У світі про стевію знають давно, бо пошук рослин-носіїв природних низькокалорійних солодких речовин, які не спричинюють негативних побічних явищ, триває багато років. Науковий інтерес до неї виник ще в тридцяті роки минулого сторіччя. Але результати широкомасштабних досліджень були оприлюднені значно пізніше, коли в Японії з’явилися промислові плантації цієї культури.
Дещо з історії
Уже в 80-і роки XX століття Японія споживала 90% світового збору листків стевії. В СРСР і Україні початком дослідницької роботи вважається 1985 рік. А вже в 1989 році закритою постановою Мінсільгоспу й Мінздраву СРСР передбачалося створити два центри з вирощування стевії — для профілактики захворювань і поліпшення здоров’я вищих партійних чиновників і членів їхніх родин.
Вирішувати питання довелося із залученням спец-служб, бо батьківщина стевії -Парагвай, де тривалий час під страхом найжорсткішого покарання (і навіть страти) вивіз цієї рослини та її насіння за кордон був заборонений. Але спецслужби із поставленим завданням упоралися успішно.
У більшості країн Південної Америки, в Китаї, Тайвані, Таїланді, Кореї, Японії стевіозид займає 41 % ринку солодощів. То чому ж там приділяється така увага стевії медовій? А причина в тому, що в міру її вивчення відкривається дедалі більше нових властивостей цієї рослин, що дозволяє віднести її до розряду найцінніших на земній кулі.
Це лише кілька епізодів з історії, але вони свідчать про те, яким нелегким шляхом стевія потрапила до нас і яка увага приділяється цій диво-рослині в інших країнах, де розуміють її цінність і піклуються про здоров’я власного народу. На жаль, у нашій країні, і я на власному досвіді в цьому переконався, не кожний працівник аптеки може надати докладну інформацію про лікувальні властивості цієї рослини.
Про цілющі властивості стевії
Численні дослідження свідчать, що за регулярного споживання стевії знижується вміст цукру, радіонуклідів і холестерину в організмі, поліпшується регенерація клітин і коагуляція крові, гальмується ріст новоутворень, зміцнюються кровоносні судини. Відзначаються також жовчогінна, протизапальна та діуретична дія. Стевіозид перешкоджає утворенню виразки в органах шлунково-кишкового тракту, позитивно впливає на діяльність печінки й підшлункової залози, сприяє лікуванню алергійних діатезів у дітей.
Вищенаведені властивості дозволяють пропагувати стевію як замінник цукру в дієтичному харчуванні. На відміну від штучних підсолоджувачів, стевіозид не руйнується при нагріванні, що робить його чудовим компонентом під час приготування випічки, гарячих напоїв та страв, до складу яких входить цукор.
Лікувальні властивості стевії
Стевіозид рекомендується при порушенні вуглеводного обміну, який призводить до ожиріння, атеросклерозу, панкреатиту тощо. Особливо цінується він при діабеті, бо споживання його хворими перешкоджає розвитку гіпоглікемічних і гіперглікемічних станів та істотно знижує дози інсуліну. Є відомості, що стевія сприяє зниженню кров’яного тиску й не впливає на рівень цукру в крові, якщо він у нормі.
У літературі немає жодного згадування про токсичність і мутагенність компонентів, які містяться в стевії, а також про протипоказання до її вживання.
Виробництво і вживання продуктів харчування зі стевіозидом оцінюється дієтологами й фармакологами як крок до оздоровлення нації шляхом профілактики діабету, ожиріння та інших небезпечних хвороб, пов’язаних із порушенням обміну речовин, серцево-судинних захворювань, хвороб зубів і ясен. Крім того, вживання стевії поліпшує сон і сприятливо позначається на розумовій діяльності.
Ось що написав у своєму відгуку про стевію В. Юрченко з м. Авдеева Донецької обл.: «За неповних два роки я вилікував хвороби кишечника, поліартрит, карієс, пародонтоз, у мене призупинився розвиток катаракти, а дружина позбулася початкової стадії цукрового діабету. Причому без єдиної таблетки…».
Кілька рецептів зі стевії
Відразу зазначу, що рецептів приготування лікувальних засобів зі стевії я не надаватиму. Але, використовуючи сухе й свіже листя цієї рослини для приготування чаїв, випічки та інших страв, ви зможете на собі відчути корисний вплив стевії на людський організм. Саме це і робить її чудовим солодким і корисним компонентом під час приготування випічки, гарячих напоїв тощо.
Рецепти зі стевії
То які саме страви можна готувати з використанням листків стевії? Під час консервування в домашніх умовах овочів і фруктів краще використовувати сухе листя рослини. У компоти листки стевії додають безпосередньо перед закатуванням банок.
Сухе листя стевії добре зберігається, не втрачаючи своїх лікувальних і споживчих властивостей протягом кількох років, його використовують для приготування цілющих настоїв.
Відвар зі стевії
Для приготування потрібно: 100 г сухого листя стевії покласти в марлеву торбинку і залити 1 л кип’яченої води. Настоюють протягом доби або кип’ятять 30-40 хвилин. Отриманий настій зливають в окремий посуд, а в ємкість із листям додають 0,5 л води і знову кип’ятять ЗО хвилин. Змішують обидва екстракти і фільтрують рідину.
Цей відвар використовують як підсолоджувач до всіх напоїв, де традиційно використовується цукор.
Сироп
Для приготування сиропу спочатку готують настій, що довго випаровується на малому вогні або на водяній бані, доки крапля не перестане розтікатися на твердій поверхні. Сироп має антисептичні й антибактеріальні властивості і може зберігатися у звичайних умовах протягом кількох років. Використовується для приготування борошняних виробів, гарячих і холодних напоїв замість цукру.
Компот із ягід
Для приготування компотів замість цукру до них додають настій зі стевії або сухе листя рослини.
На одну літрову банку дрібних ягід, зокрема малини, додають 50-60 г настою стевії та 250 мл води. Помиті й перебрані ягоди насипають у банки і заливають гарячим розчином, пастеризують 10 хвилин.
Корисний «майонез»
Для приготування потрібно: 1 чашка мигдалевого або соєвого молока, 1 столова ложка цибулевого порошку, 1 столова ложка солі, 1/4-1/3 чайної ложечки стевіозиду, сік 1 лимона, 2 чашки рослинної олії.
Молоко помістити в кухонний комбайн, додати цибулевий порошок, сіль, стевіозид і лимонний сік. Збивати до загустіння, повільно додаючи тоненькою цівкою олію.
Суп із свіжих помідорів
Для приготування потрібно: 10-12 невеликих свіжих помідорів, 1/2 чашки свіжих подрібнених трав (кінза, кріп, петрушка тощо), 1/4 чайної ложки екстракту стевії, 1-2 столові ложки маслинової олії, 2 столові ложки оцту, 1 -2 столові ложки соєвого соусу.
З помідорів приготувати пюре, додати решту інгредієнтів і перемішати. Суп можна подавати гарячим з білим або коричневим рисом, прикрасивши гілочками свіжих пряних трав. Смакує він і в холодному вигляді, коли його подають, посипавши подрібненими волоськими горіхами.
Тропічний зелений коктейль
Для приготування потрібно: 2 склянки соку ананаса, 1 банан, 1 плід ківі без шкірочки, 1/4 чайної ложечки стевіозиду.
Усі інгредієнти змішують у міксері і… коктейль готовий, можна насолоджуватися його смаком.
Агротехніка вирощування стевії
Як уже зазначалося, популярність ця рослина отримала завдяки вмісту в її листках і молодих стеблах глікозидів, які називаються стевіозиди. Вони в 250-300 разів солодші за цукор і в той же час не роблять значного впливу на вміст глюкози в крові. Саме тому стевію рекомендують вживати хворим на діабет, а також тим, хто дотримується різних дієт.
Агротехніка вирощування стевії
Щодо агротехніки вирощування стевії, то ця рослина порівняно важко пристосовується до нових умов, тому не кожному городнику-початківцю вдається її виростити.
Стевія — багаторічна напівчагарникова рослина. Може рости лише в теплих і вологих умовах, бо батьківщина її — тропіки Парагваю, а також Бразилія. Тому для вирощування стевії в домашних умовах (на підвіконні, в теплиці) необхідно створити спеціальні умови.
Хоча загалом ця рослина добре пристосовується до температурних перепадів, але вона не витримує посухи. Тому ґрунт має бути постійно вологим, це обов’язкова умова при вирощуванні стевії. Однак варто також пам’ятати, що не любить вона і перезволоження, погано росте в місцях, де підґрунтові води залягають надто близько до поверхні ґрунту.
Висівання насіння. Висівають стевію, зазвичай, з кінця березня до середини квітня. Землесуміш для цього готують у співвідношенні: 2 частини піску на 1 частину перегною. Можна також узяти порівну чорнозем (краще дернову землю або з кротовин) і лісовий перегнійний ґрунт, який копають у лісопосадках під деревами, кущами, знімаючи верхнє неперегниле листя і вибираючи перегнилий родючий шар ґрунту аж до твердих порід. Це і є лісова перегнійна земля, на якій я вирощую стевію протягом багатьох років.
Підготовлену землесуміш добре перемішують і заповнюють нею ящики довільного розміру шаром 10-12 см або насипають її в пластикові одноразові стаканчики. Ґрунто-суміш ущільнюють і розрівнюють, а потім заливають невеликою кількістю теплої води хвилин на 35-40. Насіння розкладають у ємкості, легенько притискуючи його пальцем до вологої ґрунтосуміші. Висівають насіння не глибше, ніж на 0,5 мм, і накривають ємкості плівкою або склом.
Насіння може дати сходи за температури 17-20°С, але найкраща температура для його проростання — 25-30°С.
Коли насіння дасть сходи, плівку (скло) знімають і ставлять ємкості з розсадою у світле й тепле місце. Після появи пари справжніх листків пікірують (пересаджують) сіянці. Роблять це дуже акуратно, разом із грудкою землі висаджують рослинки в окремі маленькі ємкості, занурюючи їх у підготовлені лунки до перших листочків — сіянці стевії не бояться незначного заглиблення. Розсаду обприскують водою кімнатної температури двічі на день.
Слід зазначити, що землесуміш для пересаджування рослин дещо відрізняється від попередньої. Для її приготування беруть пісок, перегній та дернову землю у співвідношенні 2:1:1, застосування торфу — не бажане. Розсаду поливають регулярно і щотижня підживлюють розчином комплексного мінерального добрива. Особливо добре стевія реагує на підживлення коров’яком: 1 л свіжого коров’ячого гною на 10 л води.
На власному досвіді переконався, що застосування добрив підвищує облистне-ність рослин майже на 80%.
Живцювання стевії. Живцюють стевію так само, як і інші рослини. Землю для садіння готують без додавання торфу. Але найкраще вкорінюють живці стевії у воді, потім їх висаджують у вологий пісок.
Найкращий час для живцювання — березень-квітень. Старі живці бажано не використовувати, бо це значно знижує вихід якісного садивного матеріалу.
Під час живцювання живці поміщають у воду або вологий пісок на глибину 1-2 см, обприскують двічі на день — вранці та ввечері. Зверху ємкості накривають шматками скла, плівкою, банками або обрізаними ПЕТ-пляшками. Не рекомендується висаджувати живці у непрогрітий пісок, поливати їх холодною водою, залишати без укриття або розміщувати ємкості на протягах.
Ємкості з живцями тримають у світлих приміщеннях за температури 20-30°С, але при цьому слід уникати впливу прямих сонячних променів на молоді рослинки. Укорінені живці щодня поливають і поступово адаптують до навколишнього середовища. Для цього укриття знімають і виносять живці на вулицю: вперше — на З хвилини, потім їхнє перебування на сонці поступово збільшують до 10-15 хвилин, а згодом, приблизно через 7-10 днів, залишають під сонцем на цілий день.
При вирощуванні стевії в горщиках на дно кожного з них укладають керамзит, на який насипають шар піску, а потім ґрунтосуміш. Це запобігає закисанню ґрунту, з цією самою метою в днищах горщечків роблять отвори для відведення зайвої води.
Висаджування розсади і догляд за нею
Садівники, які вирощують стевію у відкритому ґрунті, повинні дотримуватися певних правил, зокрема:
висаджувати розсаду у відкритий ґрунт наприкінці травня — на початку червня, коли температура повітря не опускатиметься нижче 15°С тепла;
Ф пересаджувати розсаду у фазі 8-12 пар справжніх листків, найкраще робити це за похмурої погоди або надвечір. На перших етапах рослини можна притіняти спанбондом.
У кожну лунку висаджують по одній рослині, відстань між рослинами в ряду становить 25-30 см, у міжряддях -50-60 см, глибина садіння — 6-8 см. За таких умов вирощування розсада добре приживлюється і починає швидко рости. Догляд за стевією звичайний: регулярні поливи та розпушування ґрунту з обов’язковим видаленням бур’янів, часті підживлення рослин — через кожні 10-12 днів.
Вирощування стевії в кімнатних умовах
Як уже зазначалося, стевія — рослина тропічна, тому вона любить теплі й сонячні місця. Саме ці фактори чи не найбільше впливають на нагромадження солодкості в листках і вміст у них цілющих компонентів.
Вирощування стевії в кімнатних умовах
За вирощування стевії в кімнатних умовах найголовніше правильно підібрати ґрунтосуміш, яка має бути багата на органічні речовини й мінерали, з достатнім вмістом піску, щоб до коренів вільно надходив кисень, але й одночасно утримувалася волога. Під час приготування землесуміші особливо важливо додавати пісок до важких ґрунтів, а також до перегною і дерну. А от щодо торфу, то його взагалі не слід додавати, бо він робить ґрунтосуміш кислішою, а це шкодить рослинам. Вапняні ґрунти також не варто застосовувати. Перед висаджуванням рослин ґрунт бажано пропарити в духовці.
Для вирощування стевії слід створити такі умови, щоб температура в зоні розташування коренів була на 2-3 градуси вищою, ніж для надземної частини рослини.
Період від появи сходів і до збирання листків стевії, зазвичай, триває близько 2-2,5 місяців. Тому найкраще висівати насіння у вересні, коли ще тепло і достатньо світла.
Якщо після вирощування у відкритому ґрунті ви вирішили продовжити вирощувати стевію у кімнатних умовах або в теплиці, кореневища рослини викопують, зрізавши стебла й залишивши пеньки заввишки до 5 см. Роблять це до настання осінніх заморозків, щоб не пошкодилися бруньки росту. Пересаджують їх у квіткові горщики об’ємом не менше 2 л і вирощують рослини стевії у закритому ґрунті в теплиці, на підвіконні.
Після закінчення періоду спокою, який триває 1-1,5 місяця, стевія знову відростає і в січні можна збирати ще один урожай листя.
У березні відростки стевії присипають ґрунто-сумішшю для вкорінення. Укорінені відростки висаджують у пластикові стаканчики без дна або ПЕТ-пляшки, а потім пересаджують у парник або теплицю з наступним висаджуванням у відкритий ґрунт наприкінці травня -на початку червня для отримання насіння.
Збирання листя
Розпочинають цю роботу під час бутонізації рослин. Саме в цей період у листках стевії нагромаджується найбільша кількість солодких (стевіозидів) і цілющих речовин. З однієї рослини можна зібрати до 1000 листочків. А якщо врахувати, що 20-25 листочків замінюють близько склянки цукру, то можна підрахувати, скільки цілющих «солодощів» можна вирости на підвіконні своєї квартири, причому з величезною користю для власного здоров’я.
У відкритому ґрунті, особливо на півдні, з 1 м2 можна зібрати врожай, що замінить 7 кг цукру. Згідно наукових досліджень, у листках стевії нагромаджується в середньому близько 6-7% (від сухої маси) глікозидів. Цей показник може коливатися від 2-3 до 20%, залежно від умов вирощування і сорту стевії.
Однак слід враховувати, що затримка під час збирання врожаю негативно позначається на його якості, бо в період цвітіння кількість глікозидів зменшується. Найпродуктивніша за вмістом глікозидів — середня частина рослини, приблизно на рівні 40-60 см. Крім того, у дуже молодих і старих листках солодких речовин міститься значно менше.
Щоб отримати листки під час бутонізації, кущ зрізують. Листя відокремлюють від стебел і добре просушують у тіні, потім подрібнюють на кавомолці в порошок і зберігають у скляному посуді, щільно закритому кришкою. Зберігати порошок у такій тарі можна протягом кількох років.
О. Я. Дидиченко, м. Берислав
