Останнім часом багато городників скаржаться на низькі врожаї перцю, а в декого він зовсім не родить. Таке раніше траплялося і в нас, але зараз отримуємо урожай перцю дуже рано і продовжуємо його збирати до самих приморозків. Тож хотілося б дати поради щодо вирощування перцю, особливо на піщаному ґрунті.
Про вирощування розсади написано дуже багато, а ось як виростити непоганий урожай перцю на неродючому піщаному ґрунті — це вже проблема. Саме тому зупинюся на деяких моментах технології детально.
Підготовка ділянки для перцю
Ділянку під перець вибираю з осені. Вона повинна бути добре освітлена і, в жодному випадку, — не в затінку. В умовах сьогодення органіку (гній, перегній) дістати важко, тому восени, на початку вересня, сію сидерати (гірчицю або масляну редьку). До морозів вони встигають наростити зелену масу, яку скошую, подрібнюю і залишаю на цій ділянці зимувати.
Навесні по снігу розсипаю попіл. Це сприяє швидкому таненню снігу і прогріванню землі. Як тільки зійде сніг — накриваю ділянку поліетиленовою плівкою. Коли ґрунт «достигне», розпушую його за допомогою ручного культиватора і починаю відразу висаджувати загартовану розсаду (це десь наприкінці квітня — на початку травня). Висаджувати потрібно якомога раніше, не чекати, коли настане спека. Відстань між кущами — 40 см, а між рядками — 50 см. У кожну лунку насипаю півлітрову банку перегною або компосту і чайну ложку нітроамофоски. Ретельно перемішую з ґрунтом і вливаю по літру води. Коли вода усмокчеться, розламую одноразові стаканчики (перець найкраще вирощувати саме в них, бо під час садіння не ушкоджується коренева система і він швидше приживлюється) і разом із землею висаджую розсаду.
Висаджування розсади
Після висаджування всієї розсади роблю невелику теплицю. Для цього беру палиці, через кожний метр забиваю їх у землю на 30-40 см вище від розсади (це по периметру грядки), а по центру грядки — на 50-60 см вище (щоб був стік води) і накриваю плівкою. У теплу сонячну погоду торці теплиці відкриваю, а коли починається дощ, то зовсім розкриваю її.
На другий день після дощу зранку розпушую ґрунт і накриваю плівкою. У такий спосіб вологий ґрунт не одразу висихає і підтримується відповідна температура. За такого мікроклімату перець швидко приживлюється і нарощує зелену масу.
Замість поліетиленової плівки можна використовувати агроволокно (спан-бонд), але, випробувавши все, я все ж зупинився на поліетиленовій плівці. Під нею розвиток рослини (не тільки перцю) відбувається набагато швидше. Тим городникам, у яких ділянки далеко від житла, потрібно використовувати агроволокно у два шари, бо під поліетиленовою плівкою рослини можуть «згоріти».
Підживлення перцю
У процесі росту рослини перцю тричі підживлюю, чергуючи мінеральні добрива з органічними. Перше підживлення потрібно зробити мінеральними добривами через 10-15 днів після висаджування розсади. Для цього беру З0 г аміачної селітри, 110 г суперфосфату, 25 г калійної солі і розчиняю у 10 л води. Цього розчину достатньо на 20 рослин, тобто на кожну рослину припадає по півлітра розчину.
Друге підживлення роблю через 16-18 днів після першого, але вже органічними добривами, а саме, курячим послідом у концентрації 1:10, додаючи 200 г деревного попелу. На один кущ використовую по 1 л такого розчину.
Втретє підживлюю лише попелом, коли плоди починають дозрівати. У 10 л води розчиняю літрову банку деревного попелу, добре розмішую і на одну рослину використовую по 1 л розчину.
Підживлення доцільно поєднувати з поливом. Бажано все робити надвечір, а вранці розпушити ґрунт, накрити рослини плівкою. Якщо стоїть дуже тепла погода, то накривати не потрібно.
Коли рослини досягнуть висоти 25-30 см, я їх підв’язую до кілків (щоб під вагою плодів не ламалися гілки) й одночасно підгортаю якомога вище. Перед підгортанням під кожен кущ кладу по дві жмені перегною або компосту, це сприяє утворенню додаткових коренів, які збільшують силу росту рослини.
Ще один з основних чинників отримання високих урожаїв перцю — рясний полив. Поливати потрібно через 5-6 днів, а вранці наступного дня розпушити ґрунт, аби коріння вільно дихало. У подальшому необхідно стежити за ділянкою, щоб вона була чистою від бур’янів, а ґрунт завжди пухкий.
Температурний режим при вирощування перцю
Також хочу звернути увагу городників на важливість дотримання відповідного температурного режиму. Диференціація плодових бруньок, набухання і витягування точки росту у перцю відбувається за температури +16-28°С. Тому нижча або вища температура згубно діє на рослину: затримується розвиток точки росту, обсипаються не тільки бутони, квітки, зав’язь, але й плоди, які зав’язалися. Це було характерно для початку минулого літа, коли стояла холодна погода. Щоб такого не траплялося, особливо на першій стадії розвитку рослин, у холодні ночі я накриваю теплицю солом’яними матами або доріжками, мішками і підтримую відповідну температуру.
За такої технології вирощування за літо збираю три-чотири «хвилі» врожаю перцю. Після кожного збирання стиглого перцю через деякий час з’являються нові плоди, і з кожним разом їх стає дедалі більше.
Сорти перцю
У минулому сезоні порадували такі сорти перцю: Зорька, Червоний гігант, Міра (Текла), Кудесник, Політ, Олівія, Бел Гой, Пастух. Розповім про найврожайніші сорти: Здоров’я, Бульдог, Левадія, Паприка.
Здоров’я — сорт рік у рік дає високі й ранні врожаї. Плоди вирівняні за розмірами від першого до останнього збору, правильної форми, гладкі, м’ясисті, середнього розміру, молочно-зеленого кольору, а коли дозрівають — темно-червоного, як стигла вишня. Сорт цінують за універсальність у використанні та ідеальний товарний вигляд.
Бульдог — рослина з плодами-велетнями, які досягають у розмірі 20-25 см, видовжено-конусоподібної форми. Вони настільки довгі, що ті, які розміщені в нижній частині куща, «зариваються носом» у землю. Перець у технічній стиглості зелений, а в біологічній — червоний, товстостінний, середнього строку дозрівання. На відміну від інших сортів, має підвищену холодостійкість. За зниження температури в період вегетації, коли інші сорти зупиняються в рості, у Бульдога продовжує формуватися зав’язь, ростуть і плоди, й сам кущ.
Левадія — цей ранній сорт викликає велике захоплення. Коли інші перці тільки починають нарощувати урожай, він уже біліє повноцінними великими молочними плодами, які звисають з крихких гілок. Перець товстостінний, з ніжним м’якушем, м’ясистий, за повного дозрівання світло-червоного кольору, універсального призначення. Користується підвищеним попитом на ринку.
Паприка — рослина з оригінальними товстостінними плодами яскраво-оранжевого кольору, кубічними за формою, з вишуканим перцевим смаком. Врожайність цього сорту приємно дивує, а форма куща незвичайна для перців. Кущ дає багато пасинків, усіяних плодами. Весь урожай надійно ховається за густими гілками.
Врожайність цих сортів з одного куща в середньому за сезон становила 3-4 кг перцю. Це добре видно на фотографіях, які були зроблені в середині літа. Кущі рослин розвивалися відповідно даній технології. А ось для порівняння фотографія сорту Здоров’я, який ріс сам по собі (саме так трапляється нерідко, як це трапляється на ділянках у деяких городників: посадили навесні — і ніякого догляду).
Отже, дотримуючись такої технології, ви отримаєте щедрий врожай і після закінчення літнього сезону вам не буде шкода своєї праці и витрат.
Валентин Мосціпан, м. Прилуки
