Навіть в морозні зими в моєму саду не випало жодного плодового дерева, крім волоського горіха. А два роки тому, коли за станом здоров’я не зміг підготувати сад до зими, навесні не проснулись після зими 8 слив, 2 абрикоси, яблуня, груша, черешня, кілька вишень. Інші дерева також частково були пошкоджені.
Шкодочинність була б меншою, якби дерева були підготовлені до зимівлі. Одного вологозарядкового поливу тут замало. Є ще багато заходів, які підвищують морозостійкість дерев. Ними слід скористатися.
Добрий господар зачиняє вікна і двері, коли гримить ще далеко. Інакше — буде запізно. Так і в садівництві — все має бути заздалегідь продумане і вчасно зроблене. Тоді дерева успішно зимуватимуть, добре ростимуть і плодоноситимуть.
Морозостійкість дерев
Це — здатність певного виду і сорту дерез витримувати несприятливі умови зимівлі: і морози, і снігопади, і відлиги, утворення льодової кірки, безсніжну зиму запізніле танення снігу. Все це — негативні чинники, за яких дерево не може успішно перезимувати і залишитися фізіологічно здоровим для подальшого росту та плодоношення.
Зрозуміло, що в кожного виду і сорту ця здатність різна і стосовно температури коливається в доволі широкому діапазоні. Скажімо, для яблунь у помірних широтах мінус 40-45°С, груш — дещо вище, сливи витримують зниження до мінус 25-30°С. Далі йдуть абрикоси, персики, горіхи. А терник витримує й до мінус 50°С.
Це — критичні температури для надземної частини дерева. Коренева система пошкоджується за значно менших знижень температури. Скажімо, для яблуні і груші мінус 17—19°С на глибині залягання коренів, для кісточкових — мінус 11—13°С, а для калини, кизилу, малини, в яких коріння розгалужене у верхніх шарах, досить і мінус 9—10°С, щоб воно підмерзло.
Особливо вразливі молоді насадження, в яких тонка кора і немає глибинного коріння. Та й кісточкові, порівняно із зернятковими, більш уразливі. Випадання дерев при недогляді тут неминуче.
Чинники згубного впливу
Крім морозів, на перезимівлю дерев та рослин впливає ще цілий ряд природних чинників і катаклізмів, які насадження повинні витримати або подолати, зрозуміло, з допомогою людини.
Короткий перелік їх такий:
- відсутність нормування і виснаження дерев урожаєм;
- спекотна погода в період вегетації, підсихання гілок і зменшення кількості пластичних речовин та клітинного соку;
- проливні дощі, надмірність вологи в ґрунті і вимокання коріння;
- відсутність снігового покрову;
- велика глибина промерзання ґрунту;
- утворення льодової кірки;
- часта зміна відлиг і заморозків;
- холодні вітри і протяги;
- сонячні опіки кори стовбура і гілок дерев.
Цим, однак, не вичерпується весь арсенал згубного впливу на перезимівлю саду, бо є ще гризуни (зайці, пацюки, миші), шкідники і хвороби та навіть байдужість господаря.
Щоб дерева вижили
В агротехніці садівництва є ряд заходів, спрямованих на підвищення морозостійкості та збереження плодових дерев від катаклізмів природи. Зупинимось на деяких з них.
Нормування врожаю
За буйного квітування зерняткових чи кісточкових дерев на зав’язь припадає лише 3-5% цвіту. І це — ще багато. Певна частина зав’язі опадає сама по собі. І все ж урожай слід нормувати з такого розрахунку, щоб на плід працювало не менше 20-30 листків крони. За більшої кількості плодів, а також при запізненні з їх збиранням дерево, як правило, виснажується. Йому не вистачає пластичних і поживних речовин для росту крони, закладання бруньок наступного врожаю, а також клітинного соку для перезимівлі. Підсихають і мерзнуть у першу чергу верхівкові пагони, далі — скелетні гілки, а згодом і все дерево.
Отже, щоб дерево успішно перезимувало, воно повинно мати певний запас клітинного соку, що визначає його зимостійкість. Тут доречно з’ясувати механізм взаємодії. Чим вища концентрація клітинного соку, тим за нижчої температур в тканинах камбію утворюються кристали льоду, підвищується морозостійкість. І навпаки.
Вологозарядкові поливи
В іригації існує така аксіома де сухо — зрошують, де мокро — осушують. Однак за будь-якої погоди, крім проливних дощів, поливати дерева треба, особливо, в другій половині літа та восени під час формування і достигання врожаю та закладення нових бруньок. Вологозарядкові поливи, крім того, захищають кореневу систему від підсихання та вимерзання. На морозостійкість дерев поливи впливають незаперечно.
Своєчасне обрізування
Більшість садівників санітарне обрізування дерев (прорідження крони, видалення сплетених сухих гілок, вкорочення пагонів) проводять, зазвичай восени. І не помиляються. Осіннє обрізування сприяє підвищенню зимостійкості дерев. У них нагромаджується більше клітинного соку, зменшуються витрати на зайвий ріст тощо.
Нагромадження снігу
Зрозуміло, якщо снігу немає, то й нічого нагромаджувати. Але за помірної зими нагортання снігу на пристовбурні круги дерев має бути обов’язковим агрозаходом збереження кореневої системи і підвищення морозостійкості дерева. Сніг слід утрамбовувати, мульчувати, поливати водою, але льодову кірку знищувати, щоб кучугура, як кажуть у народі, дихала повітрям.
Захист дерев під час відлиги
Складно, але можна. На молоді деревця одягнути ковпаки з непрозорої плівки, старші віком хоча б затінити від прямих сонячних променів, а старі — хай самі виживають.
Тривалі потепління, які здебільшого бувають у лютому – на початку березня, провокують передчасний сокорух у дерев. Бруньки бубнявіють, а іноді навіть ідуть в ріст. Далі, як правило, мороз і дерево або частина його гине, не говорячи вже про врожай.
До певної міри можна захистити дерева своєчасним наморожуванням довкола стовбура льодової шуби, осінньою побілкою стовбурів та скелетних гілок, задимленням саду. Однак заходи ці трудомісткі і не гарантують відвернення впливу природних катаклізмів.
Сонячні опіки та холодні вітри
Це — теж природна стихія. І якщо від опіків дерева ще можна вберегти, то від холодних вітрів і протягів складно. Про це слід подумати заздалегідь. У кращому становищі ті господарі, в яких сад обнесений живим парканом, захищений високими деревами. Молоді деревця ще можна захистити плівкою.
Словом, тут є над чим задуматись, якщо ми хочемо зберегти сад здоровим, а дерева не пошкодженими. Природа іноді сама захищає себе. Але того замало. Потрібна вдумлива наполеглива праця, постійна увага, пошук способів захисту збереження плодових насаджень.
Викладеним вище, зрозуміло, не вичерпуються всі можливі варіанти негативного впливу на дерева та їхнього захисту. Нерідко трапляються і непередбачувані ситуації. Все ж дечому можна запобігти, якщо добре подбати, щоб плодові дерева успішно перезимували і дали гарний урожай.
Г.А. Скоряк
