Відомо, що свого часу садово-городнім товариствам відводили не кращі землі. До того ж, в останні 15 років ми ґрунт не удобрюємо гноєм, не вносимо й мінеральних добрив. Ось чому врожай плодових дерев, ягідників та овочевих культур одержуємо невисокий.
Який же вихід з цього становища? Що нам, дачникам, необхідно робити, аби мати вдосталь фруктів, ягід та овочів? Насамперед, треба враховувати, що родючий ґрунт роблять живі організми. За наявності великої кількості органіки, оптимальної вологості у теплий період року в ґрунті на кожній сотні квадратних метрів працює понад 200 кілограмів мікробів, дощових черв’яків та іншої живності. За таких умов ґрунт являє собою величезну лабораторію з підготовки поживних речовин. Велику роль у цьому процесі відіграє не лише надземна зелена маса, а й коренева система рослин.
Щоб підвищити родючість ґрунту, необхідно повертати в землю більше органіки, ніж винесено з урожаєм. Для цього слід щороку висівати сидеральні культури, тобто вносити зелене добриво. Вчені довели, що врожай зеленої маси сидерата 200-300 центнерів з гектара еквівалентний внесенню 20-30 тонн високоякісного гною.
В якості сидератів непридатні такі культури, як кукурудза та соняшник. Недоцільно сіяти і багаторічні та однорічні бобові й злакові трави. Не виправдали мої надії жито та вико-вівсяна суміш. З власного досвіду пропоную сіяти як сидерат ярий (не озимий!) ріпак та гірчицю білу. Крім ріпаку й гірчиці, доцільно висівати люпин та дрібнонасінні кормові боби. Цінність цих культур полягає ще й у тому, що, окрім великого врожаю зеленої маси, на коренях заселяються бульбочкові бактерії, які фіксують азот повітря, збагачуючи ґрунт азотним добривом.
Стебла сидеральних культур сягають одного метра і більше. Стрижневі корені проникають у ґрунт на глибину 80-90 сантиметрів. Насіння починає проростати за температури ґрунту +1-4°С. Зелена маса не гине від заморозків (мінус 8-10°). Ранньої весни, тільки-но сніг зійде із землі, а ґрунт протряхне, сміливо сійте ці сидерати.
Ріпак та гірчицю на зелене добриво слід сіяти суцільним способом, боби і люпин краще вузькорядним з міжряддями 10-15 см. Насіння гірчиці та ріпаку загортають на глибину 2-3 см, кормові боби і люпин — на 4-5 см.
Сидеральні культури я висіваю там, де будуть рости овочі, і під садово-ягідними культурами двічі за літо. Весняний посів сидератів перед висаджуванням розсади скошую поярусно косою (для подрібнення), зелену масу залишаю на грядці як мульчу. Вдруге висіваю їх на початку серпня по овочевих культурах, які ростуть. За 3-3,5 місяця до сталих морозів сидерати дадуть непоганий урожай зеленої маси, яку залишаю на грядці й на зиму.
Сидерати, висіяні щороку, не лише підвищують родючість ґрунту. Це ще й надійний засіб боротьби з таким явищем, як ґрунтовтома. Аби уникнути ґрунтовтоми, фермерські господарства запроваджують сівозміну. А ось у багатьох господарів дачні ділянки мають площу лише 5-6 соток. Тому доводиться вирощувати овочеві культури на одному й тому ж місці практично щороку.
Безумовно, низька родючість ґрунту, накопичення збудників хвороб і шкідників негативно впливають на одержання високого врожаю. Але більш значимою причиною цього є виділення коренями рослин специфічних речовин — інгібіторів, які дуже активно пригнічують ріст і розвиток овочевих культур. Це призводить до катастрофічного зниження врожайності.
Впевнений, що ефект боротьби з ґрунтовтомою буде посилюватися, якщо сівбу сидератів чергувати, скажімо, так: у перший рік — ріпак, на другий — гірчиця, третій — боби, четвертий — люпин. Це і буде своєрідна чотирипільна сівозміна на одній ділянці.
Звертаю увагу читачів на ще одну перевагу щорічного висіву сидератів: поповнення запасів вологи у ґрунті. Відомо, що навіть у спекотні дні літа в одному кубометрі повітря у вигляді пари є понад 100 грамів води. З цього вологого повітря на кореневмісний шар ґрунту, де температура значно нижча, випадає роса. Н.І. Курдзюмов зауважує, що в трубочках, канальцях, капілярах за літо накопичується вдвічі більше вологи, ніж випадає з дощем. Отже, якщо у Дніпропетровській області середньорічна кількість опадів становить 433 мм, з них 225 мм — за літо, то 658 мм вологи з урахуванням конденсації достатньо, аби помідори сформували урожай 450-500 центнерів з гектара і більше.
Підкреслюю, що такого ефекту збільшення врожаю можна досягти тільки тоді, коли дотримуватися ось такої технології обробітку ґрунту. Нам багато років рекомендували перекопувати ґрунт не тільки під зиму, але й навесні, що це корисно, бо в результаті розпушування ґрунту більше накопичується вологи, що корені рослин краще ростуть…
Я дотримуюся іншої думки і вже сім років не перекопую свою ділянку. Правда, у перші три роки доводилося часто полоти. Тепер, коли сходів бур’янів немає, тільки розпушую ґрунт на глибину не більше 4-5 см після кожного дощу, щоб зберегти вологу. На дачній ділянці немає жодної капустянки (ведмедки). бо вона полюбляє тільки пухкий і вологий грунт. Личинки травневого хруща майже не під’їдають розсаду овочевих культур, бо їм вистачає органіки від сидератів.
У рекомендаціях вчені велику приділяють мульчуванню грунту. Пропонують різноманітні матеріали: руберойд, мішковину, газетний папір тощо. Я використовую лише розпушування верхнього шару ґрунту на глибину 4-5 см, а також мульчу з органіки, тобто з сидеральних рослин.
А тепер основні висновки щодо пропонованої технології догляду за грунтом, яка забезпечує:
- щорічне підвищення родючості грунту та поліпшення його структури завдяки сидератам;
- сівба сидератів — надійний засіб боротьби з ґрунтовтомою. Ефект значно підсилюється із запровадженням чотирипільної сівозміни на одній і тій самій ділянці;
- щорічна сівба сидератів поліпшує структуру і пористість ґрунту на всю глибину кореневої системи. А це значно збільшує накопичення вологи за рахунок конденсації при випаданні роси.
І на останок чи не найголовніше: ця технологія догляду за ґрунтом позбавляє від виснажливої фізичної праці. Залишається більше часу для відпочинку. Ви одержите велику душевну насолоду, милуючись добірним урожаєм плодових дерев, ягідників та овочевих культур.
М.С. Калашник, доктор сільськогосподарських наук, професор
