Бамія — гібіскус їстівний, окра, гомбо (Hibiscus esculentus L. Abelmoshus esculentus (L.) Moench/) — однорічна рослина з родини Мальвових (Malvaceae), плоди якої (недостиглі три-шестиденні зав ‘язі) є цінним дієтичним продуктом, багатим на білкові речовини, аскорбінову кислоту (до 45 мг%), містять каротин і вітаміни групи В. Значний вміст слизових речовин у плодах робить їх незамінними в дієтичному харчуванні хворих при виразкових захворюваннях і гастриті. Відвар із плодів рекомендується використовувати в разі застудних захворювань та кашлю. Доведено, що бамія здатна відновлювати виснажені тривалими й важкими захворюваннями сили організму.
Зав’язі використовують в їжу у вареному, тушкованому, смаженому вигляді. З них готують соуси й супи. Молоді плоди покриті тонкими волосками, їх перед приготуванням видаляють, протираючи зав’язі вологим рушником. Вони містять драглистий безбарвний секрет, у якому знаходиться насіння. Цей слиз можна частково нейтралізувати. Для цього зав’язі перед приготуванням бланшують, ненадовго опускаючи в окріп, а до відвару додають лимонний сік або оцет. Зав’язі бамії майже не мають смаку, тому вони добре поєднуються з іншими овочами, а також м’ясом і рибою. З-поміж приправ до бамії доцільно використовувати порошок карі, перець гіркий, кмин, часник, базилік.
Аналогічно застосовують і недостигле насіння, його можна використовувати на заміну зеленого горошку. З попередньо підсмаженого дозрілого насіння готують сурогат кави. У ньому до 20% олії, яка за своїми властивостями подібна до маслинової. Для тривалого зберігання зав’язі рекомендується сушити, заморожувати, консервувати. Дозрілі висушені плоди, розмелені на пудру, у деяких країнах використовують як пряність.
Ця рослина, завдяки великим розмірам, формі листків і привабливим квіткам, досить декоративна. Незважаючи на те, що окрема квітка цвіте лише один день, за періодичного збирання зав’язей вони з’являються регулярно. Залишені на рослині плоди також створюють декоративний ефект, який триває до першого істотного заморозку. З декоративною метою рослини висаджують поодиноко або групами на газонах, у квітниках на передньому плані.
Бамія дуже широко поширена у світі (країни Європи, Азії, Африки й Америки). її батьківщиною вважають тропічну Африку, у дикому вигляді рослина збереглася на Антильських островах. Існує велике різноманіття форм і сортотипів, які відрізняються морфологічними ознаками й продуктивністю.
Рослини бамії мають стрижневий, добре розвинутий, слаборозгалужений корінь. Стебло товсте і залежно від сортотипу має висоту від 0,3 до 2,5 м, розгалуження слабке, переважно біля основи (2-7 гілок). Розгалуження залежить від площі живлення рослин: у загущених посівах стебла майже не гілкуються. Висота стебла також у певній мері залежить від мети вирощування: у насіннєвих посівах вона нижча, ніж за регулярного збирання зав’язей. Рослини рідко опушені твердими волосками, контакт із якими може спричинити подразнення шкіри. Тому людям із чутливою шкірою під час збирання плодів необхідно користуватися рукавичками, а зав’язі зрізують переважно ножицями.
Листки у бамії великі, поодинокі, прості. Форма залежить від розміщення їх на стеблі: найчастіше нижні майже цілокраї, середні — п’ятилопатеві, верхні — глибоко розсічені. Однак подібне чергування не завжди дотримується. Є зразки з однотипними листками по всьому стеблу, а в цілому ознака залежить від сортових особливостей. Існують також форми з розсіченими «пальмоподібними” листками. Це, переважно, мутантні рослини, які у виробництві значного поширення не набули.
Листки й стебла, залежно від сорту, темно- або ясно-зелені, часто зразки мають антоціанове забарвленням з різним ступенем його прояву. Квітки великі, поодинокі, дзвоникоподібні, на коротких опушених ніжках, розміщені в пазухах листків, жовтого забарвлення (відтінки — від лимонного до темного), з малиновою плямою біля основи. Плід — багатогнізда пірамідальна коробочка, загострена до вершини, п’яти — одинадцатигранна або без граней, пряма або в різному ступені вигнута.
Довжина плода (у біологічній стиглості) від 10 до ЗО см, діаметр від 10 до 60 мм. При дозріванні коробочка лопається по гранях і насіння висипається. У зв’язку з цим на насіннєві потреби плоди збирають на початку розтріскування біля вершини, після чого їх закладають на дозарю-вання. Насіння кругле, чорного, темно-зеленого або маслинового забарвлення з темнішими тоненькими смужками, гладеньке. Абсолютна маса 1000 насінин варіює й становить 55-75 г. Схожість насіння зберігає 4-5 років.
Сорти бамії селекції ДС «МАЯК» ЮБ НААН України
Бамія — культура, яка має значні перспективи для поширення в Україні, вона користується постійно зростаючим попитом у населення. Однак до недавнього часу не була вирішена проблема сортименту, практично були відсутні адаптовані до умов України сорти. На території країни поширені здебільшого форми невідомого походження, зразки іноземної селекції, які періодично завозять приватні особи, а також місцеві форми переважно з південних областей України. Останні є, мабуть, популяціями, що підтримуються населенням методами добору із сортів, які в минулому росли на території колишнього СРСР (Біла циліндрична, Дамські пальці, Білий оксамит, Зелений оксамит, Карликова зелень та ін.) На півдні України поширені також сортозразки, вихідними формами яких були інтродуковані туди сорти з Болгарії.
Для розв’язання цієї проблеми на ДС «Маяк» ЮБ НААН була проведена селекційна робота з культурою, результатом чого стало створення вперше в Україні двох сортів бамії — Сопілка та Діброва.
Сорт бамії Сопілка
Новий сорт бамії створений методом штучної гібридизації доборів з популяцій Запорізької області та Болгарії з наступними індивідуально-родинними доборами.
Сорт бамії Сопілка середньорослий, висота стебла становить 115—120 см, діаметр на рівні ґрунту — 2-2,5 см, діаметр рослини — 50-60 см. Інтенсивність антоціано-вого забарвлення стебла помірна. Форма листкової пластинки в нижній частині стебла п’ятилопатева, у середній та верхній — розсічена. Квітка порівняно маленька, діаметром 6,7-7,8 см, жовтого кольору помірної інтенсивності; пляма в основі віночка квітки середня за величиною й помірна за інтенсивністю забарвлення (малинова). Зав’язь ясно-зеленого кольору, без прояву антоціану, огрубіння її настає при досягненні довжини близько 11 см.
Плід у біологічній стиглості (початок розтріскування по гранях) зелений, зі слабким проявом антоціану, кількість граней — 5-6.
Довжина плоду середня — 18-21 см, діаметр теж середній — 2,0-2,2 см. Коли бамію вирощують на насіння, формується середня кількість плодів на рослині (8-11 шт.). Воно має маслиновий колір, середня кількість його у плоді — 45-50 шт., маса 1000 насінин — 72-75 г.
Сорт бамії Сопілка середньостиглий, період від масових сходів до першого збирання зав’язей становить 58-68 днів, а до достигання насіння — 118-125 днів. Товарна врожайність зав’язей — 2,5 т/га, урожай ранньої продукції за перші 3 збирання — 0,5-0,7 т/га (у стандарту, місцевої популяції, — відповідно 1,6 та 0,4 т/га). Середня маса товарного плоду при регулярних збираннях становить 7,8-8 г. Період плодоношення триває 28-34 дні, кількість збирань — 7-9. Сорт внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, з 2007 року.
Сорт бамії Діброва
Цей сорт створений методом індивідуально-родинного добору з популяції Харківської області. Він відноситься до низькорослих: висота стебла становить 65-80 см, а його діаметр на рівні ґрунту тонкий, 1,5-1,9 см, діаметр рослини — 50-60 см. Антоціаново-го забарвлення на стеблі немає. Форма листкової пластинки в нижній і середній частинах стебла п’ятилопатева, у верхній — розсічена. Квітка середнього розміру, діаметром 7,5-9 см, помірно жовтого забарвлення, пляма в основі віночка квітки середня за величиною, темна за інтенсивністю кольору (темно-малинова).
Зав’язь темно-зелена, без прояву антоціану, її огрубіння настає при досягненні довжини близько 9 см. Плід на початку біологічної стиглості темно-зелений, без антоціану, кількість граней середня (7-9). Довжина плоду середня — 18-21 см, діаметр-2,6-3 см. При вирощуванні на насіннєві потреби на рослині формується 5-8 плодів. Насіння маслинового кольору, середня кількість насінин у плоді — 47-50 шт., маса 1000 насінин становить 66-70 г.
Сорт Діброва середньостиглий, період від масових сходів до першого збирання зав’язей — 58-68 днів, а до дозрівання насіння — близько 120 днів. Урожайність зав’язей (товарна) — 2,5-3,0 т/га, у тому числі рання за перші три збирання — 0,64-0,78 т/га. Середня маса зав’язі за регулярного збирання становить 9 г. Період плодоношення триває 28-34 дні, кількість збирань 7-9. Сорт внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, з 2006 року.
Цей сорт рекомендується вирощувати у відкритому ґрунті, зав’язі використовувати в дієтичному харчуванні. Важлива особливість створених сортів — адаптованість до умов вирощування в умовах Лісостепу й Полісся України. Це дає змогу поширювати культуру в даних регіонах.
Агротехніка вирощування бамії
Бамія світло- і теплолюбна рослина. Вона росте на різноманітних ґрунтах, але віддає перевагу поживним, легким за механічним складом. Ділянку вибирають із південною експозицією, захищену від північних вітрів. Практикують висів на грядах. У виробничих умовах рекомендується з осені перед оранкою на зяб внести ЗО т/га гною й 400-500 кг/га суперфосфату. На легких ґрунтах необхідно внести сульфат калію — 250-300 кг/га.
Навесні вносять аміачну селітру — 250- 300 кг/га, одну половину цієї норми — під час сівби, а другу — у фазу масового цвітіння. Однак під час вирощування рослини у північних регіонах дозу необхідно зменшити, враховуючи скорочення періоду вегетації культури, щоб запобігати «жируванню» — надмірному розвитку вегетативної маси на шкоду плодоношенню.
Рано навесні проводять закриття вологи, дві культивації, а безпосередньо перед сівбою — передпосівний обробіток ґрунту комплексними агрегатами.
Насіння бамії проростає за температури ґрунту вище + 15°С. На Поліссі й у Лісостепу України це перша-друга декади травня. Орієнтиром може слугувати строк висіву огірка у відкритий ґрунт. При посіві безпосередньо у відкритий ґрунт ширина міжрядь становить 70 см. Норма висіву 15-25 кг/га, глибина загортання насіння 1-3 см. Сходи з’являються через 8-15 днів. їх можуть ушкоджувати пізні заморозки, тому необхідно застосовувати всі доступні заходи захисту: задимлення, укриття нетканими укрив-ними матеріалами. Ми вважаємо, що в результаті добору адаптивних форм рослини набувають відносної стійкості і витримують незначне ушкодження з мінімальними наслідками.
Після появи сходів формують густоту стояння рослин у рядку, залишаючи їх через 20-25 см. Вирощуючи бамію розсадним способом, слід мати на увазі, що рослини погано реагують на пересаджування, тому розсаду необхідно вирощувати в торфоперегнійних горщечках і під час висаджування на постійне місце не допускати ушкодження кореневої системи. Вирощуючи розсаду і (або) рослини у спорудженнях захищеного ґрунту, обов’язково потрібно провітрювати парники й теплиці, оскільки вона не витримує надмірної вологості повітря. Вік розсади може бути 30-45 днів. До переваг розсадного способу вирощування можна віднести можливість поширення бамії в північні регіони, зокрема більш продуктивних зразків, а також одержувати вищі врожаї за рахунок більш раннього вступу рослин у фазу плодоношення.
Незважаючи на те, що бамія відносно посухостійка, у фазу сходів вона потребує достатньої кількості вологи. Інакше період проростання значно затягується. У перший місяць рослини розвиваються повільно.
Догляд за посівами передбачає 3-4 розпушування ґрунту в міжряддях (до змикання рядків), боротьбу з бур’янами й ґрунтовою кіркою, формування густоти стояння, в разі необхідності в період плодоношення — поливи. Ефективним заходом є мульчування посівів. При вирощуванні для одержання товарної продукції потрібно регулярно збирати зав’язі, не допускаючи їхнього огрубіння. Рослини в період вегетації можуть ушкоджуватися попелицями, совками, а в парниках і теплицях основними шкідниками є білокрилка, червоний павутинний кліщ, трипси; з-поміж хвороб — борошниста роса. Боротьбу проводять на насіннєвих ділянках хімічними препаратами, дозволеними для використання в Україні. На товарних посівах обробка хімічними речовинами не допускається.
Рослини високорослих сортів для захисту від повалення вітром рекомендується підсапувати, підв’язувати до кілків, захищати щитами й іншими вкриттями. Для збільшення коефіцієнту розгалуження рослин їхню верхівку прищипують на висоті 30-60 см.
Вирощуючи на насіння, доцільно широко практикувати заходи, які сприяють прискоренню дозрівання: карбування, формування кількості плодів на рослині, дозарювання рослин і окремих плодів та ін. Необхідно мати страховий фонд насіння на 1-2 роки, особливо в північних областях — зонах ризикованого насінництва. Ця рослина — факультативний самозапильник, просторова ізоляція між посівами різних сортів має становити на відкритій місцевості 20 м, а на захищеній — у половинному розмірі.
О. В. Позняк, Дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, Чернігівська обл.
