Найважче вдається селекція вишні. Головна причина — гібридне походження простих вишень, які беруть початок від природного схрещування дикої степової вишні (32 хромосоми) з черешнею (16 хромосом).
Прості вишні виникли тоді, коли ще не було великоплідних черешень, тому маса їхніхіїлодів здебільшого 4-6 г.
Через гібридне походження прості вишні, на відміну від черешень, мають пилок, дуже чутливий до несприятливої, холодної погоди під час цвітіння, який швидко втрачає свою дієздатність. Крім того, дуже часто вишні недостатньо добре запилюють одні одних, або ж спостерігається одностороннє запилення. Можливо, частина простих вишень з більш високою дієздатністю пилку мають походження від повторного схрещування одні з одними.
Вишням для запилення потрібні черешні
Водночас більшість сортів вишні не втрачають здатності добре запилюватися черешнями і від такого запилення дають щедрі врожаї. І знову ж таки від висіву їхнього насіння з’являються переважно триплоїди з 24 хромосомами (які рясно квітують і майже не дають врожаю) та іноді вишне-черешні, або дюки. У них ще гірші справи з якістю пилку і взаємозапиленням. І так без кінця. Є дюки від третього запилення черешнями.
Головне ж достоїнство вишне-черешень — особливо одержаних в останнє століття — вони за розмірами плодів (7-8 г) починають «наздоганяти” черешні, поліпшуються їхні смакові якості. Ці сорти можуть плодоносити здебільшого в оточенні черешень. Поки що мені відомі лише два дюки, котрі не запилюються черешнями — схожа на Подбельську Красуня Риба-кура і донецький сорт Ночка.
Селекціонери С.В.Лучинська та О.Я.Олейнікова вперше (2002 р.) встановили, що серед регенератів, одержаних з пиляків вишне-черешень можуть бути клітини від гаплоїдних (32 хромосоми) до оксаплоїдних (64 хромосоми) і навіть клітини, що мають 128 хромосом. Трапляються також клітини з 8,16, 24 хромосомами, що зайвий раз засвідчує про те, що з чоловічим статевим апаратом у вишне-черешень не все гаразд. Тому у частини вишне-черешень, наприклад, Мелітопольська десертна, Чудо вишня, Ночка та інших — насіння не дає сходів.
Дотепер найвеликоплідніші вишне-черешні розмножувались в основному на півдні. Серед них особливо великоплідні: Мелітопольська десертна, Кришане (Ботевградська) з масою плодів до 8 г. На Донбасі не дають плодоносити першій суховії під час цвітіння, другій — знижена морозостійкість квіткових бруньок. Багато південних вишне-черешень з масою плодів до 6 г Май дюк, Англійська рання, Ана-дольська та інші — у нас недостатньо морозостійкі. Вища мо розостійкість, але все ж недостатня для Донбасу, у новітніх мелітопольських вишне-черешень: Іграшки (8), Шалуньї (6). Вони не бояться суховіїв під час цвітіння. Чимало вишне-черешень з підвищеною морозостійкістю, але з масою плодів до 5-6 г за останні десятиріччя одержано в Мічурінську, Орлі та інших місцях: Пам’яті Вавілова, Жуковська, Тургенєвка та ін. Але поки що із «північних» сортів найвеликопліднішим залишається виведена І.В.Мічуріним Краса півночі (7-8 г). Із вказаних трьох сортів лише Тургенєвка не реагує на суховії під час цвітіння. На жаль, це явище значно ширше поширене на Донбасі серед вишне-черешень, ніж серед простих вишень, але й в останніх таких сортів не мало.
Самоплідні сорти — добрі запилювачі
Серед простих вишень є невелика група самоплідних сортів. Мало їх серед дерев дикої степової вишні.
Коли на дослідній станції (Артемівськ) проходили випробування до 600 сортозразків вишень (сорти + відбірні форми різних наукових закладів), на них упродовж трьох років на всі сорти перед цвітінням надівали невеликі марлеві мішечки з підрахунком бутонів (більше 200-300) і згодом зав’язі. В результаті були виділені лише близько 20 самоплідних вишень з відсотком зав’язі від 10 до 15.1 лише Любська дала 19-20% зав’язі. Коли ж одного разу добре прорідили дерево Любської для проведення схрещування й одночасно вивчили са-моплідність, то вона досягла 40%! Тобто вона у цього сорту саморегулюється. Але коли Любську спеціально висадили в промисловий сад серед черешень сорту Валерій Чкалов -вона в посіві дала суцільні триплоїди, тобто запилилась черешнею, пилок якої зберігався на комахах-запилювачах.
Ті сорти вишні, які давали 3-5% самоплідності (Тургенєвка та ін.) не відносили до самоплідних, бо такий відсоток самоплідності дають лише поодинокі плоди, що й «демонструє» Тургенєвка, яка часто в оточенні навіть великої кількості сортів вишні дає дуже невеликий врожай і відмінно плодоносить серед самоплідних вишень або черешень, що підтвердилося проведеним нами вивченням запилювачів.
Виявилося, що у вишень тільки невелика група самоплідних сортів має дієвий, майже як у черешень, довгожи-вучий пилок і які є відмінними запилювачами для багатьох сортів вишні, але лише для тих, що квітують у пізніші строки, позаяк усі самоплідні вишні мають середньопізній і пізній строки цвітіння.
Серед них лише один сорт з плодами, що рано достигають, — Склянка українська (на півночі України вона має назву Планка). Решта сортів достигають пізніше. Кращі серед них: Любська, Норд Стар, Молодіжна, Загор’ївська, Метеор, Бу-латинковська, Кистьова. Останні три в Донбасі менш посухостійкі і їх краще вирощувати далі на захід. І лише у двох останніх спостерігалося рідке для вишні явище: після сильної посухи в рік високого врожаю поганувато закладалися квіткові бруньки.
Любська під назвою Лотівка широко розмножується в Польщі і там навчилися ладнати з її пониженою стійкістю до кокомікозу. Розмножують її на черешневій підщепі.
Любська — єдиний сорт, котрий має ідеальну само-плідність, яка забезпечує без додаткового запилення іншими сортами повний урожай. Тому тільки п можна вирощувати односортними масивами.
На жаль, селекцією вишні на самоплідність селекціонери мало займались і тому тільки в Москві Х.К.Єнікеєвим виведено три самоплідних сорти вишні — Молодіжна, Загор’ївська, Булатниківська, а також Сюбаровою в Білорусі — Кистьова. Але у них самоплідність 10-12, рідко 15% (Булатниківська).
Нодноразово проведене нами схрещування самоплідних вишень з черешнями і з вишне-черешнями та вирощування х від вільного запилення, якщо вони росли поряд з потрібними батьківськими сортами, на жаль, не дало відбірних форм з достатньо доброю самоплідністю. Навіть у Любської був дуже невеликий (3-5) відсоток самоплідних вишень, здебільшого кисліших і дрібніших, ніж Любська. Решта сортів не давали і таких відсотків.
Серед кандидатів у сорти із вирощених майже 10 тисяч гібридних сіянців Любської виділено лише один — Донецький велетень (Любська х В.Чкалов) з десертними плодами середнього строку достигання і масою плодів до 8 г. Але культивувати його можна лише західніше, позаяк він, як і 2/3 із районованих в Україні сортів вишні та до половини із 600 випробуваних на Донбасі сортозразків — реагують на суховії під час цвітіння і погано плодоносять на Донбасі (низька посухостійкість приймочки маточки).
Слід відзначити, що окулірувати вишневу підщепу можна тільки в ранні ранкові години, коли відносна вологість повітря на Донбасі доходить до 60%, бо через швидке окислення тканин під час окулірування у вечірні години виростають лише поодинокі саджанці черешні.
Важливо враховувати запилювачів
У відбірних форм вишні доводиться не лише довго перевіряти морозо- та посухостійкість, якість плодів і врожайність, але при виділенні серед них сортів перед розмноженням і передаванням у Держсортовипробування необхідно вивчити запилювачі і визначити, за якою із двох наших технологій — разом з черешнями чи самоплідними вишнями — розмножувати даний сорт.
Держкомісія з сортовипробування, на жаль, районує сорти вишні без вивчення запилювачів, що нерідко призводить до безпліддя вишні у виробничих і присадибних садах. Так, у Криму були районовані відразу чотири вишне-черешні: Подбєльська, Май дюк, Анадольська й Англійська рання, які чудово плодоносять на присадибних ділянках, де, зазвичай, чимало черешень, але квартали з цими вишнями господарства повсюдно викорчували через слабку врожайність.
У Донбасі були районовані Гріот остгеймський («мати»), Подбєльська («дочка») і Чорнокорка, а для односортних насаджень — Любська. Всі квартали несамоплідних вишень були викорчувані через те, що Подбєльська давала по 2-3 кг з дерева, Гріот остгеймський -4-5, зрідка 8-10, Чорнокорка — до 20-25 кг. Довелося вивчити запилювачів і виявилося, що при садінні серед черешень Подбєльська на західному схилі за наявності захисту зі сходу може давати навіть до 50-80 кг . плодів з дерева, Гріот остгеймський — 40-80 кг, залежно від якості грунту, а середньопізноквітуюча Чорнокорка — до 60 кг як серед черешень, так і серед самоплідних вишень.
При вивченні запилювачів у всіх районованих і перспективних сортів висівали насіння з селекційною метою. Від запилення Гріота остгеймського Валерієм Чкаловим всього серед 50 сіянців одержаний сорт Чудо-вишня з десертними плодами раннього строку достигання. Його вже планують районувати на Донбасі, розмножують на Кубані. Через раннє цвітіння його можна культивувати лише серед черешень, у яких із ЗО вивчених сортів 2/3 добрі запилювачі, 1 /4 — середні і тільки «мати” — Валерій Чкалов та дуже великоплідні Прощальна і Василіса, в яких по 2 «діда» В.Чкалов — погані запилювачі. Насіння Чудо-вишні сходів не дає.
Для одержання самоплідних вишне-черешень Булат-никівська була запилена відбірною черешнею Д-54-82 (Дон-чанка х В.Чкалов). Одержана вишне-черешня Шпанка донецька середньораннього сорту достигання з масою плодів до 7-8 г рожевого забарвлення і 5%-ною (недостатньою), але дуже рідкою для вишне-черешні самоплідністю, у якої підвищена морозостійкість, а плодоношення гірляндами — за типом черешні, але на однорічному прирості. Це періодично викликає необхідність видалення (омолодження) гілок, що оголяються. Насіння Шпанки донецької має добру схожість. Вивчення запилювачів показало, що вона добре запилюється багатьма черешнями і самоплідними вишнями.
Проблеми селекції
Дві головні проблеми в селекції вишні: наздогнати за великоплідністю черешню і підвищити стійкість вишні до ко-комікозу. І перша, і друга вирішуються з великими труднощами. Перша — не лише через наявність великої кількості триплоїдів, а й через домінування дрібноплідності. Переважна більшість сіянців навіть від схрещування з великоплідними черешнями мають масу плодів до 4-6 г. Це заставляє збільшувати об’єм схрещувань. Підвищити стійкість вишні до кокомікозу також допомагає схрещування з черешнями.
Але від цієї хвороби немає повністю стійких сортів, є лише черговість захворювання. Навіть у церападусів — гібридів вишні з черемшиною (добра підщепа для вишні) в роки сильного ураження вишні кокомікозом уже, хоча і на поодиноких листках, можна побачити плями цієї хвороби.
У вишні (і черешні) є й інші проблеми. В останнє десятиріччя спалах розмноження шкідника, який пошкоджує плоди — вишневої мухи. Але їй значно більше «сподобалася» черешня і якщо поряд з вишнею росте черешня, то ця муха буквально з’їдає плоди середньопізніх і пізніх сортів черешні і пошкоджує лише поодинокі плоди вишні. Її вже пора перейменувати у «черешневу муху».
І ще є проблема з підщепами. Для більшості сортів вишні кращою є найморозостійкіша підщепа — місцеві форми магалебки. Тільки для Любської вона погано підходить — тобто багато дерев швидко гине від несумісності.
У селекції вишні дуже важливим є також вирішення такої проблеми, як заставити пилок черешень морозостійкіших сортів за допомогою опромінення, мутагенів, іншими фізичними або хімічними способами давати не редуковані гамети.
Поки що лише В.А.Туровцевій вдалося шляхом впливу на пилок мутагенів збільшити кількість не редукованих гамет, а лаборант-цитолог за допомогою мікроскопа вибраковує сіянці-триплоїди.
Також слід шукати способи, за допомогою яких можна домогтися появи у вишне-черешень сортів, якщо не самоплідних, то все ж з надійнішим і дієвішим пилком. А також необхідно посилити селекцію на одержання самоплідних і не самоплідних вишне-черешень з нормальним пилком. Можливо, тут допоможе схрещування дюків між собою — тих, які «захочуть» запилитися і дати схоже насіння.
Тільки розв’язання цих дуже складних завдань допоможе зробити вишню повноцінною плодовою породою.
Л.І. Тараненко, заслужений агроном України, старший науковий співробітник Артемівського НДЦР
