Годування сільськогосподарських тварин взимку


Годування сільськогосподарських тварин взимку

Мінеральне підгодовування

Досвідчені тваринники добре знають ціну мінерального підгодовування. Воно необхідне тварині для утворення молока, приросту м’яса, нормальної життєдіяльності організму, сприяє кращому використанню кормів, зберігає здоров’я. У якості годування тваринам треба давати кухонну сіль, крейду, в більшості випадків — фосфорин, трикальційфосфат, преципітат та ін.

Добрим джерелом натрію, кальцію та фосфору є деревний попіл, що вилужений. На фермі можна також приготувати м’ясо-кісткове борошно шляхом спалювання кісток з наступним їхнім подрібненням та просіюванням через сито. Корисно використовувати місцеві травертини, сапропель (озерний мул), вапняки, попередньо перевіривши, що вони нешкідливі, та інші джерела мінерального підгодовування.

Годування іншої живності взимку


Безумовно, у годуванні худоби та птиці належною складовою є вітаміни. Адже в зимових раціонах особливо не вистачає вітамінів А, D, та групи В.

Тож, згодовуючи вітамін D2 поросятам-сисунам та відлученим 150 мг на одну голову кожного дня, забезпечується повне збереження тварин та збільшення приросту на 7-9%. Витрати за період відгодовування підсвинків, скажімо, копійки, а додатковий приріст матимемо у 2,5 кг на голову. Така користь від вітамінного підгодовування.

Отже, використати в цій справі усі джерела вітамінів, що є, а це — гарний силос, бобове сіно, відходи біохімічної промисловості, корми тваринного походження, хвойне борошно та ряд інших мінеральних речовин, — матимемо гарний прибуток.

А тепер про резерви

У збільшенні виробництва продукції тваринництва велике значення має використання резервів кормових засобів. Зауважимо, що використання рослинних і тваринних жирів у раціонах для бройлерів у кількості 3-5% від маси комбікорму на 10-15 % підвищує їхні прирости й зменшує витрати кормів на одиницю приросту. Додавання жирів у такій кількості до раціонів курей на 15% підвищує їхню несучість за рахунок подовження строку яйцекладки.

Отже, жири є не лише додатковим джерелом кормів та замінником фуражного зерна (1 кг жиру замінює 3 кг зерна), а й стимулюють підвищення продуктивності. Для годування сільськогосподарських тварин найчастіше використовують жири тваринного (воловий, свинячий, овечий, кістковий та кормовий тваринний жири — суміш), а також рослинного походження (рослинної олії, концентрат фосфатидний кормовий) та інші жири морських тварин і риб.

Найкориснішим та зручним способом використання жирів у годуванні тварин і птиці є додавання до комбікормів та замінників молока під час виготовлення їх на комбікормових заводах. Жиру розтопленому вигляді вносять до складу комбікормів за допомогою форсунки, яка розпилює його на дрібні краплини. Внаслідок цього збільшується поверхня жиру, поліпшується його засвоєння.

Жири можна вводити до кормових сумішей і безпосередньо у господарствах. Для цього в чанах чи бідонах розтоплюють жир (на одну частину жиру дві частини води) та старанно змішують з кормами раціону. Найзручніші для цього є кормозмішувачі з паровим підігрівом. Запарюючи корми, жири вносять до котлів у звичайному стані за 20-30 хвилин до закінчення запарювання.

Годування свиней та птиці взимку

Взимку доцільно краще за якістю сіно, що є в господарстві, подрібнити в борошно та згодовувати свиням і птиці. Вітамінне борошно можна згодовувати як у вигляді сухої суміші, так і у вигляді вологих мішанок з концентратами, з м’язгою цукрових буряків чи картоплі. Давати її рекомендується у таких кількостях (за добу на голову):

— свиноматкам — 2-3 кг,
— підсвинкам — 1 кг,
— від’ємишам — 0,2-0,4 кг,
— поросятам — 0,03-0,05 кг,
— курам — 0,01-0,012 кг.

За нестачі кормових вітамінів треба використовувати вітамінні препарати, що виготовляються промисловістю. Це риб’ячий жир, концентрати каротину.

І про антибіотики

У стійловий період виняткова роль антибіотиків. У дослідах було з’ясовано, що препарати тераміцину та біоміцину підвищують прирости телят на 10-15%.

Відомо, що кукурудзяний силос якісного гатунку добре з’їдається усіма тваринами у значній кількості. Корови з’їдають його приблизно по 30-40 кг за добу. Силос потрібно використовувати рівномірно протягом усього періоду зимівлі худоби.

Багато господарств успішно згодовують його цілорічно. Суттєвим недоглядом є обмежене використання його у раціонах молодняку. Причина цього — боязнь, що згодовування силосу може викликати розлад травлення та хвороби телят. Але згодовування доброякісного силосу забезпечує швидший ріст та розвиток молодняку.

І висновок: якщо належно організуємо зимівлю худоби на своїх фермах, то можемо мати багато дешевого м’яса, молока та інших продуктів тваринництва.

П.І. Івашков, кандидат сільськогосподарських наук, доцент