Активні контакти з іншими країнами, обмін посадковим і насіннєвим матеріалом привели до нової хвилі шкідників і хвороб. При знищення їх за допомогою отрутохімікатів концентрація отруйних для людини і сільськогосподарських тварин речовин може досягти критичних меж в повітрі, воді, ґрунті та продуктах харчування з нашого саду і городу. Та й шкідники поступово пристосовуються до препаратів.
Ще років сто тому багато нині особливо агресивних шкідників мешкали в лісах, де їм було достатньо їжі і були сприятливі умови для життєдіяльності. З розвитком садівництва вони стали переміщатися в садові масиви. П’ядун, моль, кліщ, златогузка, шовкопряд буквально окупували наші сади та ягідники.
Біологічні методи боротьби з шкідниками передбачають 5 способів:
- Використання комах — паразитів і хижаків;
- Застосування мікроорганізмів (біопрепарати);
- Використання фітонцидних рослин;
- Застосування рослин-репелентів;
- Залучення деяких тварин (птиці, гризуни, їжаки т. п.).
Комахи-паразити і комахи-хижаки корисні для саду тільки при певному співвідношенні шкідливих і корисних. Якщо шкідників саду мало, то деякі паразити можуть заподіювати неприємності нашим насадженням.
Личинки і жуки сонечок знищують тлю, щитівок та кліщів. Сонечка можуть знищити до 95% личинок і яєць прямих шкідників плодово-ягідних рослин в саду. Вчені підрахували, що навіть одна личинка кріптолемуса знищує до 7 тис. яєць і близько 6% дорослих особин червеців.
Корисні для саду жужелиці тільки за рік можуть знищити до 40 личинок різних шкідливих для плодових рослин жуків. Маленька жужелиця завдовжки 2-3 см яскраво-зеленого або коричневого кольору, іноді майже чорного. Жужелиці досить агресивні. Вони поїдають равликів, гусениць і лялечок листокруток, шовкопрядів, совок, п’ядунів, але тільки чомусь обходять жуків-квіткоїдів яблуні.
Златоглазки — ви їх, звичайно, бачили в своїх оселях: крилаті невеликі ніжні комахи кружляють близько запалених ламп, крила сітчасті, прозорі з розмахом до 3 см. Особи з великими очима здаються неземними істотами. Тільки одна личинка златоглазки знищує до 300 попелиць за півмісяця. Дістається і листовійки і іншим шкідникам. Личинки розвиваються в колоніях, що складаються з сотні яєць, причому яйцекладки златоглазка відкладає поряд з попелицями, щоб не витрачати часу на пересування.
Вершники по ефективності перевершують інших паразитів. Звички їх дуже різноманітні. Одні види впроваджують яйця в тіла своїх жертв. Личинка харчується, як то кажуть, «лівером» гусениць, але не знищує їх, поки не розвинеться і не зміцніє, зберігаючи помірний апетит. Гусениці гинуть, і з них вилітають годовані наїзники. Інші види роблять яйцекладки в личинки попелиць, виїдають їх вміст, залишаючи одну оболонку. Але саме витончену підступність проявляють особини, які відкладають свої яйця в яйця садових розбійників. Там же протікає процес розвитку личинки: вона харчується за рахунок запасів жертви, і, нарешті, перетворюється на дорослу особину
Серед попелиць особливо лютують щипавки. Досвідчені садівники для їх залучення підвішують на деревах горщики, наповнені соломою, сіном або стружками так, щоб горщик стикався з гілкою дерева. У садах зустрічаються також хижі клопи і трипси, що висмоктують яйця комах і личинок багатьох шкідників, хижі кліщі, що знищують яйця і личинки рослиноїдних кліщів.
Браконіди роблять яйцекладки, наслідуючи наїзникам, але не по одному яйцю, а групами, що більш руйнівно діє на короїдів, гусениць і ложногусениць пильщика, златок та інших шкідників, викликаючи у них параліч. Інші учасники нападу в цей час відкладають яйця в напівживу гусеницю. З яєць розвиваються личинки, які виїдають внутрішні тканини жертви. Коли гусениці виявляється на межі смерті, браконіди залишають її і заляльковуються. Деякі види здатні впроваджуватися навіть в тлю і в більш великі комахи.
Трихограми — це гроза совок, шовкопрядів, пильщиків, молі, плодожерок і в першу чергу листокруток. Яйцекладки, опиняючись в яйцях шкідників саду, сприяють їх швидкому знищенню.
Хальцид паразитують на шкідниках саду, але можуть і самі завдавати шкоди плодовим рослинам. Так, хальцид-товстоніжки здатні шкодити сливі, аличі та на інших культурах.
Проти попелиць часто використовують паразитів, що відкладають в них свої яйця. Це родичі ос — матрікарія і лізіфлебус. Не можна не згадати і осу-Сколе, муху-Журчалку і муху-тахіну. Деякі з хижих комах були спеціально завезені до нас з інших країн.
Більшість видів мурах також хижаки. Вони харчуються гусеницями, личинками та іншими марушками. Чорні садові мурахи і деякі інші види воліють ласувати виділеннями попелиць. Поява на листі чорних садових мурах — вірна ознака зараженості рослин.
Г. Гусєва, канд. с.-г. наук
