— Рослинні препарати групи адаптогенів, до яких можна віднести протефлазід, енгістол, ехінацею, афлубін, лімфоміозот, на імунітет діють опосередковано. Вони підсилюють обмін речовин, підвищують загальну витривалість, в тому числі стимулюють роботу імунної системи. Ці препарати добре приймати з профілактичною метою і в разі тривалих хронічних захворювань, які свідчать про знижений імунітет. Дозування профілактичні вказані в анотаціях, на цьому окремо зупинятися не бачу сенсу. Важливо інше. Більше місяця така профілактика тривати не повинна, інакше можна отримати зворотний ефект. А під час гострого прояву хвороби (при грипі, наприклад, першу-другу добу) ці препарати взагалі протипоказані. Лікування симптоматичне і якщо потрібно противірусне.
Цибулю, часник їжте, на здоров’я, кому система травлення дозволяє. Цибуля і часник взагалі жодним чином на імунну систему не впливають, просто вони містять фітонциди (це вони викликають такий різкий запах), а фітонциди мають бактерицидну дію.
Ось лимон — це вже вітамінний препарат. Вітамін С, що міститься в ньому, — головний «імунний» вітамін. Щоб заповнити запаси вітаміну С, який, нагадаю, в організмі не виробляється, зате витрачається дуже швидко, можна поприймати аскорбінову кислоту. Але і тут дуже важливо не переборщити. Максимальна добова доза для дорослих — півтора грама, для дітей — не більше 500 мг. Високі дози «аскорбінки» токсично діють на організм, особливо на нирки.
Дуже корисні зараз полівітамінні комплекси. Вони стимулюють активність інтерферону, підвищують активність імунних клітин, але (увага!) приймати їх потрібно після їжі і в строго рекомендованій виробником дозі! У гострий період запального процесу, коли в організмі виробляється багато так званих вільних радикалів (т.зв. оксидантний стрес) приймають переважно антиоксиданти (вітаміни групи В, А, Е, мікроелементи: цинк, селен, магній.) Щоб отримати користь, а не важке отруєння, дозу вітамінних препаратів перевищувати не можна, незважаючи ні на які епідемії.
