Проблема збереження садивного матеріалу бульбоцибулин та діток гладіолусів хвилює багатьох квітникарів-початківців.
Від підготовки бульбоцибулин до зимівлі та умов, у яких пройде період спокою, залежить якість суцвіть, цибулин та діток у наступному році.
Універсальної схеми рекомендацій зі зберігання, а, особливо, щодо способів обробки цибулин перед зберіганням не існує. Тому багато гладіолусоводів продовжують експериментувати, удосконалюючи відомі та пропонуючи нові способи, як забезпечити збереження садивного матеріалу. З’являються все нові хімічні засоби для обробки цибулин від шкідників та хвороб.
Кожен квітникар може вибрати той спосіб, що найліпше підійде до конкретних умов. Але існують загальноприйняті рекомендації, невиконання котрих призведе до значних втрат садивного матеріалу та погіршення його якості. Відповідальним етапом у технології вирощування гладіолусів є збирання бульбоцибулин. Щодо строків збирання (викопування) існують такі думки: збирання проводити з настанням перших приморозків.
Такі строки викопування за умов теплої, сухої осені (південні області) дають можливість отримати великі заміщуючі бульбоцибулини та дітки. Зі свого досвіду можу рекомендувати дотримання цих строків при викопуванні молодих бульбоцибулин, що виросли з діток. Також можна викопувати цибулини у пізні строки після такого посушливого літа, як минулого року. Дощі у вересні, зволоживши грунт, дали змогу попрацювати корінню. Цибулини дещо збільшили свої розміри та масу, накопичили поживні речовини.
За іншою версією, що базується на сучасних рекомендаціях щодо збирання, радять орієнтуватись на строки визрівання бульбоцибулин, коли вони вже готові до викопування: для ранніх та середніх сортів через — 30-40 днів, для пізніх — 45-50 днів після завершення цвітіння або зрізування суцвіть. Порівняно з пізніми строками викопування в цьому випадку розміри цибулин можуть бути дещо меншими, але зберігається матеріал краще — не відбувається масового поширення грибних, бактеріальних хвороб та трипсів з листя на бульбоцибулину. А також — зменшуються втрати діток під час викопування. Треба мати на увазі, що ці строки прийнятні при дотриманні агротехніки вирощування, сприятливому сезоні та достатньому зволоженні.
Але в кожному випадку: при наявності ураження листя, стебел трипсами або хворобами — такі рослини викопують раніше, ніж здорові.
Черговість збирання
Відповідно до строків визрівання бульбоцибулин — спочатку викопують сорти раннього строку цвітіння, потім ранньосереднього, середнього і т. д.
У кожній групі сортів за строками цвітіння першими викопують темнозабарвлені сорти (червоні, фіолетові) та голубі, оскільки вони раніше уражуються грибними хворобами у період перед збиранням.
Останніми збирають рослини, вирощені з діток.
Умови збирання
Бажано викопувати бульбоцибулини гладіолусів за сухої погоди, окремо по сортах, ретельно вибираючи діток, що відокремились, котрі можуть частково перезимувати та в майбутньому засмітити чистосортні насадження. Кожен сорт опоряджують етикеткою. Хворі рослини збирають в окрему тару та спалюють.
Відразу після збирання цибулини відмивають від землі, відокремлюють діток, зрізують стебло над молодою бульбоцибулиною або залишають невеликий пеньок {0,5-1 см). Коріння обрізують повністю, що пришвидшує сушіння. Можна зразу видалити стару материнську цибулину, котра може слугувати джерелом інфекції. Але в та кому випадку часто травмується денце молодої цибулини, тому набагато легше відокремити стару цибулину через 7-10 днів сушіння.
У цибулин, що виросли з діток, коріння можна тільки вкоротити до довжини 0,5-1,5 см. Цей прийом запобігає висиханню цибулин. Залишки коріння потрібно буде видалити навесні перед висаджуванням.
Здоровий та вільний від шкідників садивний матеріал обробляти отрутохімікатами перед зберіганням не обов’язково.
Обробка бульбоцибулин та діток
Обробку цибулин та діток гладіолусів проводять з метою запобігання потраплянню з садивним матеріалом у сховище та поширенню збудників захворювань і шкідників.
Варіант І. Можна обробку проводити шляхом послідовного замочування удвох розчинах (перший препарат проти шкідників, другий проти грибів):
Перше замочування (проти шкідників), в одному з розчинів — на 20-30 хвилин (в дужках вказана кількість препарату на 10 літрів води): хлорофос (20 г), абодецис, 2.5% к.е. (2-3 мл), або карате, 5% к.е. (1-1,5 мл), або конфідор 20% в.р.к. (5 мл), або актелік, 50% к.е. (10 мл).
За наявності цибулинного кліща рекомендують використовувати БІ-58 «новий», 40% к.е. (20 мл) (препарат заборонений для використання у приватних господарствах).
Потім друге замочування (протигрибкове), в одному із розчинів (у дужках вказана кількість препарату на 10 літрів води): перманганат калію (10-30 г) на 1-2 години або бенлат 50% з.п. (20 г ) на 20-30 хв, або фундазол (беноміл), 50% з.п. (20-50 г) на 20-30 хв. Ефективним препаратом є системний фунгіцид максим (діюча речовина — флудиксоніл), що захищає цибулини гладіолусів, тюльпанів, лілій, бегоній та ін. упродовж 12 тижнів від фузаріозу, сірої гнилі, пеніцильозу тощо. Позитивним такого протруювання є: нетривалість обробки – З0 хвилин, достатньо широкий спектр дії, тобто препарат ефективний проти багатьох захворювань, тривалий термін захисту — 3 місяці.
Варіант II. Замочувати можна у розчині суміші препаратів за умови, що інсектицид та фунгіцид сумісні при поєднанні в одному розчині, та збігається термін обробки, рекомендований для цих препаратів, наприклад на 10 літрів води беруть карате, 5% к.е. (1-1,5 мл) і 20 гфундазолу, замочують на 20-30 хв. Обробка в суміші препаратів значно скорочує час протруювання.
Варіант ІІІ. Також нині є сучасні препарати, в яких поєднані інсектицид та фунгіцид (наприклад, престиж містить інсектицид — імідаклоприд та фунгіцид — пенсикурон). Його досить ефективно використовують для передсадивної обробки картоплі, бульбоцибулин гладіолусів. Але, якщо перед висаджуванням достатньо провести обприскування або короткочасне занурення садивного матеріалу у розчин престижу, то перед зберіганням бульбоцибулини гладіолусів потрібно замочувати протягом 6-8 годин у такому розчині — ЗО мл препарату на 3 літри води. Як і всі системні інсектициди, імідаклоприд під час замочування проникає у цибулину та впродовж 2-3 місяців захищає від трипсів.
Загальною вадою хімічних методів протруювання є токсичність препаратів, що ускладнює їхнє використання в домашніх умовах. Після обробки такий матеріал не можна зберігати в житловому приміщенні.
Тому для обробки невеликих колекцій, особливо, коли матеріал буде зберігатися вдома, бажано готувати препарати на основі рослинної сировини. З давніх часів відомі антигрибкові та антибактеріальні властивості деяких рослин. Можна навести кілька рецептів ефективних засобів:
— сировину (300 грамів часнику або цибулі) подрібнюємо на м’ясорубці або в інший спосіб, розмішуємо в 10 літрах води (або на 1 літр З0 грамів, 4 зубки часнику). Після ретельного розмішування розчин відразу можна процідити та замочити гладіолуси, а можна настоювати сировину одну добу і використовувати після проціджування. Термін обробки 30-60 хвилин;
— сировину (висушені чорнобривці або календулу) подрібнюємо та наповнюємо відро до половини, доливаємо теплу воду до повного об’єму і настоюємо 2 доби, проціджуємо. Замочувати в настої цибулини та дітки треба 8-10 годин;
— проти сисних шкідників (попелиці, трипси, кліщі) можна застосувати добовий настій картопляного бадилля (за умови, коли сировина здорова — не має грибних хвороб): на 10 літрів води беруть 600-800 г сухої сировини (приблизно піввідра), 1000-1200 г зеленої маси (настій недієвий проти хвороб).
Для зручності перед замочуванням садивний матеріл вміщують у сітчасті (марлеві або капронові) мішки. Кожен сорт має бути забезпечений етикеткою з назвою сорту або номером, під яким сорт внесено до списку колекції. Після протруювання дають змогу розчину стекти і відразу починають сушіння.
Сушіння
За теплої погоди можна 1-3 доби підсушувати цибулини в мішечках або ящиках на відкритому повітрі. Після цього великі цибулини переносять в опалюване приміщення та сушать 2-3 тижні при температурі 25-30°С за доброї вентиляції. Потім очищають цибулини від коріння, залишків грунту та старих цибулин, відокремлюють діток, якщо вони не були відокремлені до обробки.
Під час очищування відбраковують цибулини та дітки з пошкодженнями, видимими вадами. Не залишають на зберігання дітки з розтрісканою оболонкою. Пошкоджені місця бульбоцибулин можна вирізати, зрізи змастити брильянтовим зеленим (зеленкою) або темним розчином марганцівки, чи притрусити порошком сірки та деревного вугілля (1:1).
Дітки пересушувати не можна — втратять схожість, тому після відокремлення бульбобруньки пакують у паперові пакети (якщо матеріалу багато — в мішки, ящики) та поміщають на зберігання.
Цибулини ще досушують при температурі 18-22°С упродовж 20-35 днів. Щоб матеріал рівномірно просушувався, його двічі на добу ворушать. Строки сушіння молодих цибулин, вирощених із діток, скорочують у 2-3 рази.
Просушені перед зберіганням цибулини повинні мати вологість 13-14%. Такі цибулини при ворушінні створюють гучний шелест, покривні луски при очищуванні — відламуються з тріском.
Загальновідомо, що краще пересушити цибулини, ніж недосушити.
Зберігання гладіолусів
Умови зберігання: температура 4-10°С та вологість повітря 60-70%. Невеликі партії цибулин та діток можна зберігати на нижній полиці холодильника, впакувавши їх у пакети з нещільного паперу або загорнувши в газету та ізолювавши від продуктів харчування картоном або поліетиленовою плівкою. Періодично (раз на місяць) перевіряють, видаляють захворілі цибулини. Якщо вони відсиріли, то підсушують і знову поміщають на зберігання. Якщо розвинувся пеніцильозний грибок, уражені цибулини можна потримати 10-15 хвилин у розчині марганцівки та ретельно просушити. Запорукою успішного зберігання є відсутність підвищеної вологості та перепадів температури.
Ось і все, що потрібно знати про зберігання гладіолусів до нового сезону, в якому вони обов’язково віддячать вам за турботу своїм чудовим цвітінням.
Я.Р. Себало
