Чому в останні роки на картоплі дуже багато тоненьких вічок-паростків? Якщо таку картоплину висадити у землю, то з неї немає ніякого врожаю, вона навіть не проростає.
Щоб одержати відповідь на це запитання, варто замислитися: чому картоплю не вирощують з насіння, як більшість овочевих культур? Взагалі, вегетативне розмноження практикують лише в Таких випадках:
❖ якщо є можливість одержати більш ранній урожай. Наприклад, вирощуючи хрін з насіння, дуже довго чекати, коли він утворить товарні кореневища. Натомість розмноження частинами коріння дає змогу значно раніше одержати товарну продукцію. Або ревінь. З насіння довго чекати черешків товарного розміру. Розмноження ж поділом куща дозволяє одержати їх того ж року;
❖ повна або часткова втрата здатності рослини утворювати насіння, наприклад, у часнику. Не всі сорти картоплі в нашій зоні можуть дати насіння. Всі бачили, як цвіте хрін? А чи бачили ви його насіння? Приклади легко продовжити;
❖ складнощі з агротехнікою при насіннєвому розмноженні, збиранні та підготовці насіння тощо. Зокрема, щоб одержати насіння картоплі, потрібно вручну збирати його плоди-ягоди, відокремити їх від м’якуша, підготувати до сівби. Дрібне насіння довше сходить, його легко забивають бур’яни.
Саме через це картоплю і вирощують вегетативним способом — бульбами. Позитивний момент цього способу: у материнських бульбах є запас води і поживних речовин, що дає змогу молодим рослинам задовільно рости навіть за значних відхилень грунтово-кліматичних умов від оптимальних. Через це картопля — одна з найбільш пластичних культур, тобто добре вдається в усіх кліматичних зонах країни. Проте у вегетативного розмноження є і суттєвий недолік, як у описаному в листі випадку. Якщо материнська бульба містить якусь інфекцію (вірусну, грибну, бактеріальну), усе це передається молодим рослинам, а згодом — і наступним поколінням. Звичайно, при цьому починається процес втрати продуктивності культури, що отримав назву — «виродження». Навіть, якщо зовні картоплина здається нормальною, здоровою, в ній може бути непомітна на око вірусна інфекція.
Часто ми самі посилюємо виродження, відбираючи садивний матеріал. В якій картоплі більше поживних речовин: у середній чи великій? Чому ж ми відбираємо для садіння середню? А тому, що велику хочеться залишити для споживання. Особливо якщо врожайність низька. А наступного року все повторюється: знову із врожаю відбираємо середню картоплю, і так багато років. Додайте до цього ще й недотримання сівозміни. На багатьох власних городах картоплю по картоплі вирощують на одному місці понад 40 років!
Чим зарадити в даній ситуації? Картоплю з ниткоподібними паростками слід вибраковувати, це загальновідомо. Взагалі, для садіння потрібно відбирати матеріал з найтовстішими паростками. Це ж майбутнє стебло, отож, чим воно товстіше, тим краще.
У першу чергу знайдіть новий садивний матеріал (від поганого доброго врожаю не дочекатися, як не підживлюй, поливай). Високоякісну садивну картоплю можна придбати у Науково-дослідному інституті картоплярства у с. Немішаєве (Київська обл.), на виставках, а якщо це надто далеко — навіть у продавців, що торгують нею з машин (у мішках вона добірна, велика). Звичайно, її частіше везуть до великих міст, знаючи, що там купівельна спроможність населення вища.
Запровадьте сівозміну, щороку змінюючи місце під картоплею, подалі від дерев, на добре освітлених, сонячних місцях. Ця культура потребує розпушених, родючих ґрунтів. Тому подбайте про органічні добрива (підійде й опале листя). Виконавши лише ці три умови, ви переконаєтеся, яка високоврожайна культура — картопля.
