Клеома колюча — «коронована» красуня з метеликами-квітами


…Ще один сільськогосподарський сезон майже закінчився, залишивши по собі деякі незакінчені справи у саду й на городі та легкий сум за теплим літнім різнобарв’ям. А ще залишилися фотографії, на яких закарбовані найцікавіші моменти та події, що відбулися під час дачного сезону.

Особисто мені дуже подобається осінніми та зимовими вечорами передивлятися фотографії, зроблені на моїх квітниках. Вони дарують мені приємні спогади, гордість за впорядковану власноруч ділянку й надихають на нові визначні звершення майбутнього року.

Ось так завдяки фотографіям ще раз помилувався надзвичайно гарною квіткою — клеомою колючою і вирішив розповісти про неї читачам.

Клеома — колюча, але ніжна

Ця ефектна рослина відразу привертає до себе увагу, навіть якщо и посадили на задньому плані великого квітника. Однак мені здається, що в її назві закладено певний конфлікт. Поміркуйте самі: клеома колюча. Слово клеома — досить поетичне, сповнене високого чуття. Але ж чому колюча! Це несправедливо, бо в природі чимало колючих рослин — троянда, терен тощо, однак їх не назвали колючими, хоча вони цілком на це заслуговують. На відміну від клеоми, яка отримала таку назву незаслужено, бо має доволі ніжні колючки.


Дещо про догляд

Клеома — однорічна рослина, яка походить із Південної Америки. Розмножують її насінням, яке в середині березня висівають на розсаду у вологий ґрунт на глибину 1,5-2 см. Грунтосуміш готують із городнього ґрунту, перегною та річкового піску у співвідношенні 2:2:1. Заповнивши ящики цією сумішшю, припудрюють її попелом, який залишився після спалювання гілок фруктових дерев. Ящики накривають склом.

Через два-три тижні з’являються сходи. Розсаду проріджують, пікіруючи рослинки у торфоперегнійні горщики, а коли минуть травневі заморозки, висаджують разом із грудкою землі на постійне місце. Відстань між рослинами на клумбах має бути в середньому 30-40 см. Після висаджування на постійне місце рослини слід обов’язково полити.

Подальший догляд за клеомою полягає у розпушуванні ґрунту навколо рослин та регулярних поливах, які роблять у вечірні години в міру висихання ґрунту. Однак слід враховувати, що клеома — це світло- і теплолюбна рослина, а ще вона досить посухостійка і не любить перезволоження.

Клеома колюча фото

Вдало вибране місце — запорука красивого квітника

Незважаючи на те, що на нашій дачній ділянці дев’ять квіткових клумб, у кожній з яких клеома відразу б стала центром експозиції, ми щороку висаджуємо її розсаду на центральній клумбі, котра розташована найвище на ділянці й найкраще освітлюється сонцем. Тож протягом літа наша родина має змогу милуватися ростом і цвітінням цих рослин, квітки яких вражають своєю незвичною формою та широким спектром відтінків кольорів. Особливо чекають на цвітіння клеоми мої онуки. Тож коли в серпні вона зацвітає, діти завжди бувають у захваті.

Як уже зазначалося, ця рослина відразу привертає до себе погляди всіх наших гостей. Однак чи не найкращий вигляд вона має у невеликій квітковій групі, серед низькорослих квітів. Великі суцвіття особливо привабливі на тлі таких рослин, як сальвія, карликові жоржини, махрова петунія тощо.

Шкода, що клеома ще недостатньо поширена на дачних і присадибних ділянках квітникарів-аматорів, адже в період цвітіння вона особливо зачаровує — голівки її квітів нагадують зграйки екзотичних метеликів, що опустилися на зелене листя стебел. Чотирипелюсткові квітки, розташовані на довгих тендітних квітконіжках, зібрані у великі багатобарвні китиці, які ми назвали коронами. Розпускаються вони знизу нагору, при цьому китиця поступово витягується.

Забарвлення квіток клеоми неймовірно гарне, з відтінками від рожевого й бузкового до білосніжного, а самі квітки прикрашають довгі блакитні тичинки. Розквітають вони неодночасно, поступово змінюючи відтінок забарвлення.

Інколи у суцвітті клеоми буває так багато бутонів, що деякі з них не встигають розкритися до самих заморозків, однак від цього рослина не втрачає своєї привабливості. Навпаки, ця квітка стає ще більше схожою на казкову галявину з метеликами.

Могутні прямостоячі стебла клеоми вкриті залізистими волосками й сягають заввишки до 150 см, однак, на відміну від багатьох рослин із великими квітками, зокрема троянди, гортензії тощо, «корона» клеоми не потребує підпор.

Квітки цієї рослини мають своєрідний аромат і приваблюють бджіл та метеликів.

Віталій Дігтенко




Поділитись своєю думкою