Іван-чай: агротехніка вирощування та застосування у народній медицині

Ми вже розповідали про іван-чай, або кипрій вузьколистий (Хаменерій вузьколи́стий (Epilobium angustifolium)), — трав’янисту багаторічну рослину родини кіпрейних заввишки до двох метрів, яку природа щедро наділила декоративними і лікувальними властивостями. У цій статті вирішили докладніше розповісти про агротехніку вирощування іван-чаю та лікувальне харчування на його основі.

Однак попередньо варто нагадати, що ця рослина має заспокійливу (за транквілізуючими властивостями лише трохи поступається валеріані лікарській), протизапальну, обволікаючу, в’яжучу, пом’якшувальну, потогінну дію.

Технологія вирощування іван-чаю

У природному середовищі рослини іван-чаю можуть поширюватися на значні відстані завдяки особливо легкій конструкції пуху і дуже дрібному насінню, що навіть за слабкого вітру переноситься на десятки кілометрів. Добре приживається іван-чай на оголених, зволожених територіях, прогалинах у хвойних і змішаних лісах, на осушених торфовищах тощо. Краще росте на родючих чорноземах, супіщаних і суглинистих ґрунтах із великим вмістом гумусу. Враховуючи такі «уподобання» рослини, можна виробити відповідну технологію її вирощування і з успіхом культивувати іван-чай на власній присадибній ділянці.

Насіннєвий спосіб

Слід зазначити, що за розмноження іван-чаю насінням у початківців можуть виникати певні труднощі через його надзвичайну повітряну рухливість. Тому перед висівом раджу зібрати насіння з пухом у паперові пакетики розміром 10×15 см. Пакети нарізають смужками і зволожують водою з пульверизатора, потім обережно стягують і розкладають насіння у наміченому рядку, в якому попередньо неглибоко (1-1,5 см) розпушують ґрунт сапою. Зверху насіння притрушують пухкою землею для зчеплення і обережно поливають тонким струменем води, користуючись лійкою з дрібними отворами.

Якщо насіння висівають навесні, у березні-квітні, то обов’язково слідкують за вологістю ґрунту і постійно її підтримують, доки не з’являться сходи. Надалі поливають рідше, але пересихання ґрунту допускати не можна.

Коли рослини сягатимуть заввишки 10-12 см, у віці 1-1,5 місяці поливи скорочують до одного разу на тиждень. Протягом усього вегетаційного періоду під час поливів виконують підживлення пташиним послідом (1:20) або коров’яком (1:15), настоюючи розчини протягом трьох діб.

Зазвичай, до середини літа рослини добре вкорінюються і активно нарощують зелену масу, стають сильними й невибагливими, здатними витримувати різкі температурні зміни та інші погодні негаразди. Але слід враховувати, що за надто великої спеки вони потребують вологи, тому за таких обставин ми намагаємося поливати іван-чай щонайменше один раз на тиждень.

Вегетативний спосіб

На мою думку, значно зручніший при розможенні й вирощуванні іван-чаю вегетативний спосіб — пересадка саджанців і поділ коренів-столонів, які мають 2-3 кореневі бруньки. За такого способу можна заощадити час під час догляду за рослинами, а саджанці швидше нарощують вегетативну масу, що дає змогу швидше отримати сировину й насіння.

Найсприятливіший час для пересаджування рослин іван-чаю — рання весна (кінець березня — початок квітня) та початок осені (вересень — перша декада жовтня). Хоча ми також практикували пересаджування іван-чаю у весняно-літній період, однак при цьому слід обов’язково забезпечити рослинам добрий догляд — частіше поливати їх, підживлювати тощо.

Фото іван-чай

Застосування іван-чаю у народній медицині

У народній медицині іван-чай використовували ще за сивої давнини для лікування головного болю, безсоння, зміцнення організму. У сучасній фітотерапії його застосовують у лікувальному харчуванні за анемії, недокрів’я, нервових недугів, злоякісних утворень, захворювань шлунково-кишкового тракту.

З лікувальною метою використовують траву, листя, квітки рослини, які заготовляють під час цвітіння. Сушать заготовлену сировину під навісами, на горищах, у добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Термін придатності трави становить 2 роки.

Щодо способів застосування та доз, то варто нагадати рецепти приготування найпоширеніших лікарських форм з іван-чаю.

Настій трави іван-чаю: 20 г сировини заливають 200 мл окропу, настоюють 2 години, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази надень перед їдою.

Відвар трави іван-чаю: 15 г сировини заливають 200 мл гарячої кип’яченої води, кип’ятять 15 хвилин, настоюють 1-1,5 години, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці тричі на день перед їдою.

Сік іван-чаю віджимають з молодих свіжих литків із верхівками стебел. Приймають по 0,5-1 столовій ложці з рівною кількістю меду 4 рази на день перед їдою.

Відвар кореневищ іван-чаю: 10 гсировини заливають 250 мл гарячої кип’яченої води, кип’ятять 20 хвилин, потім проціджують. Приймають по 1 ^толовій ложці 3-4 рази на день.

Косметичні маски з іван-чаю

Маска для жирної шкіри кіпрейно-маргариткова. Дві жмені свіжих квіток і молодих листків іван-чаю і жменю свіжих квіток маргариток (можна замінити 3 столовими ложками сухої сировини) заливають 250 мл окропу, нагрівають 15-20 хвилин на водяній бані, потім проціджують, трохи охолоджують і наносять цю кашку на обличчя на 20 хвилин. Після маски обличчя ополіскують залишком рідини і промокають серветкою.

Маска для нормальної шкіри кіпрейно-кульбабова. Дві столові ложки трави іван-чаю і одну столову ложку трави кульбаби заливають 500 мл води, кип’ятять на малому вогні 15 хвилин. Потім трохи охолоджують. додають 1 столову ложку меду і 1 яєчний жовток. Ретельно перемішують і накладають суміш товстим шаром на обличчя на 15 хвилин.

Маска трав’яна для сухої шкіри обличчя (трава іван-чаю, звіробою, цвіт ромашки, листя мати-й-мачухи). Рослини подрібнюють, накладають в окремий посуд по 2 столові ложки кожної з них і, додаючи поступово окріп, розтирають до утворення однорідної кашки. Додають до суміші 1 чайну ложку олії і теплою наносять її на обличчя.

Іван-чай часто можна зустріти в українських Карпатах

Лікувальне харчування з використанням іван-чаю

Як уже зазначалося, іван-чай, або кіпрей вузьколистий, вживають у вигляді настоїв і чаїв, однак не всім відомо, що його також можна додавати до салатів, перших страв, приправ, збагачуючи свій раціон вітамінами та іншими корисними речовинами. Пропонуємо кілька рецептів страв з цієї цілющої рослини.

Кіпрейно-цибулевий салат

Для приготування потрібно: молоді пагони і листя іван-чаю — 50-100 г, подрібнена зелень цибулі — 50 г, потертий хрін — 2 ст. ложки, сметана -20 г або соняшникова олія -15 г, сік лимона, сіль і перець — за смаком.
Молоді пагони і листя іван-чаю занурюють в окріп на 1-2 хвилини, відкидають на друшляк, щоб стекла вода, і шинкують. Перемішують із подрібненою зеленню цибулі і потертим хроном, додають сік із чверті лимона і заправляють сметаною або олією, додають сіль і перець за смаком.

Салат із кореневищ іван-чаю

Для приготування потрібно: подрібнені кореневища іван-чаю — 100 г, морква — 1 шт., часник — 1-2 зубочки, сир,потертий на тертушці, — 1 ст. ложка, майонез або сметана — 2 ст. ложки.
Промиті, очищені й подрібнені кореневища іван-чаю змішати з потертою морквою, подрібненим часником і тертим сиром. Заправити майонезом або сметаною.
Заправка супова із зеленню іван-чаю
Добре промиту свіжу зелень іван-чаю, щавлю та медунки подрібнити, протерти із сіллю (5-10% від загальної маси зелені) і скласти в скляну банку. Зберігати у холодильнику.

Борщ зелений з іван-чаю

Для приготування потрібно (із розрахунку на 1 порцію): зелень іван-чаю — 25 г, кропива — 25 г, щавель — 25 г, картопля — 50-75 г, морква -10 г, цибуля ріпчаста -10 г, маргарин -5 г, яйце — 1/2 шт., сметана -10г, м’ясний бульйон — 350 г, сіль, спеції — за смаком.
Промиту, висушену та подрібнену зелень закладають у киплячу воду на 1-2 хвилини, відкидають на друшляк, дають воді стекти, шаткують, тушкують із маргарином. Моркву і цибулю пасерують. У киплячий бульйон або воду закладають нарізану часточками картоплю, тушковану зелень, овочі і варять до готовності. За 5 хвилин до закінчення приготування кладуть сіль і спеції. Нарізані варені яйця і сметану додають, подаючи борщ до столу.

Суп із кореневищами іван-чаю

Для приготування потрібно: м’ясний бульйон — 400 мл, картопля — 60-80 г, морква — 20 г, цибуля -15 г, молоді кореневища іван-чаю — 50 г, капуста — ЗО г, сметана -20 г, сіль — за смаком.
До м’ясного бульйону додати картоплю, моркву, цибулю, дрібно нарізані і спасеровані молоді кореневища іван-чаю і варити до готовності. Перед закінченням варіння покласти свіжу капусту і варити під кришкою 4-5 хвилн, посолити — за смаком. Подавати до столу із сметаною.

Кореневища іван-чаю смажені

Для приготування потрібно: молоді свіжі корені іван-чаю — 200 г, панірувальні сухарі — 20 г, смалець або соняшникова олія — 50 г.
Молоді свіжі корені добре промивають у холодній воді, нарізують на шматки завдовжки 1,5-2 см, панірують у сухарях і запікають у духовці або обсмажують на смальці чи соняшниковій олії. За бажанням до страви можна додати різні приправи.
Я багато років готую цю страву і переконався, що вона має неймовірний та вишуканий смак, який задовольнить найвибагливішого гурмана.

Каша з крупи іван-чаю

Для приготування потрібно: сушені кореневища іван-чаю — 200 г, молоко, сіль, цукор — за смаком.
Сушені кореневища іван-чаю подрібнити на крупу, всипати у кипляче молоко, посолити, додати цукру і варити до готовності.

Оладки кіпрейні

Для приготування потрібно: борошно з іван-чаю -100 г, пшеничне борошно — 200 г, кефір або кисле молоко — 500 мл, яйце — 1шт., цукор, сіль — за смаком.
Борошно з іван-чаю (можна змолоти у кавомолці за 2-3 прийоми) і пшеничне борошно змішують, додають кефір або кисле молоко, яйце, цукор, сіль і добре перемішують. Смажать оладки на олії або на пряженому маслі. Перед подаванням до столу оладки поливають сметаною або розтопленим вершковим маслом.

Чай капорський з іван-чаю (за стародавнім народним рецептом)

Слід зазначити, що цей чай за смаковими і цілющими якостями часто прирівнюють до зеленого китайського чаю найкращих сортів. Відомо чимало рецептів його приготування, ось один із них. Для приготування потрібно: молоде листя іван-чаю -200 г, вода або молоко — 1 л, морква — 150 г, трава материнки, м’яти, меліси, гісопу — по 5 г (за бажанням).

Молоде листя іван-чаю підв’ялюють на свіжому повітрі у затінку, згортають у трубочки і кладуть в емальовані або глиняні горщики. Потім злегка зволожують водою або молоком, додають моркву, порізану великими шматочками, і за бажанням — траву материнки, м’яти, меліси, гісопу. Витримують у теплій духовці або в печі протягом кількох годин (від 4 до 6) за температури 60-70°. Потім шматочки моркви видаляють із суміші, а листки іван-чаю висушують у теплій духовці за температури 50°С, нарізають смужками по 1-1,5 см і використовують для заварювання чаю.

Звичайно, приготування чаю за таким рецептом — справа клопітна, зате користь для здоров’я від нього дуже велика. Тим більше, що капорський чай володіє широким спектром цілющих властивостей. А підтвердженням тому слугує старовинна легенда, в якій розповідається, як один селянин на ім’я Іван із старовинного російського села Капори вилікувався від важкої й тривалої хвороби завдяки цій цілющій рослині. Можливо, саме від його імені і виникла початкова назва рослини — іван-чай.

Насамкінець, хочемо щиро побажати всім міцного здоров’я і успіхів у вирощуванні цієї декоративної та цілющої рослини. Надайте їй можливість дарувати вам і вашим родинам красу, радість і користь і врятуйте іван-чай від повсюдного витіснення всесвітньою урбанізацією.

О.І. Табанюк, колекціонер лікарських рослин, с. Теофилівка, Вінницька обл.