Бруцельоз — хронічна, що важко перебігає, заразна хвороба тварин і людей, яка зумовлюється бактерією роду бруцела. Здавалося б, що ця небезпечна хвороба, яка мала значне поширення у важкі повоєнні роки, залишилася у минулому. Однак, час від часу спеціальні видання публікують повідомлення про спалахи цієї важкої хвороби.
З-поміж диких тварин до бруцельозу сприйнятливі кози, лисиці, норки, песці, сірі щури, ховрахи та зайці, свині. У запущених випадках хвороба може завдавати великої шкоди тваринництву й становити загрозу для здоров’я людей. Як самостійна хвороба вона була описана в 1804 р. після виділення культури мікроорганізмів від хворих людей, що вживали сире молоко кіз.
Збудники бруцельозу відносно стійкі в навколишньому середовищі. Наприклад, під прямими сонячними променями бактерії зберігаються від 1 до 2,5 годин, у вологому ґрунті — 100 днів, у розтертій і висушеній плодовій оболонці — до 120 днів, на вовні овечих шкур — від 1,5 до 4 місяців. В охолодженому молоці бруцели зберігаються 6-8 днів, у маслі — 67, у мороженому м’ясі — 30-45 днів.
Розрізняють види бруцел, що спричиняють хворобу у кіз. овець, свиней, собак, однак вони одночасно можуть призводити до захворювань великої рогатої худоби, а також людини.
Джерелом зараження є хворі або перехворілі тварини, які стають тривалими носіями бруцельозу і під час чергових отелень, окотів, опоросів вони знову починають виділяти збудник у навколишнє середовище. А оскільки цей період припадає на кінець зими — початок весни, то на нього припадає найбільше позитивних реакцій аглютинації сироваток крові хворих під час масових обстежень поголів’я.
Виникнення заражень та перебіг, клінічний прояв хвороби залежать від рівня захисних сил організму, віку та умов утримання тварин.
Резервуаром зараження можуть бути пасовища, корми, годівниці, гній, предмети догляду за тваринами. Хворобу можна занести з молодняком із неблагополучних господарств, у яких хвороба перебігає приховано, без виражених клінічних ознак, і не виявляється контрольними дослідженнями до першого отелення.
Особливо важливого значення надають пасовищам, на які хвору худобу виганяти забороняється. Хутрові звірі можуть заражатися від згодовування м’яса, одержаного від хворих тварин.
Зараження відбувається через ушкоджені й неушкоджені слизові оболонки та шкірні покриви під час споживання корму й води або контактування з сечею і гноєм, забрудненими виділеннями хворих тварин.
Вважають, що прихований період розвитку хвороби триває від 5 до 60 днів, що залежить від виду тварин, ступеня сприйнятливості організму та дози збудника.
Основною клінічною ознакою бруцельозу є аборти. У корів вони стаються на п’ятому-восьмому місяці тільності. Відтак, часто спостерігаються затримки посліду, ендометрити, мастити. Від недостатньої та неповноцінної годівлі абортують до 90% маток, що залежить від фізіологічного стану організму тварин у час зараження.
Свиноматки абортують на 4-2-му тижні поросності і в цей час спостерігається народження мертвих та муміфікованих плодів. Як у самок, так і в самців уражуються суглоби. У кнурів розвиваються орхіти.
Для овець характерною ознакою є масові аборти та народження нежиттєздатного молодняка, після чого спостерігається підвищення температури тіла, затримка посліду, ендометрит. У хворих баранів розвиваються рахіти та епідидиміти. Ураження суглобів супроводжується кульгавістю.
У кіз клінічні ознаки проявляються без характерних симптомів, аборти та мастити проявляються не стабільно.
За першої ж підозри на хворобу до господарства слід запросити лікаря ветеринарної медицини, який зробить відповідні обстеження та дослідження.
Щоб запобігти зараженню поголів’я, слід застосовувати якомога більше методів застороги. Прибирання тваринних приміщень та лікарську допомогу тваринам слід надавати в гумових рукавичках, які після закінчення роботи старанно дезінфікувати. Молоко від хворих тварин в їжу не можна вживати в сирому вигляді. Під час кип’ятіння бруцели гинуть через 1-2 хвилини.
Та основною вимогою запобігання хвороби є комплектація поголів’я тваринами із благополучних щодо заразних хвороб господарств.
Першими ознаками прояву бруцельозу в організмі людини є висока температура, стійкий головний біль, біль у суглобах, м’язах, ослаблення пам’яті та зору.
Однак, якщо бути уважними і дотримуватися правил комплектування ферм та правил особистої гігієни, захворювання на бруцельоз можна уникнути.
В.Г. Скрипник, доктор ветеринарних наук
