помітити, як на грядці починають бліднути, а потім жовтіти і в’янути рослини цибулі. А коли їх обережно висмикнути з грунту, то відчувається всім відомий неприємний запах гнилої цибулі. У загиблій рослині можна налічити від кількох особин до півтора десятка личинок мухи, які з’їдають білий стовбурець і прямують вниз, до основи рослини.
З пупаріїв, що зимують у грунті на глибині до 20 см. за теплої погоди вже на початку травня виходять мухи завдовжки до 7 мм. Літ останніх спостерігається до початку третьої декади травня, а то й пізніше. Тривалість життя дорослої мухи — до 14 днів. Після спарювання самки відкладають білі продовгуваті яйця біля поверхні грунту на рослини, а згідно з літературними повідомленнями, й на грудочки землі поблизу рослин. Приблизно через 5 днів виплоджуються молоді личинки, які прокладають здебільшого спільний хід, спрямований до основи рослини. Личинки весняного покоління проникають у рослини переважно через основи листків.
Наприкінці травня личинки починають залишати рослини і заляльковуються в грунті. На легких грунтах вони віддаляються від рослин, на яких живляться, на відстань до 20 см. Лялечки знаходяться у коричневих пупаріях завдовжки 4-7 мм і завтовшки до 2 мм. Вони звужені з кінців. Трапляються переважно у верхньому 12-сантиметровому шарі грунту. У червні 2000 р. (10 червня) 72% популяції перебували у стадії лялечки. У четвертій п’ятиденці червня з’являються дорослі мухи другого покоління. Помітний літ їх спостерігається в третій декаді червня — першій декаді липня. Поодинокі личинки першого покоління можна бачити до кінця червня.
Городники давно помітили, що влітку літ мухи мало-інтенсивний. Якщо весняне покоління пошкоджує інколи до 60% рослин на грядках, то літнє — не більше 6-7%. Основна причина — діапауза першого покоління, тобто затримка розвитку. Із пупаріїв весняного покоління мухи дуже часто вилітають лише навесні наступного року. У 2000 р. діапазувало до 70% популяції. За попередніми спостереженнями, діапауза значною мірою зумовлюється пересиханням верхніх шарів грунту.
Улюблений корм личинок — молоді соковиті стовбурці. Коли ж формуються цибулини, то наземні частини грубішають і засихають, а ближче до цибулин -розм’якшуються. Личинки тепер уже проникають у цибулини переважно з нижнього боку, вгризаючись поблизу кореневих «розеток». Сформовані коричневі цибулини малодоступні для личинок і пошкодження на них, як правило, незначні. Однак через ці ранки в цибулини може потрапляти цибулевий кореневий кліщ.
Таким чином, основних пошкоджень завдає перше (весняне) покоління мухи. Друге покоління, через малу чисельність, відчутної шкоди не завдає, та й сформовані цибулини малодоступні для личинок.
Муха пошкоджує як ріпчасту цибулю, так і сіянку. В останньому випадку личинки можуть переповзати від однієї рослини до іншої.
Коли весна рання і тепла, а умови для розвитку сприятливі, наприкінці липня — на початку серпня літає й третє покоління мухи. Однак її літ малоінтенсивний і майже непомітний.
Раніше радили протруювати насіння та садивний матеріал і поливати грунт розчинами інсектицидів. З сучасного погляду це не бажано хоча б через те, що внесення хімічних препаратів у грунт спричиняє загибель корисних організмів, і, насамперед, дощових черв’яків. Останнім часом з’явилося чимало імпортних препаратів. За повідомленнями багатьох городників, проти цибулевої мухи ефективний димілін-25%, яким обробляють поверхню грядок із розрахунку 1,5 л водного розчину на 1 м2 (4 г препарату). Обробку починають перед початком льоту і повторюють після рясних дощів протягом усього льоту.
Багато городників практикують посипання рядків цибулі попелом (після рясних дощів потрібно повторити), що дає позитивні результати.
Дуже важливе значення має дотримання агротехнічних заходів. Садити або висівати цибулю слід якомога раніше, оскільки сформовані цибулини стійкіші до пошкоджень. Цибуля пошкоджується здебільшого на присадибних ділянках та в садівничих масивах, бо мухи добре літають і здатні заселяти сусідні ділянки. Тому її слід висаджувати чи висівати на нових площах і подалі від минулорічних посівів. Селяни сьогодні мають таку можливість, адже багато з них отримали земельні наділи.
Слід дотримуватися елементарних санітарних заходів і в другій декаді травня акуратно видаляти з грунту заселені рослини разом з личинками й спалювати їх. Не слід викидати на гній чи в компостні купи, де личинки можуть успішно завершувати розвиток. Інколи з гноєм завозять і пупарії мухи. Під цибулю потрібно брати гній з глибини купи, де цих шкідників, як правило, немає.
Василь Козак, м. Ковель, Волинська обл.
