Особливості поливу дерев в саду


Був час, коли скажімо, в нас, на Поділлі, плодові дерева в садах обходились без поливу. Власне, дерева поливали коли їх тільки-но посадили. А далі вони росли без поливу.

Та й спробуйте полити всі дерева, коли в колгоспному саду їх 5-10 тисяч. А були господарства, які мали 150-200 га саду, не говорячи вже про спеціалізовані з садівництва радгоспи. Складно навіть за наявності відповідної техніки, якщо сад не пристосований до регулярних поливів.

Однак нарікань на те, що дерева в садах випадають, практично не було. Працював я у районних і обласних організаціях, часто бував безпосередньо у господарствах, але з подібним не стикався. Були, зрозуміло, випадки випадання дерев. Але то переважно з інших причин. А на посуху ніхто не скаржився.

Інша справа тепер, особливо в останні роки. Плодові дерева, як висловився один письменник, помирають стоячи. Одні сохнуть з верхівок, на інших всихає вся крона. Треті обростають «вовчками», порослю, а далі – всихають. І таке раз-по-раз-по-раз. І так не лише на великих масивах, а й на городах, присадибних і дачних ділянках. Та навіть окремі поодинокі дерева не витримують примх природи.


Є цьому явищу й інші причини: перевантаження урожаєм, запізніле збирання плодів, загущення насаджень і крони, задерніння міжрядь і пристовбурних кругів –зрештою, відсутність вологи в глибинних шарах ґрунту, особливо на косогорах чи й горбкуватій місцевості. Ще однією причиною передчасного всихання дерев є безсніжні зими шквальні морозні вітри, які висушують крону, а відтак — дерево стає неморозостійким.

Та чи не найбільшої шкоди завдають плодовим деревам тривалі зимові відлиги, коли навіть бубнявіють бруньки, а потім — заморозки. Хай навіть невеликі. Але поживні еластичні речовини вже відтекли з верхівок і вони неминуче примерзають, а потім всихають.

Разом з тим практика останніх років переконує, що плодові дерева можна врятувати і зменшити шкодочинність своєчасним поливом. Що мається на увазі?

Своєчасне, починаючи з другої половини літа, насичення саду вологою так, щоб дерева в зимову сплячку увійшли підготовленими, могли протистояти примхам природи і стихії. Один вологозарядковий полив тут не допоможе. Поливів має бути кілька, залежно від виду і стану ґрунту, рельєфу місцевості, порід дерев, їх віку, сили росту і плодоношення. Слід враховувати також поширення і розгалуження кореневої системи, бо в одних порід вона поверхнева (кизил, калина, ірга, деякі вишні), розгалужена у верхніх шарах ґрунту, в інших -глибинна. Але проникає в ґрунт залежно від щільності підорного шару (на кам’янистих і глинистих ґрунтах — неглибоко).

Відтак, і полив має бути диференційованим як щодо ґрунту, так і порід дерев. Крім того, є породи дерев, зокрема, кісточкові (абрикоси, сливи, персики), які не витримують надмірного зволоження ґрунту. Їх коріння вимокає, всисні корінці-ворсинки загнивають і дерево гине.

Інші породи, навпаки, створюють запас вологи і поживних речовин у корінні такий, що їм не страшні навіть 40-градусні морози, зрозуміло, якщо відлиги нетривалі і є добрий сніжний покрив ґрунту.

Певну особливість має полив молодого саду чи й окремих дерев, які ще не встигли добре вкорінитися, а відтак більш сприйнятливі до впливу катаклізмів природи. Полив має бути теж диференційованим і помірним, особливо в перші 2-3 роки росту. Далі дерева набувають, так би мовити, статусу плодового дерева, але скидку на молодість слід все-таки передбачити.

Кущі (аґрус, малина, порічки, смородина) також потребують поливу, як вологозарядкового, так і вегетаційного. Коренева система в кущів різна. Отже, полив має бути диференційованим.

Тема поливу дерев чи саду була б не вичерпаною, якби не сказати про якість води. Краще, зрозуміло, поливати дерева чи кущі дощовою, річковою, струмковою чи й криничною водою, в якій не розчинена хлорка. Воду з водогону слід відстояти не менше 2-3 діб, щоб вивітрились і осіли хімікати дезінфекції. Інакше всисні корінці горять. Кмітливі господарі відстоюють навіть дощову воду, а тоді вже поливають дерева.

Г.А. Скоряк




Поділитись своєю думкою