Гарбуз здавна була символом української обрядовості і незмінним атрибутом наших городів. Його колоритні плоди можуть бути як гігантськими, так і зовсім крихітними, найрізноманітнішими за смаком, забарвленням і формою. Але в будь-якому випадку вони завжди викликають радість і захват. До того ж це корисний харчовий продукт. При дотриманні певних правил вирощування та зберігання гарбуза використовувати його цінні плоди можна цілий рік.
Любителів гарбуза, як правило, цікавлять два питання: як виростити смачні плоди і як їх правильно зберігати, щоб можна було вживати в їжу протягом року? Дійсно, на одній і тій же рослині можуть вирости різні плоди — одні смачні, а інші — умовно їстівні. Та й зберігання гарбуза іноді завдає чимало клопоту.
Успіх у вирощуванні гарбуза полягає, перш за все, в підборі правильних видів і сортів гарбуза, оптимальних строків сівби, грамотної агротехніки і дотриманні правил зберігання плодів.
Види і сорти гарбуза
Правильний вибір виду і сорту гарбуза дозволяє спланувати терміни вживання плодів у їжу після певного терміну зберігання.
Всі сорти гарбуза діляться на три види.
Гарбуз звичайний (Cucurbita реро). Його можна вирощувати як для харчових, так і для кормових, технічних, декоративних цілей. Найпоширеніші в Україні сорти — Лель (найбільш скоростиглий з групи літніх сортів), Український багатоплідний, Мигдальний 35. До цього виду відносяться і голонасінні сорти (Гамлет, Південна, Голонасінні 14).
Сортів та видів гарбузів досить багато – на любий смак
Гарбуз великоплідний (Cucurbita maxima). Сорти цього гарбуза невибагливі і холодостійкі. Маса плодів досягає гігантських розмірів і може перевищувати 800 кг.
Серед великоплідних гарбузів у городників найчастіше зустрічаються сорти Ждана, Ювілей, а також Славута, яка відрізняється винятковою лежкістю. До цього виду належить і популярний французький сорт з червоними плодами Руж де Виф. Однак за смаковими якостями він поступається сортам з сірим забарвленням кори.
Гарбуз мускатний (Cucurbita moschata) характеризується високими смаковими якостями плодів і користується у городників великою популярністю. Оскільки це єдиний вид гарбуза, плоди якого можна вживати в сирому вигляді.
Найпоширеніші сорти — Арабатський, Баттернат (Мускатна), Диво, Частка, Бальзам, Гілея, Яніна і Новинка. Мускатні гарбузи відрізняються тривалим терміном зберігання. Недостиглі плоди при зберіганні достигають.
Літні сорти гарбуза твердошкірі використовують з серпня по грудень, пізніше вони різко втрачають цукор і стають несмачними, мускатні види — з листопада по лютий, а великоплідні зимових сортів — з грудня по травень, саме в цей період крохмаль в них перетворюється в цукру.
Плоди кормових і технічних сортів гарбуза відрізняються низьким вмістом цукрів, але саме за це їх цінують люди, які страждають на діабет, адже їм рекомендовані продукти з низьким глікемічним індексом. До кормових можна віднести сорти гарбуза великоплідного (Народний, або Стофунтовий, Валок і Волзький сірий) і гарбуз твердошкірий (вся група голонасінних).
Агротехніка – головне у вирощуванні гарбуза
Рослини гарбуза досить вимогливі до умов вирощування. Їм потрібні добре удобрені і сонячні ділянки, хоча затінення вони теж здатні витримувати. Їх можна вирощувати поряд з іншими культурами, наприклад, кукурудзою, але високоякісні плоди формуються тільки на відкритих, добре провітрюваних грядках. Як правило, повністю дозріває лише перший плід на головному стеблі — саме він найсмачніший.
Їстівна м’якоть гарбуза утворюється з плаценти, саме тому гарбузи мають більш високу біологічну активність в порівнянні з плодами інших овочів.
Головний секрет гарбуза в тому, що для отримання смачних плодів насіння потрібно відбирати тільки з найсмачніших плодів. Відібрані насіння зберігають в сухому теплому місці і використовують для посіву через 2-3 роки після збору. Це стосується перш за все районів Прикарпаття та Полісся, в яких теплові ресурси недостатні для повноцінного розвитку зародка в насінні, особливо в холодні роки.
Догляд за гарбузами нескладний
Терміни посіву — один з ключових моментів в отриманні смачних плодів. Висівати насіння потрібно тоді, коли грунт добре прогріється і мине загроза поворотних весняних заморозків. Час посіву потрібно розрахувати так, щоб вегетаційний період у рослин закінчився до середини вересня, до повного дозрівання плодів. На півдні України терміни посіву гарбуза припадають на кінець квітня, в Лісостепу — на I декаду травня, в Поліссі — на початок II декади травня. Природно, насіння можна посіяти і раніше, але зворотні травневі заморозки можуть погубити сходи. При більш пізніх строках посіву плоди будуть несмачними, недостиглими, з низькою здатністю до тривалого зберігання.
Досвідчені городники звертають увагу і на густоту посіву. Стандартна схема — 140 × 140 см. При більш розрідженому посіві плоди будуть більшими. Щоб отримати гарбузи-гиганти, потрібно збільшити відстань між рядами і рослинами в ряду.
Доцільно сіяти по два насіння в одну лунку, а після появи сходів (не пізніш як через 4-5 доби) одну рослину зрізати. Виривати її з коренем небажано, щоб не пошкодити іншу рослину (коріння у сіянців ростуть дуже швидко і можуть переплітатися).
Догляд за гарбузом досить простий. Головне — встигнути ретельно прополоти грунт до утворення головного стебла, а потім рослина сама стане конкурентом для будь-яких бур’янів. На рослині бажано залишити не більше двох плодів, що зав’язалися, саме вони будуть найсмачнішими і лежкими, інші можна сміливо видаляти.
Збір врожаю і зберігання гарбузів
Найбільш відповідальний момент у вирощуванні гарбуза — збирання врожаю і підготовка його до тривалого зберігання. Плоди збирають на початку II декади вересня, вибирають для цього суху погоду. Плоди повинні бути зрілими. Ознака дозрівання у твердошкірого і великоплідного гарбуза — всихання і обкоркування плодоніжки, у дозрілого мускатною гарбуза чітко позначається малюнок і твердне кора (продавлюється пальцями).
Так виглядає поле з достиглими гарбузами
Плоди зрізають секатором разом з плодоніжкою. Після цього гарбузи дуже обережно переносять вручну або перевозять на м’якій підстилці до місця дозрівання (сухе місце під навісом) і складають в один-два шари на дерев’яні піддони або дошки. Там вони повинні лежати до середини листопада. У разі осінніх заморозків на ніч їх вкривають мішковиною, агроволокном, брезентом або іншим матеріалом, що утеплює.
Якщо дозволяють погодні умови, нехай гарбузи так полежать якомога довше. За цей час вони на 10-15% знизять свою первинну масу за рахунок втрати м’якоттю вільної вологи. Періодично плоди потрібно оглядати на предмет появи гнильних плям. Навіть найменші з них можуть привести до загнивання всього плоду.
Тільки після цього можна приступати до підготовки місця подальшого зберігання. Для цього підійдуть теплі сухі приміщення з температурою не нижче 15-18 ° С. Чим вище температура в місці зберігання, тим краще для гарбуза. Сухість повітря і хороша вентиляція — важливі складові успішного зберігання гарбуза. Забудьте про зберігання плодів в підвалах і вологих холодних приміщеннях! Боятися подальшої втрати плодами маси не слід, вся вільна волога у гарбуза випаровується ще восени.
Сподіваюся, ці нескладні правила допоможуть вам виростити і зберегти хороший урожай гарбузів, щоб цілий рік радувати родину смачними і корисними стравами з них.
Зеновій СИЧ
