Останнім часом з’являється інформація про мульчування. Мульчу застосовують і у фермерських, і в присадибних господарствах і завжди виявляється, що вона позитивно впливає на грунт і рослини.
Донедавна було заведено: чиста земля — це порядок. Насправді порядок — це життя. Головний принцип землеробства: бійся голої землі. Бійся навіть на годину залишити землю без рослин. Землі треба віддавати більше, ніж забирати від неї. В умовах недостатнього забезпечення колективних і присадибних господарств матеріально-технічними і фінансовими ресурсами посилення впливу біологічних факторів є надзвичайно актуальним. Треба використовувати рослинну біомасу як органічне добриво. Джерелом такого добрива можуть бути мульча (органічні матеріали) і посіви сидератів. Свіжа органічна речовина у цих випадках буде енергетичним джерелом для мікроорганізмів, від результатів їх життєдіяльності залежать основні властивості ґрунту і його родючість. Рослинна біомаса сприяє розвитку мікрофлори ґрунту.
ЩО Ж ТАКЕ МУЛЬЧА?
Класична у нашому розумінні мульча — це пухкий грунт після дощу чи поливу. Влітку садові й городні культури доводиться часто поливати, а після поливу та й після дощів розпушувати грунт, щоб поліпшити аерацію, доступ повітря до кореневої системи. Розпушуючи грунт сапою, ми робимо шар мульчі із дрібних грудочок ґрунту. Висихаючи, він притінює нижній шар ґрунту. Це зменшує втрату вологи, нагрівання ґрунту. І так багато разів за літо. Така робота, та ще в розпал сезону, потребує багато часу і зусиль. А часто ще й садові ділянки не мають постійного водозабезпечення. Аби сад менше страждав від посухи, щоб не довелося багато разів розпушувати грунт, можна досягти того ж або більшого ефекту за допомогою простого заходу — мульчування ґрунту.
Природна жива структура ґрунту найкраще зберігається завдяки його мульчуванню. Мульча сприяє посиленому поглинанню вологи і поживних речовин, створює сприятливі умови для мікробіологічних процесів у ґрунті.
ГОЛИЙ ГРУНТ ВІДКРИТИЙ ДЛЯ ВСІХ НЕГАРАЗДІВ
У наших садівників часто після збирання урожаю заведено — видалити бур’яни, перекопати грунт, розрівняти поверхню граблями і так залишити до наступної весни. «Нехай земля відпочиває», — кажуть вони. Інші садівники дивляться на грунт інакше. Дуже добре їхню точку зору висловила садівник з Німеччини Магда-Хелена Шредер: «Коли я їду поїздом чи автомобілем і бачу обабіч дороги старанно перекопані і прибрані сади, де гола поверхня ґрунту відкрита всіляким погодним негараздам: морозам, вітрам, дощам, сильному сонячному випромінюванню — у мене прокидається стародавній інстинкт. Я відчуваю себе матір’ю, яка бачить, як дитина, що спить, розкрилася уві сні, скинувши з себе ковдру. Мені хочеться зупинитися, вийти і ніжно прикрити цю землю. Мені хочеться розстелити на цій землі мою пухову ковдру-мульчу!». Голий грунт — грунт відкритий для всіх негараздів.
ПОЗИТИВНА ДІЯ МУЛЬЧІ
Що ж таке мульчування? Мульчування — це прикриття ділянки ґрунту біля рослин пухким шаром будь-якого, краще органічного матеріалу, щоб зберегти вологу та пригнітити бур’яни, що проростають.
Коли поверхня ґрунту відкрита, то верхній шар, найважливіший для живлення рослин і найродючіший опиняється у дуже несприятливих умовах. Дощі вимивають з нього поживні речовини, він або пересихає, або промерзає, з нього живі організми йдуть у глибину, в ньому відбувається інтенсивна мінералізація гумусу. Не замульчований грунт поступово втрачає свою родючість. Що ж відбувається при застосування мульчування? Під товстим шаром мульчі, у вологій теплій атмосфері кишать різноманітні ґрунтові організми для яких мульча служить поживним субстратом, під їх дією вона поступово розкладається, збагачуючи грунт гумусом.
Мульчування поверхні ґрунту зменшує випаровування, підвищує кількість вологи, що конденсується, сприяє глибокому проникненню в грунт води. Пд шаром мульчі не відбувається різких коливання температури, грунт не пересихає під час посухи і не перезволожується під час злив. Грунт залишається помірно вологим, теплим і пухким. До того ж відпадає необхідність у розпушуванні, прополюванні (адже мульча пригнічує ріст бур’янів) і рясних поливах.
Завдяки мульчуванню ґрунту різними органічними матеріалами значно поліпшуються водно-фізичні й біохімічні умови верхнього шару ґрунту, де розташоване коріння, в результаті чого дуже добре розвивається коренева система рослин і їхня надземна частина, а відповідно, й урожайність їх значно вища порівняно з незамульчованими. Мульчують посівні борозни під час сівби, суцільно поверхню ділянки, пристовбурні круги в садах.
Особливо необхідне мульчування для рослин з близько розташованою до поверхні кореневою системою, а також у молодих садах до вступу їх у плодоношення. Молоді рослини, висаджені минулої осені і нинішньої весни, без поливу ні в якому разі залишати не можна. Треба обов’язково добре полити їх за відсутності дощів хоч би 3-4 рази за літо.
Особливо це важливо у першій половині літа.
Після садіння пристовбурні смуги молодих дерев треба замульчувати, а щоб полити їх улітку, мульчу піднімають, а після поливу кладуть мульчу на попереднє місце. Можна поливати рослини і через мульчу. Діаметр пристовбурного круга, який закривають у молодого деревця, невеликий — до 1,5-2 м, тоді як у дорослого він становить 2,5-4 м.
Мульчу треба розташовувати на деякій відстані від стебла або штамба рослини, залишаючи навколо них таку поверхню чи простір, що добре вентилюються. Якщо шар мульчі досить щільний і має товщину 10-15 см, то грунт під деревами протягом літа розпушувати не доведеться.
Але бур’яни виривати необхідно, оскільки вони висушують грунт.
Чорна смородина, у якої коренева система розташована неглибоко, не відзначається посухостійкістю, мульчування ж сприяє збереженню вологи в ґрунті, що дає можливість навіть без зрошення одержувати великі соковиті ягоди.
Під шаром мульчі створюються чудові умови для життєдіяльності дощових черв’яків. Через рік-два після започаткування мульчування в ґрунті збільшується кількість дощових черв’яків до 500 штук на 1 м2. Їхні ходи створюють оптимальні умови для дихання ґрунту.
Мульчування запобігає утворенню ґрунтової кірки після дощу тому зменшується необхідність у розпушуванні.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ МУЛЬЧУВАННЯ
Матеріалами для мульчування можуть бути гній, торф, компост, листя, трава, подрібнена солома. Одне відро таких сипких матеріалів замінює 100 відер води. Мульчувати можна також плівкою, картоном, руберойдом, деякі садівники закривають грунт старим лінолеумом, битою цеглою, камінням. Звичайно ж, кращою мульчею є органіка, адже в подальшому при обробітку ґрунту вона змішується з грунтом і підвищує його родючість. Якщо використовується матеріал з підвищеним вмістом вуглеводів, то в процесі його розкладання мікроорганізмами підсилюється поглинання азоту з грунту і рослини можуть відчувати його нестачу. В таких випадках у грунт вносять азотні добрива, наприклад, сечовину із розрахунку 20-25 г/м2.
Тирсу краще застосовувати, коли вона добре перегниє в компості або попередньо треба полити її рідкими добривами, що містять азот. У такому випадку її треба внести з осені — до 5 відер на 1 м2, щоб до весни поживні речовини, що містяться в тирсі, зробилися б доступними для рослин. Без такої підготовки бактерії, що розкладають (переробляють) тирсу, будуть забирати з ґрунту азот — один з важливих елементів, необхідний для росту й розвитку рослин.
Якщо тирсу не закладати на компост, то восени перед мульчуванням її доцільно підготувати таким чином. Розчинивши у воді сухий пташиний послід (2,5-3 л на відро води), полити ним тирсу з розрахунку 1 відро розчину на З відра тирси. Особливо корисна така підживлена тирса на важкому глинистому ґрунті.
Розкладіть наприкінці травня — у червні під дерева чи кущі прив’ялі бур’яни шаром 10-15 см, і ви побачите, як до осені «повеселішають» ваші плодові та ягідні рослини.
Невиправданим є побоювання, що покинуті з корінням бур’яни приживуться. Треба лише з викопаних лопатою (а зручніше для цього користуватися міцними вузькими вилами) осоту, лободи, щириці й інших бур’янів витрусити землю, що прилипла. Так можна робити з усіма бур’янами, крім пирію повзучого. Виполовши, його треба зібрати у відро чи іншу тару і, не струшуючи від землі, скласти в окрему кучу. Складений на висоту 1 м пирій через півроку перетвориться у чудовий сипкий перегній, придатний для постійного мульчування ділянок із щойно посіяними чи висадженими рослинами.
Солома — дуже гарний матеріал для мульчування суниці садової, вона пригнічує ріст бур’янів і слугує доброю підстилкою для ягід.
Пристрасть суниці до солом’яної мульчі знайшла своє відображення у її англійській назві (straw berry), яка у перекладі означає «солом’яна ягода». Садівники широко використовують для мульчування суниці глицю (шпильки ялини чи сосни). Перед цвітінням (можна й раніше) нею закривають усю площу між рослинами шаром 4-5 см. Бур’яни через шпильки не проростають. Грунт за такого укриття при поливах не ущільнюється, а відтак, відпадає необхідність часто його розпушувати. До того ж вважають, що глиця дуже позитивно впливає на смак ягід.
КОЛИ МУЛЬЧУВАТИ?
Товстим шаром грубої мульчі закривають грядки для захисту від вимерзання висаджених під зиму цибулинних рослин.
Оскільки на листі плодово-ягідних рослин можуть зберегтися збудники хвороб цих рослин, то треба під деревами і кущами одних видів рослин використовувати листя з інших. Можна обприскати листя розчином сечовини (500-700 г на 10 л води). Листя треба добре зволожити, щоб знищити спори грибних хвороб і сприяти його перегниванню. Після цього листя можна накрити тирсою, перегноєм або землею шаром 3-5 см.
Такий спосіб мульчування зберігає зимово-весняний запас вологи в ґрунті, а, крім того, практично повністю пригнічує бур’яни. Взимку мульча захищає кореневу систему від підмерзання, а навесні і влітку — від висихання. Спалюючи листя, часто посилаються на необхідність боротьби з хворобами. Але якщо систематично обробляти листя фунгіцидами, то можна очистити сад від хвороб, зберігши його, як джерело органічних добрив.
Мульчувати, як бачимо, доречно як восени — на зиму, так і навесні, так би мовити — на літо.
Найкращий час для мульчування — кінець весни — початок літа, коли грунт добре прогріється, а рослини інтенсивно розвиваються.
