Кожен, безперечно, може мати свою думку щодо того чи іншого питання. Але для того, щоб її обґрунтувати і відстояти, потрібен певний життєвий досвід. За фахом я вчитель біології і хімії. Сад і город — моє захоплення. Картоплею серйозно займаюся більше десяти років. Вирощував кілька десятків сортів. Мав можливість спілкуватися з провідними спеціалістами в цій галузі. Отже, необхідний багаж практики і знань для підтвердження власних переконань маю.
Якось прочитав про білоруські сорти картоплі — смачні та високоврожайні. Ще не так давно приклав би чимало зусиль для того, щоб придбати кілька нових білоруських чи російських сортів. Проте дедалі частіше, випробувавши новий «стійкий і урожайний сорт», я задавав собі запитання: «Кому потрібні всі ці численні сорти? Як ці сорти порівняти з тими, що у нас вже є?» Даю свій варіант відповіді на поставлене запитання.
1. Селекціонерам — бо то їхня робота. Вони просто вимушені створювати все це різноманіття у пошуках ідеального сорту (що практично нездійсненно).
2. Виробникам насіннєвої картоплі та її реалізаторам — це їхній бізнес. Різноманітність дає змогу задовольнити будь-які примхи клієнта.
А за вами вибір: ви хочете отримувати високі врожаї чи постійно вести пошукову роботу, вирощуючи не апробовані, не районовані сорти? Цікава робота. Але не завжди дає відповідну віддачу. У мене в цілому врожаї дещо знизилися після того, як районовані, досить таки «давні» сорти, потіснилися на користь новачків.
Як я вже зазначив, ідеальні сорти картоплі ніколи не будуть створені. Припустимо, з’явився надранній, надурожайний, повністю стійкий до хвороб, відмінний за смаковими якостями сорт. Рожево-червона шкірочка, жовта м’якоть… Вам він подобається, а ось тому пану подавай лише білошкіру та білом’ясу. «О вкусах не спорят!». На що ж потрібно звернути увагу при виборі сорту картоплі? Основне, я вважаю, — стабільна висока врожайність, висока пластичність сорту, стійкість до основних хвороб. Смакові якості повинні бути високими в першу чергу в тих культур, які споживаються свіжими, без термічної переробки, без додавання приправ. Ви часто їсте сиру картоплю? А картоплю в «кожушку» готуєте майже щодня? Смачними мають бути яблука і сливи, морква та огірки. Смак же картоплі залежить від дуже багатьох факторів (кліматичні й ґрунтові умови, агротехніка, умови зберігання, спосіб приготування) і від смакових уподобань споживача. Це одна з найбільш суб’єктивних ознак у характеристиці.
В останнє десятиріччя немов греблю прорвало. Сорти російські, білоруські, голландські, канадські, китайські… Цікаво, наскільки збагатився грибковий, бактеріальний і вірусний фонд наших городів та ділянок? В Україну, часто оминаючи карантинні служби, надходить контрабандний товар. Я вважаю, що на невеликих площах, де врожай бульб викопують лопатою, без сортозаміни і сортооновлення можна обійтися десятками років. За умови, що ви насіннєвий матеріал братимете не із загальної купи, а з найкращих кущів. У науці це називають клоновим відбором. Зробити його не важко. А що воно вам дасть? По-перше, зменшення фінансових витрат на придбання садивного матеріалу. По-друге, така своєрідна ізоляція зменшить ймовірність занесення на ділянку нових агресивних форм і рас збудників хвороб. По-третє, стабілізація високих врожаїв (а інколи й підвищення).
До речі, не обов’язково купувати для посадки дорогу насіннєву картоплю. Старий і надійний спосіб — купити продовольчу картоплю у господарів, що серйозно займаються її вирощуванням для споживання. Ці люди вирощують перевірені і врожайні сорти. Вони своєчасно проводять сортозаміни. Це диктує їм ринок! Але раджу картоплю відразу помити в проточній воді, перебрати й обробити хоча б розчином марганцівки. А далі, відбираючи на насіння з кращих кущів, ви отримаєте значне підвищення врожайності.
Як я отримую 500 кг картоплі із сотки, і це не межа
Дехто скаже, що отримує й вищі врожаї. Але ці 500 кг з піску, який, коли береш його влітку у жменю, просочується крізь пальці. Впевнений, що на кращих ґрунтах і тонна — не межа.
Для кого підходить ця технологія? Для тих, хто:
- має небагато землі або не хоче обробляти велику площу;
- зацікавлений в тому, щоб, витрачаючи менше фізичних зусиль, отримувати вищі врожаї;
- має у своєму розпорядженні бідні піщані ґрунти і хоче їх значно поліпшити;
- має достатньо органічних добрив (гній чи перегній) або можливість їх придбати (повірте, що це виправдане і вигідне вкладення коштів);
- має достатню кількість мульчувальних матеріалів, і не обов’язково хвою. Солом’яна січка незначно поступається їй і в багатьох випадках більш доступна.
Ця технологія підходить і для тих, кому підходить така проста технологічна схема:
- Осінь, зима, весна — підготовка ґрунту і мульчі.
- Весна — посадка картоплі та її укриття мульчею.
- Літо — 1 -2 комплексні обробки проти жука та фітофтори.
- Осінь — збирання врожаю, підготовка насіннєвого матеріалу.
Піщані ґрунти характеризуються високою проникною здатністю і низькою водоутримною. Тобто, добрива, які вносять, легко вимиваються, а вода також легко втрачається. Цим процесом перешкоджають мульча, органічні добрива, і звичайно, самі рослини. Тому поверхня ґрунту має бути постійно захищена рослинами або мульчею, а сам ґрунт містити достатньо органіки. Як органічне добриво я використовую і свіжий соломистий гній. За умов достатнього зволоження та вільного доступу повітря він швидко розкладається і стає доступним для живлення рослин. Саме завдяки мульчі й створюються такі умови.
Підготовка ділянки під картоплю
Восени, взимку під час тривалих відлиг або ранньою весною ділянку готую так. Копаю траншею трохи глибше ніж на півштика лопати (15 см) і шириною 25 см, рухаючись назад. За допомогою вил траншею заповнюю гноєм і засипаю її землею, копаючи слідуючу, дещо глибшу (20 см). Вона залишається без органіки. Таким чином, підготовлена ділянка має гребінчасту поверхню.
Маленькі секрети:
1. Якщо першу траншею викопати рівно (можна й під шнур), то інші теж будуть рівні, бо, копаючи далі, ви скрізь дотримуєтеся однієї й тієї ж ширини — ширини заступу (штика) лопати.
2. Копаючи траншею, лопату із землею високо не піднімаю, а лише трохи підваживши, перевертаю. Зусиль витрачається значно менше.
3. Ділянки краще робити довгими. Менша кількість переходів і змін знарядь праці (лопата-вила), якщо ви працюєте один, значно прискорює роботу.
4. Розташовуйте ділянки по довжині з півночі на південь. Завдяки цьому досягається краща освітленість кущів.
Вздовж ділянки нагромаджую мульчувальний матеріал. У моєму випадку — соснова хвоя.
Посадка та укриття картоплі
У квітні бульби саджаю в борозни на глибину близько 15 см. Відстань у рядку – З0 см, розташування на площі — шахове. В рядок між бульбами насипаю совочком деревний попіл (півсклянки або склянку). При досягненні рослинами висоти 10-15 см, перед можливими травневими заморозками, картоплю загортаю землею із гребенів, а частково й з рядків. Поверхня ділянки вирівнюється. На певний період картопля повністю захищена від негараздів. Під шаром ґрунту та мульчі гинуть і перші яйцекладки колорадського жука.
Картопля «вистрелює» з-під мульчі могутніми стеблами, ріст яких ніщо не може зупинити, адже коріння знаходиться в найоптимальніших умовах. Через мульчу вільно відбувається газообмін ґрунту з повітрям. Вона ж зберігає вологу. Поживних речовин вдосталь. Що ще корінню потрібно? Невисокої температури. «Шуба» з хвої або соломи справляється з цим не гірше, ніж ватяний халат азіата. Зверніть увагу, що для наповнення траншей я беру і нерозкладений соломистий гній. Контакту коріння з ним на перших порах немає, а надалі, в міру «дозрівання” органіки, корінці густою сіткою вплітаються в поживне середовище. Кущі швидко розростаються, змикаючись у міжряддях. Такий надійний захист ґрунту влітку має надзвичайне значення.
Літні турботи
За такого способу вирощування влітку з картопляною грядкою майже ніякого клопоту. При значному зростанні кількості колорадського жука роблю інколи дві комплексні обробки проти цього шкідника й фітофтори. Для літнього споживання викопую найбільш
пригнічені кущі, це профілактичний захід щодо поширення хвороб. Вириваю також окремі кущі березки, які з’являються з-під мульчі. Якщо у вас є можливість і бажання, картоплю можете поливати, провести позакореневе підживлення, обробити біостимулятором. Я цим практично не займаюся.
Збирання врожаю
Це одна з найвідповідальніших робіт, бо поєднується з відбиранням садивного матеріалу. У більшості випадків як це роблять? Зібрали врожай і розподілили: велику картоплю — на їжу собі, дрібну — друзям меншим. Середню відкладають на насіння. При цьому ця картоплинка може бути з хворого, виродженого куща, в якому вона була єдина… Всі потенційні можливості навіть новітніх сортів ви можете звести нанівець за один сезон.
Копаючи картоплю лопатою, бульби з кожного куща я залишаю на окремій купі. Після того, як викопана вся запланована площа, чітко видно, які кущі врожайніші. Ось з них я і залишаю бульби для посадки. Вони повинні бути правильної форми, без будь-яких ознак хвороб, бажано середнього розміру. Їх я мию у проточній воді, проводжу додаткове вибраковування, замочую на 5-10 хв. у рожевому розчині марганцівки і розкладаю на дні зимової теплиці до повного озеленення.
Це ж саме проводжу з насіннєвим матеріалом, отриманим зі сторони. Переконався, що такий постійний відбір забезпечує не лише збереження, але й збільшення врожайності. Відпадає необхідність у сортооновленні, сортозаміну можна не проводити багато років підряд. Весною, перед садінням, бульби лише прогріваю кілька тижнів у теплиці. Ще в погребі на них з’являються короткі товсті паростки.
Картоплю повертаю на попереднє місце на шостий рік. У мене таке чергування культур: картопля — коренеплоди (буряки столові і кормові, морква) — сидерати — овочі — гарбузи — сидерати — картопля. З-поміж сидератів на піску найкраще вдається у мене жито, суріпиця, олійна редька.
Чим цінна ця технологія вирощування картоплі
1. Вона забезпечує сім’ю стабільно високим якісним врожаєм з невеликої площі.
2. Ця технологія ґрунтозахисна, грунтовідновлювальна.
3. Основний комплекс робіт можна виконати у найменш завантажений період.
4. Можна використовувати без обмежень свіжий соломистий гній.
5. Зберігаються ваші нерви та здоров’я.
Свого часу відмовився від 15 соток городу, що знаходився за кілька кілометрів, в іншому селі, і не жалкую. Більшості відомо те відчуття, коли ви на вихідні прямуєте до свого городу і розмірковуєте: залишився ваш урожай, чи вже «допомогли» його прибрати.
Прочитавши книгу М.І. Курдюмова «Умный огород в деталях», вирішив розробити технологію вирощування картоплі без перекопування ґрунту. Гарних вам врожаїв!
Рябченко
