Особливості технології обробітку озимої пшениці


Озиму пшеницю не можна сіяти на крутих схилах (сніг здувається), а також на знижених місцях, що призведе до вимокання та випрівання, тому велику роль в перезимівлі грає сніговий покрив. Сорти озимої пшениці здатні витримувати мінусові температури на вузлі кущіння до 15-18°С.

Система обробки грунту

Обробка грунту залежить від типу і щільності ґрунту, попередника, фітосанітарного стану поля і вона повинна бути направлена на збереження вологи і створення пухкого шару ґрунту з твердим ложем на глибині загортання насіння.

Вимоги до тепла


В осінній період рослини озимої пшениці повинні пройти дві фази:

1 фаза проходить при температурі +6°С протягом 12…14 днів. При цьому сповільнюються ростові процеси, але підтримується фотосинтез. Відбувається накопичення розчинних цукрів у вузлах кущіння до 30%.

2 фаза загартовування проходить при температурі -2°…-5°С протягом 21.. .24 днів. Відбувається зневоднення рослин (перехід води з клітин у міжклітинний простір).
По закінченні даних фаз рослини здатні витримувати температуру мінус 15… 18°С в залежності від сорту.

До закінчення зимового спокою поступово знижується стійкість озимої пшениці до мінусових температур. На початку весняної вегетації вона може пошкоджуватися заморозками -6…-8°С, а в фазі виходу в трубку до -4°С.

Вимоги до вологи

Для отримання дружних сходів в шарі 0…10 см має бути не менше 10 мм продуктивної вологи, а при появі третього листа в шарі ґрунту 0…20 см не менше 20 мм. Середня потреба озимої пшениці у волозі за осінній період становить 50… 150 мм, за весняно-літній 200…300 мм.

Хороший і відмінний стан посівів в період кущення буває при запасах продуктивної вологи — 30…50 мм (шар 0…70 см), у фазу цвітіння — 100…200 мм (шар 0…100 см). Максимальна кількість води витрачається рослинами в період виходу в трубку. При підвищеній вологості ґрунту можливо вимерзання сходів озимої пшениці при температурі мінус 13…15°С. У період від початку молочної стиглості до початку воскової стиглості оптимальні запаси продуктивної вологи в метровому шарі повинні бути 80 мм.

Вимоги до мінерального живлення

Азот. На створення одного центнеру врожаю зерна (з урахуванням побічної продукції — соломи, полови) озима пшениця споживає від 3 до 3,5 кг азоту в залежності від сорту.

Фосфор. З забезпеченістю рослин фосфором пов’язані морозостійкість, стійкість до вилягання, тривалість вегетації, ріст кореневої системи. Ознакою фосфорного голодування рослин служить поява червоно-фіолетового відтінку в забарвленні листя. Залежно від умов вирощування на 1 ц зерна витрачається 1… 1,3 кг фосфорної кислоти.

Калій. Сприяє нормальному ходу фотосинтезу, нагромадження жирів, підвищує стійкість рослин до вилягання, а так само морозостійкість і посухостійкість. При недостатку калію уповільнюється ріст і погіршуються технологічні якості зерна. Зовнішні ознаки калійного голодування — побуріння країв листя. Залежно від умов вирощування на створення 1 ц врожаю зерна витрачається від 2 до 3 кг калію.
Застосування добрив

Найкращі результати дає внесення складних добрив у рядки при посіві з розрахунку на 1 центнер га (по 15.. .20 кг д. в. NPK). Рослини добре відгукуються на спільне з посівом внесення додатково азотних добрив з розрахунку 50 кг д. в. на га (в суміші зі складними добривами).

Протруювання насіння

Вологість насіння озимих культур, висіяних у рік збирання, допускається до 16 %. Вибір протруйника повинен ґрунтуватися на результатах фітоекспертизи насіння.

Кардинальної мірою запобігання розвитку сажкових хвороб та кореневих гнилей, які в останні роки набувають все більшого поширення на посівах пшениці, є інкрустація насіння. Рекомендуються такі препарати (фунгициды для пшеницы), що містять тіабендазол (у тому числі для профілактики снігової плісняви): Вінцит форте, Виап ТТ, Віннер, Витацит.

Строки сівби

Озима пшениця зимує успішніше, якщо встигне утворити 3…4 пагони кущіння. Для цього необхідно сіяти пшеницю в терміни, при яких осіння вегетація триває 50…55 днів.

Увага! Оптимальним строком сівби вважається третя декада серпня: 20…25 для посіву по зайнятим парам, 25…31 серпня — по чистим парам. Допускається посів до 10 вересня при наявності вологи в грунті. Посів після 10… 13 вересня не гарантує добру перезимівлю рослин озимої пшениці, так як вони не встигають почати куститись до закінчення вегетації.

Рослинам озимої пшениці необхідно більше часу для закладки пагонів кущіння та накопичення не менше 20% розчинних цукрів у вузлах кущіння для успішної зимівлі.

Догляд за посівами восени

Хороший ефект у боротьбі зі сніговою пліснявою забезпечує осіння обробка посівів Фундазолом (0,5… 0,6 кг/га) при температурі не нижче 10°С.
В першу чергу необхідно обробити переросли посіви, а також посіви уздовж лісосмуг.
Восени в період масових сходів найбільшої шкоди завдають шведська та озима мухи, особливо на ранніх посівах. Економічний поріг шкодочинності — 30 злакових мух на 100 помахів сачком. Для боротьби з ними рекомендується проводити крайові обробки полів інсектицидами (Децис екстра, Данадим, БІ-58 новий).

Догляд за посівами в весняний і літній період

В кінці перезимівлі для цілеспрямованої технології необхідно: попередньо проаналізувати стан посівів озимої пшениці до сходу снігу, використовуючи методи прямого відрощування (монолітний), цукровий метод (Куперман Ф. М.) і методику з використанням парників. Необхідний ретельний аналіз полів і визначення ділянок пересіву. В першу чергу необхідно зберегти посіви по паровому попереднику.

Ранньовесняне підживлення

Необхідно внести азот в більш доступній формі у вигляді аміачної селітри (1,0.. .1,5 ц/га у фізичній вазі). Дозу розраховують, виходячи із запасів мінерального азоту в ґрунті пізньої восени або ранньою весною. Ранньовесняне підживлення сприяє додатковому кущінню, посиленню розвитку пагонів і отримання найбільшої прибавки врожаю.




Поділитись своєю думкою