Гумі – близький родич обліпихи


Багато хто чули або читали про гумі. Проте більшості людей ще нічого не відомо про цю рослину. Я хочу «познайомити» вас з гумі, і думаю, що навіть ті, хто вирощує її на присадибній ділянці, дізнаються багато нового і цікавого про цю рослину.

Господарське значення

Гумі перспективна плодова, декоративна, медоносна та лікарська рослина. Вона відзначається швидким ростом, швидкоплідністю, рясним щорічним плодоношенням, стійка до пошкодження шкідниками та ураження хворобами. Плоди гумі мають оригінальний смак, у них міститься 11-18% цукрів, 1,5-2,3% органічних кислот, 0,18-0,46% пектинів, значна кількість біологічно активних речовин: каротин 13,2-19,6 мг/100 г маси сирої речовини, Р-активні сполуки (катехіни — 92-210 мг/100 г, антоціани — 12-30, лейкоантоціани — 150-478. флавоноли- 20-45 мг/100 г), дубильні речовини — 0,3-0.5%, аскорбінова кислота — 16-33 мг%. У листках вміст аскорбінової кислоти сягає 245 мг%, завдяки чому їх можна використовувати як вітамінну добавку. Гумі — близький родич обліпихи, в плодах та насінні гумі є близько 25% олії, яка містить більше незамінних жирних кислот (лінолевої та ліноленової), ніжобліпихова олія. Плоди є лікувальним і профілактичним засобом, мають тонізуючу і профілактичну дію, покращують кровообіг, використовуються в східній медицині для лікування різних хвороб. Використовують їх у свіжому вигляді, сушать, заморожують.

Походження гумі

Гумі (ботанічна назва — маслинка багатоквіткова) в природних умовах зростає в Японії, Китаї і Кореї. Під час другої світової війни вона була завезена на південь острова Сахалін, де виявились сприятливі кліматичні умови і вона там швидко акліматизувалася. В Росії першою звернула увагу на цю рослину Т.Г.Воронова років 50 тому. До нас гумі потрапила з Далекого Сходу.

Селекційна робота з маслинкою як з плодовою культурою у 80-х роках минулого століття розпочата в Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка. Створено колекцію рослин маслинки, яка налічує понад 50 плодових форм, що вирізняються формою крони, розмірами і забарвленням листків, масою та формою плодів, строками достигання тощо. Виділено шість форм — кандидатів у сорти.


Світовий сортимент маслинки сьогодні представлено лише кількома сортами російської селекції (Сахалінський перший, Монерон, Таїса, Кріньон) та зарубіжним сортом Sweet Scarlet. Але придбати ці сорти в Україні сьогодні практично неможливо.

Ботаніки виділяють 39 видів маслинки, які зростають у помірних широтах (частково в тропіках) Східної і Південно-Східної Азії та Середземномор’я. Один вид поширений у Північній Америці і один в Австралії. Мало хто знає, що більшість з них це вічнозелені рослини і лише 8 видів — листопадні. Маслинка багатоквіткова — листопадна рослина, проте в окремі зими на нижніх пагонах, які знаходяться під снігом, упродовж зими листя залишається зеленим і навесні продовжує вегетувати. У кімнатній культурі вона поводиться як вічнозелена рослина; добре росте і плодоносить.
У Середній Азії і на Кавказі великого поширення як плодові рослини набули маслинка вузьколиста, східна, срібляста та їстівна.

Морфологічна характеристика

Що ж являє собою гумі? Це — листопадний кущ до 3 м заввишки з різною кроною (від прямостоячої до розлогої). Однорічні пагони червонувато-коричневі, вкриті цятками, багаторічні — сіро-коричневі, дуже розгалужені, іноді з колючками. За один вегетаційний період утворює пагони другого порядку, внаслідок цього швидко формується крона рослини. Листки цілокраї, видовжені, зверху здаються сріблястими через пухнастий наліт, знизу вкриті коричневими лусками. Плід — кістянка, округлий, видовжений рідше циліндричний, 1-2 г, на довгій плодоніжці, схожий на вишню. Стиглі плоди яскраво-червоного кольору із сріблясто-білими цятками, соковиті, кисло-солодкі або солодкі на смак. Всередині розміщена веретеноподібна з поздовжніми борозенками кісточка.

Маслинка багатоквіткова формує потужну, добре розгалужену поверхневу кореневу систему, яка не має чітко вираженого головного кореня і складається з великої кількості мичкуватих коренів, розміщених у шарі ґрунту 5-40 см. Найбільше насичення коренями — у межах проекції крони куща. Діаметр кореневої системи перевищує діаметр крони в 1,3-2,1 раза. Характерною особливістю кореневої системи маслинки є наявність на коренях бульбочок з азотфіксуючими бактеріями. В зв’язку з цим рослини менше вибагливі до ґрунтових умов. Бульбочкові утворення виникають уже наприкінці першого року життя. У старих кущів вони часто зливаються і утворюють гроноподібні скупчення, діаметр яких може досягати 6 см (дехто із садівників думає, що це кореневий рак).

Біологічні особливості

Вегетація маслинки в умовах Києва починається в першій половині квітня. Цвітіння відбувається за середньодобової температури повітря близько -15°С — наприкінці квітня — на початку травня, триває близько двох тижнів. Бутони й квітки маслинки можуть витримувати короткочасні заморозки.
Маслинка багатоквіткова — перехреснозапильна рослина. Запилення здійснюється комахами. Самоплідність гумі невисока, тому для отримання високого врожаю слід мати на ділянці принаймні два кущі.

Сіянці маслинки починають плодоносити на 4-5-й рік. Найпродуктивніший період починається у віці вісім років і триває не менше 15 років. Плодоносить маслинка регулярно. У процесі достигання плоди маслинки змінюють своє забарвлення від зеленого до жовтого, а потім до червоного кольору, крім того, змінюється консистенція м’якуша та смак. Достигання плодіе починається в І-ІІ декадах червня.

Попри всі неоціненні якості, маслинка, як і будь-яка плодово-ягідна культура, має певні недоліки. І наша розповідь не буде повною, якщо ми про них не згадаємо. Щонайперше слід сказати про зимостійкість. Дорослі рослини гумі витримують зниження температури до -30°С. У моїй практиці, а я працюю з маслинкою вже десять років, значне підмерзання рослин спостерігалося лише один раз взимку 2005/06 років. Проте за рік рослини сформували нову крону і наступного року дали високий (близько 10 кг з куща) урожай. Слід пам’ятати, що молоді 1-2-річні рослини чутливіші до низьких температур, тому їх бажано вкривати.

Вибір місця для садіння

Маслинку можна вирощувати на різних ґрунтах. Проте кращими для неї є ґрунти легкого механічного складу, з доброю аерацією, забезпечені поживними речовинами та вологою. Важкі глинисті ґрунти менше придатні. Щодо кислотності ґрунту -маслинка віддає перевагу ґрунтам нейтральним або слабкокислим. Кислі ґрунти перед садінням треба вапнувати. Норма вапна залежить від величини pH грунту і в середньому становить 300-500 г/м2.

Місце для садіння маслинки підбирають з урахуванням освітлення. Гумі потребує доброго освітлення, витримує незначне затінення. В затінку маслинка хоч і плодоносить та врожай її зменшується, плоди утворюються дрібніші, кисліші й терпкі на смак. Крім того, в таких насадженнях зменшується активність бджіл. А це важливо, позаяк урожай гумі великою мірою залежить від відвідування її кущів під час цвітіння бджолами та іншими кома-хами-запилювачами.

Висаджувати саджанці гумі можна і навесні, і восени. Весняний строк сприятливіший, ніж осінній. Навесні садять наприкінці березня — на початку квітня — до розпускання бруньок. Відстань між кущами має бути не менше З м. Посадкові ями копають на глибину 50-60 см, діаметром 50-70 см. В яму вносять 10-12 кг перегною, змішаного з верхнім родючим шаром ґрунту, 150-200 г суперфосфату та 200-250 г калійної солі.
Саджанці на постійне місце висаджують у дворічному віці. Висота стандартних саджанців становить 100-120 см, вони мають 3-5 скелетних гілок діаметром
не менше 10-12 мм. Кращі попередники для маслинки — кизил, персик, черешня. Повторне вирощування її на одному і тому ж місці небажане.

Догляд за насадженнями

Після садіння надземну частину саджанців обрізують на висоті 50-70 см, щоб збалансувати надземну частину і кореневу систему, отримати розгалужений кущ. Кореневу шийку під час садіння заглиблюють на 5-6 см. Ґрунт навколо саджанця ущільнюють. Рослину добре поливають (15-20 л води на кущ) восени 1-2 рази, навесні 3-4. Поверхню ґрунту навколо куща мульчують торфом або компостом — це сприяє збереженню вологи.
Догляд за маслинкою полягає в обрізуванні, видаленні бур’янів, розпушуванні ґрунту, підживленні, поливі.

У молодому віці рослини маслинки чутливі до нестачі вологи, особливо якщо вони ростуть на відкритих місцях. Узагалі ж гумі доволі посухостійка рослина. Навіть улітку за тривалої відсутності дощів (більше місяця) ми відмічали лише невелике зменшення тургору у листках.
Оскільки в маслинки плодоношення регулярне, дорослі рослини доцільно щороку під час росту плодів (червень) підживлювати повним мінеральним добривом з розрахунку 80-100 г на кущ. Восени обмежуються підживленням фосфорно-калійними добривами (30-35 г/м2). Ці добрива забезпечують рослину поживними елементами і підвищують її зимостійкість.

Система обробітку ґрунту має бути спрямована на збереження вологи та знищення бур’янів. Розпушення ґрунту обов’язково проводять навесні та 3-5 разів в міру необхідності впродовж вегетації. Глибина обробітку ґрунту не повинна перевищувати 10-15 см у міжряддях та 4-5 см — у пристовбурному крузі.
Обрізування проводять навесні (друга половина березня — початок квітня). Основне завдання в формуванні і обрізуванні кущів маслинки в перші роки після садіння полягає в стимулюванні росту нижніх гілок, які надалі будуть домінуючими і складатимуть основу куща. Треба стежити, аби крона не була однобокою та дуже загущеною, видаляти пагони-конкуренти. Центральні провідники скелетних гілок повинні бути приблизно однакові за висотою, але вищі за бокові гілки на 10-15 см. Подальше обрізування кущів зводиться до видалення сухих та підмерзлих гілок, проріджування крони. Слід враховувати, що маслинка багатоквіткова характеризується високою пагоно-утворювальною здатністю, тому в переважної більшості кущів крона занадто загущена, що призводить до зменшення врожаю. В таких кущів слід вирізувати слабкі та зайві ростові пагони, за потреби — видаляти 2-3-річні гілки. Слід пам’ятати, що при проріджувальному обрізуванні гілки у маслинки вирізують біля основи чи переводять на бокові галуження, а не вкорочують. Вкорочування гілок ще більше загущуватиме крону. Для зміни напрямку росту гілок використовують обрізування на «переведення» -зрізують на зручно розміщену бокову гілку.
Починаючи з 8—10-річного віку, у рослин навесні видаляють 1-2 низькопродуктивні гілки для заміни їх молодими. Подальше обрізування спрямоване на підтримування доброго росту гілок, покращення освітлення крони, видалення сухих, підмерзлих та поламаних гілок. Висоту кущів доцільно обмежувати 2,0-2,5 м для зручного збирання врожаю. Коли кущ досягне потрібної висоти, центральні провідники скелетних гілок обрізують на бокові галуження. На бокових галуженнях в свою чергу видаляють усі сильні гілки, які ростуть вертикально вгору.

У 15—20-річних рослин основним завданням стає забезпечення оптимального рівня ростових процесів, інтенсивність яких у рослин з віком зменшується. Для цього використовують проріджувальне обрізування. Видаляють сухі та пошкоджені гілки і такі, що перетинаються, а також спрямовані до середини крони. У плодоносних рослин з ослабленим ростом вкорочують 3—4-річні гілки.

Розмноження

Розмножувати маслинку можна насінням і вегетативно. Для одержання сіянців маслинки слід використовувати щойнозібране насіння і стратифікацію його проводити в два етапи: п’ять місяців за температури 18-22°С та чотири місяці за температури 1-4°С. Субстрат суміш пісок + тирса (1:1) або пісок + торф (1:1). Сухе насіння маслинки багатоквіткової треба стратифікувати в цих же субстратах протягом п’яти місяців (у підвалі чи холодильнику) за температури 1-4°С. Варто знати, що схожість сухого насіння гумі різко знижується і становить близько 10%. До того ж за насіннєвого розмноження спостерігається розщеплення, тобто сіянці не успадковують властивостей материнської рослини.

Для збереження цінних біологічних господарських ознак кращих селекційних форм і сортів коаше застосовувати вегетативне розмноження. Використовувати можна на-півздерев’янілі, здерев’янілі та комбіновані живці. Живцювання слід здійснювати в другій половині червня в умовах захищеного ґрунту. Оскільки маслинка належить до важ-ковкорінюваних рослин обов’язковим є використання стимуляторів коренеутворення, зокрема гетероауксину, індо-лілмасляної кислоти, чаркору тощо. Оптимальний температурний режим для вкорінення становить 25-27°С, оптимальна вологість 80-90%. Для захисту живців від прямого сонячного світла скло чи плівку забілюють вапном. У період коренеутворення поливають 2-4 рази на день. Після масового вкорінення живців кількість поливів зменшують, відносну вологість повітря та субстрату знижують. До кінця вересня живці утворюють кореневу систему.

У домашніх умовах маслинку краще розмножувати відсадками. Для цього рано навесні до розпускання бруньок (кінець березня-початок квітня) однорічні ростові пагони вкладають на землю або в неглибокі борозни (5-10 см) і пришпилюють їх до ґрунту дротяними «рогатками». Через 1,5-2 місяця на них утворюються вертикальні пагони. Після цього наприкінці травня пришпилені пагони засипають родючим ґрунтом, який злегка ущільнюють. Упродовж літа ґрунт утримують у вологому стані. До кінця вегетації у відсадків формується розвинута коренева система. Навесні відсадки викопують, розділяють і висаджуть на постійне місце. Укорінення відсадків — близько 80%.

Як бачите, у вирощуванні гумі немає нічого складного. Висадіть маслинку у себе вдома, приділіть їй трохи свого часу і вона обов’язково вас порадує.

Є.А, Васюк, кандидат біологічних наук





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *