Поради виноградарям-початківцям як отримати щедрий врожай


Цей пагін чеканити не можна - підуть пасинки

Понад півтори тисячі років тому виноград уже культивувався в Криму, на Закавказзі. В колишньому СРСР найбільше виноградників знаходилося у Молдові (третя частина), в Україні, на Кавказі, у Середній Азії, на Дону та в Нижньому Поволжі.

Зростає інтерес до винограду й тепер. З кожним роком дедалі більше дачників і селян виявляють бажання вирощувати сонячні грона на своїх ділянках. І це не тимчасова хвиля моди, а генетична пам’ять наших предків підказує нам: потрібно харчуватися власними українськими фруктами і ягодами. Навіть невеликий власний виноградник на 4-6 кущів може забезпечити будь-яку сім’ю неповторними за смаком виноградними ягодами. Плоди і продукти переробки винограду дуже корисні. В соку з його ягід міститься близько 20% цукрів, органічні кислоти (винна, лимонна, яблучна, щавлева, мурашина), глюкозиди, вітаміни А, В, С, різні мінеральні солі (калію, кальцію, магнію, заліза), ферменти та інші речовини. Поживні речовини (а це головним чином цукри), що містяться в 1 кг винограду, забезпечують 25-33% добової потреби людини в енергії. Підраховано, що за своєю енергетичною цінністю 1 кг винограду прирівнюється до 227 г хліба чи 380 г м’яса, або 1,1 кг картоплі чи 1,1 л молока.

Діапазон застосування винограду широкий. З ягід отримують відмінні соки, вина, наливки, ізюм, варення, джеми. На думку дієтологів-натуропатів, людина може прожити до 90 днів, харчуючись лише одним виноградом. Виноградний сік високо оцінив засновник медицини Гіпократ, прирівнюючи його лікувальні властивості до меду. То чи маємо ми право себе або своїх близьких позбавляти такої унікальної можливості, як власний виноградник на своїй ділянці? Відповідь проста, але криється за нашими неправильними уявленнями: багато людей вважають, що вони не зможуть правильно виростити й сформувати кущ винограду, і це головна помилка. Мільйони українських родин на власних ділянках вирощують смородину, аґрус, інші ягідні кущі. А виноград нічим не відрізняється: лише доклади рук, і отримаєш щедрий врожай. А зараз хочу дати кілька порад виноградарям-початківцям з власного досвіду.

Кращим місцем для винограду є рівні ділянки, південний або південно-західний схили. Південно-східний і західний схили — малоефективні, а північні практично непридатні для виноградарства, позаяк мало освітлюються. Кращий варіант розташування шпалери — на рівному місці або на ділянці з невеликими схилами. Ідеальний варіант — це напрямок з півдня на північ. Шпалери можна розташувати поодиноко або об’єднати у довгі ряди. На схилах шпалери влаштовують упоперек схилу.


Для районів північного укривного виноградарства можна порекомендувати одноплощинну вертикальну шпалеру. Її ширина 4 м, а висота — 2,2 м. Перший дріт натягують на висоті 50 см від землі, наступні вище з інтервалом З0 см. Дріт має бути жорстким (такий, що не розтягується). Коли висота першого ряду становить 50 см, грона в нічний час одержують додаткове тепло від землі, нагрітої упродовж дня. Крім того, ягоди залишаються чистими після дощів: краплини, відбиваючись від землі, не потрапляють на грона, а це дуже важливо для якості ягід. Таку шпалеру зібрати дуже просто в будь-якому саду чи на дачній ділянці. Затрат мінімум, а слугуватиме десятиліття. Догляд за кущем на такій шпалері — одне задоволення (підхід з будь-якого боку). Дістатися до верхньої точки плодової стрілки зможе практично кожна людина. Ця висота дає змогу (без шкоди для фотосинтезу куща) видаляти нижні листки, які закривають грона, що достигають і заважають провітрюванню куща.

Повітряні маси мають вільно проходити через насадження. Рослини страждають як від прогонів, так і від загущених мало провітрюваних насаджень. Загущення насаджень створює умови для застою повітря, за якого гальмується ріст винограду, і він хворіє. Легенький вітерець сприяє провітрюванню листків і ягід після дощу, що значно зменшує захворювання на мільдью та інші хвороби, а також сприяє запиленню квіток. На такій шпалері вітер не обламує молоді плодові стрілки, а рукави (від 4 до 6 шт.) можна розташувати у 2-3 яруси без проблем. Таким чином, увесь простір шпалери зайнято плодовими стрілками і на ній немає вільного (неефективного) простору.

Для садіння виноградних саджанців у квітні готують посадкові ями, обпилюють їхні стінки бензофосфатом. Способів садіння дуже багато. Я пропоную власний, добре перевірений. Схему посадкової ями додаю. Садити саджанці винограду бажано після заморозків. На Київщині це 20-25 травня. Можна й раніше, але тоді треба саджанець укривати перед заморозком.

Посадкова яма, яку я пропоную (див. схему), завдяки ґрунтосуміші, що складається з перегною, родючої землі та річкового піску (1:1:0,5) забезпечить саджанець поживними речовинами у перші три роки повністю, потрібний лише полив. У подальшому, починаючи з четвертого року життя виноградного куща, коли коріння досягне гравію (шар 20 см, розмір — як куряче яйце, бита цегла та інші відходи не годяться), ми зможемо через трубу підживлювати й поливати його за потребою так, щоб кущ добре ріс і щедро родив. Такий спосіб садіння дає змогу уникнути вимерзання кореневої системи взимку і запобігає всиханню куща за спекотної погоди влітку. Трубу на зиму слід перекрити на рівні землі ганчіркою, щоб до коріння не потрапляло морозне повітря, а на літо її треба виймати та прикривати верхівку труби пластиковою пляшкою або чимось іншим, що щільно прилягає, аби до труби не потрапляли різноманітні комахи.

Спосіб облаштування посадкової ями, як бачимо, дуже простий, але добре зарекомендував себе на Київщині. Гадаю, він придатний і для посушливих районів України, різниця лише в глибині садіння. Завдяки такому простому способу садіння виноградарі-аматори зможуть одержувати врожай від З0 кг з куща впродовж десятків років, забезпечуючи свою сім’ю смачними ягодами.

Важливе значення, особливо у перші роки, має лунка навколо куща. Вона багатофункціональна: через неї до коренів надходить тепло, повітря, вода з поживними речовинами. Тому у перші 2-3 роки її діаметр має бути 80 см і глибина -20 см. У подальші роки глибину лунки можна зменшити.

Виноград реагує й на те, які рослини ростуть по обидва боки шпалери, тобто, є сусідами виноградних кущів. Одні рослини стимулюють його ріст, інші — пригнічують, треті — нейтральні. Наведу дані (у відсотках), які характеризують вплив рослин на величину приросту саджанців. Рослини, корисні для винограду: горох посівний +45, цибуля ріпчаста +28, редька городня +25, капуста цвітна +23, буряк столовий +22, диня +14. Рослини-антагоністи (шкідливі для винограду): деревій звичайний -45, кукурудза -42, хрін звичайний -35, томати -З0, цибуля-порей -28, щавель кучерявий -27, соняшник -21.

От і постає питання: хто оточуватиме наші кущі в наступному сезоні? Чи допоможемо ми їм рости в оптимальних умовах? А вони вже обов’язково віддячать нам за турботу своїми чудовими ягодами — великими, смачними, ароматними, прекрасними на вигляд.
Велика напасть на винограднику — оси! Застосовував я всілякі хитрощі та пристосування, але ефекту було мало. Тоді спробував антитлін і рідкий дим — препарат «Сочва Ж». Не захотіли оси нюхати тютюн і дихати димом. Сподіваюся, що ця порада дуже стане вам у пригоді в боротьбі за врожай.

А ще мене окремі виноградарі запитують: чому у них за 10 років виноградний кущ жодного разу не дав більш-менш пристойного врожаю? Відповідь проста: ви придбали функціонально жіночу рослину. А хитрий продавець «забув» вам про це сказати. Але не хапайтеся за сокиру. Просто у нормального спеціаліста купіть для вашого куща запилювача, і справа вирішиться сама собою.

Всі операції по догляду за виноградними кущами слід закінчувати за 2-3 тижні до початку збирання врожаю. Збирати виноград потрібно за сухої сонячної погоди. Дуже смачними будуть ягоди і вино з них, якщо збирання врожаю виконувати на 17-й день Місяця. У народі цей день так і називають — «виноградне гроно». А ще для цих робіт сприятливими будуть дні, коли Місяць знаходиться у таких знаках Зодіаку: Рак, Риби, Скорпіон. (Взагалі, всі роботи по догляду за виноградником рекомендую виконувати у відповідності з Місячним календарем). Не слід збирати грона винограду з краплинами роси або дощу на ягодах. Краще почекати, поки випарується зайва волога з ягід.

На Київщині виноград збирають здебільшого у вересні. До мене багато виноградарів звертається з питанням: як зберегти виноградні грона впродовж 2-3 місяців і довше? Скажу таке: є прості й складні способи зберігання винограду в домашніх умовах. Ще з самого початку добирають сорти, які довго зберігаються. Найчастіше зберігають виноград гронами, складаючи їх у ящики, або підвішують. Ящики використовують невисокі (15-20 см), з належною вентиляцією. На дно посипають суху тирсу шаром 3-4 см, потім в один ряд кладуть грона і знову пересипають їх тирсою. Ставлять ящики у підвал або в інше прохолодне приміщення.

Можна також зберігати грона, підв’язуючи їх за ніжки до натягнутого дроту, в сухому, чистому приміщенні за температури 0-2°С. Зберігати грона краще з частиною лози (близько 8 см з обох боків від ніжки). Кінці лози слід запарафінувати. За таких умов смак і аромат ягід зберігається до новорічних свят.

Миші — також справжня біда в саду, але й на них є управа. Спробуйте покласти під кожний кущ або в рукави винограду перед укриттям на зиму обсмалені шматочки старих валянків, вовни, запаху яких вони бояться. З-поміж рослин добре себе зарекомендували хризантема, полин, пижмо.

А ще багатьох хвилює питання: що робити з виноградними кущами взимку, адже це теплолюбна культура? Відповідь проста. Після перших приморозків (на Київщині це наприкінці жовтня — у листопаді) опустіть лозу на землю і прикрийте на зиму. Товстий шар снігу захистить лозу від сильних морозів, які в нашій зоні бувають до -30…-33°С.

Тільки так можна без остраху вирощувати столові великоплідні солодкі сорти винограду у будь-якій зоні України. Навесні, на початку квітня, лозу можна сміливо піднімати на шпалеру. Після зими бажано обробити її бордоською рідиною, мідним або залізним купоросом (згідно з рекомендаціями щодо їхнього використання).

Тож бажаю всім щедрих врожаїв. Хай ці рекомендації допоможуть вам в улюбленій справі.

З великим інтересом і задоволенням поспілкуюся з такими самими ентузіастами з виноградарства, як і я. А початківцям ще раз рекомендую: не вагайтеся, сміливо розпочинайте улюблену справу.

П.П. Хоменко, м. Обухів, Київська обл.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *