Хеномелес – плутанина з назвами

Багатьом садівникам відома айва японська. Так називають низький кущ з маленькими, дуже кислими плодами на відміну від високорослої айви звичайної, сорти якої мають великі терпкувато-солодкі плоди.

Вони справді близькі родичі, і колись ботаніки відносили їх до одного роду. Двісті років тому всі зерняткові культури: яблуня, груша, айва, горобина мали одну родову назву — груша, тому новий вид, завезений з Японії до Європи, дістав назву груша японська.

Згодом рід груші був роздрібнений, і айву віднесли до окремого роду. Так груша японська стала айвою японською. Вже тоді фахівці зазначали, що нова рослина суттєво відрізняється від айви і заслуговує того, щоб створити свій рід — хеномелес, але на той час не всі погодилися з цим і продовжували іменувати її айвою, або, по-старинці,
грушею.

Насправді завезена рослина мала не японське, а китайське походження, але це не суттєво — науці відомо багато прикладів, коли назви давали помилково або через якесь непорозуміння. Важливіше те, що справжній японський вид, описаний першим, який і мав з самого початку відповідну назву, завезли в Європу другим по черзі і при цьому не впізнали. Він дістав назву айва Мола (у нашій країні прізвище цього англійського розсадниковода перекладають як Мау-лей). В ботаніці діє принцип пріоритету, відповідно до якого з декількох назв одного виду перевага віддається найстаршій. Тому, коли нарешті розібралися з плутаниною між цими двома видами, законна назва була повернена вісникові. На той час ботаніки дійшли згоди щодо різниці між айвою і хеномелесом, отже, айва Мола стала хеномелесом японським, а айві японській підібрали нову назву — хеномелес пляшковий.

Згодом виявилося, що останню назву дали з порушенням вимог сучасної ботанічної номенклатури і її змінили на правильну — хеномелес прекрасний. На жаль, в окремих вітчизняних посібниках з дендрології використовують помилкову термінологію: хеномелес японський іменують хеномелесом Маулея, а хеномелес прекрасний — хеномелесом японським. Додаткове безладдя вносить і вживання назв: айва японська висока, айва японська вузька тощо.

Не пощастило і третьому виду хеномелесу, який довго вирощували в Європі під назвою іншої рослини — айви китайської. Коли це з’ясувалося, йому дали спеціальну назву — айва катаянська, а згодом — хеномелес катаянський. До речі, айву китайську ботаніки до нещодавна звали хеномелесом китайським, а зараз навіть не вважають за айву, відокремлюючи в новий рід — несправжню айву і залишаючи айву звичайну поодинокою у своєму роді.

Але непорозуміння з хеномелесом тривають. Окрім трьох природних видів — хеномелесів японського, прекраснрго і катаянського, існують ще чотири гібриди, які виникли внаслідок усіх можливих комбінацій схрещувань природних видів між собою. Вони створюють перехідні форми між видами, що ускладнює їх визначення. В Україні найбільш поширився гібрид хеномелесів японського і прекрасного — хеномелес чудовий, який відносять то до одного, то до іншого батьківського виду. Доходить до казусів, коли під назвою хеномелес японський або айва японська вирощують то хеномелес японський, то хеномелес прекрасний, то хеномелес чудовий. До речі, останній виведено в Європі, тому недоречно називати його ні айвою, ні, тим паче, японською.

Щоб уникнути плутанини, наводимо короткий опис головних видів і гібридних груп.

Хеномелес японський — низький кущ 0,5-1,2 м заввишки, з численними широко розлогими гілками, що мають тонкі колючки. Листки обернено-яйцеподібні до лопатевих, 4-5 Х 2-3 см. Знизу завжди голі, рівномірно зарубчасті. Квітки оранжево-червоні, рожеві, зрідка білі, в пучках, звичайно по 2-3. Плоди масою 20-З0 г і більше, достигають рано, часто з липкою шкірою, насіння червонувато-брунатне, блискуче.

Хеномелес прекрасний — кущ близько 2 м заввишки, з багатьма випрямлено-розлогими гілками з товстими колючками. Листки яйцеподібні до довгастих, 4-10 X 2-4 см, знизу голі або опушені по жилках, гостропилчасті. Квітки червоні, рожеві, білі, в пучках по 2-6. Плоди масою 20-40 г, інколи до 100 г і більше, звичайно пізньостиглі, з сухою шкіркою, тьмяно-брунатним насінням.

Хеномелес катаянський — кущ або деревце заввишки 3 м, з нечисленними прямостоячими стовбурцями, на яких є міцні шпоркові колючки. Листки еліптичні або ланцетні, 5-11 X 2-4 см, спочатку знизу опушені, потім часто голі, гостропилчасті. Квітки білі, рожеві, малинові, в пучках, звичайно по 2-3. Плоди дуже великі, нерідко масою 200-300 г, пізньостиглі, з сухою шкіркою, тьмяно-брунатним насінням.

Хеномелес чудовий — кущ звичайно 1 — 1,5 м висотою з численними випрямле-но-розлогими гілками. Листки за формою і розміром проміжні між батьківськими, але більш схожі на листки хеномелесу японського, у молодому віці знизу з опушеними жилками або голі, по краю нерівномірно-зарубчасті або пилчасті. Квітки червоні, оранжеві, рожеві, білі, в пучках по 2— 6. Плоди з сухою або липкою шкіркою: насіння червонувато-брунатне, блискуче або тьмяне.

Інші гібриди — хеномелес Кларка, Вільморена і каліфорнійський — зустрічаються в нашій країні дуже рідко, тому їхнього опису не подаю. Скажу лише, що вони багато в чому подібні до хеномелесу катаянського, який є одним з їхніх батьків.

Види розрізняються не тільки за морфологією, але і за багатьма господарськими ознаками, тому садівникові необхідно знати, з чим він має справу. Ці описи допоможуть йому розібратися з тим, що у нього росте і як його звати.

Можливо, не кожному аматорові важливо і потрібно знати наукові назви своїх рослин. Можна продовжувати називати хеномелес і далі за звичкою «японською айвою», не вдаючись у подробиці, про який конкретно вид йдеться. Тільки небажано говорити «айва японська», бо це звучить, як видова назва рослини з роду айва. Цікаво, що від цієї плутанини може бути і користь. Так, у п’ятдесятих роках розсадники Латвії замовили для своїх потреб насіння айви. Надійшло ж насіння не айви звичайної, яке замовляли, а хеномелесу. А потім він так сподобався латвійцям, що вони швиденько ввели його до промислової культури і досі звуть «цидонією», тобто просто айвою, яка в їхніх суворих краях майже не зустрічається.

Є всі підстави вважати, що в найближчі часи хеномелес посяде гідне місце серед інших плодових культур.

В. М. Меженський, кандидат с.-г. наук

Бабушкин сад has written 1695 articles

Leave a Reply