Що слід знати про фотосенсибілізуючі рослини


Рослини для тварин є незамінним кормом, оскільки з ними надходять жири, амінокислоти, вітаміни, що беруть участь у розвитку тканин та органів організму, сприяють їхній функції та забезпечують продуктивність.

Однак слід знати, що є рослини, після поїдання яких за певних погодних умов тварина може захворіти. Такі рослини називаються фотосенсибілізуючими. Механізм фотосенсибілізуючої дії полягає у активації окремих дієвих речовин, що містяться в рослинах, які під дією сонячних променів впливають на стан здоров’я тварин.

Є кілька фотосенсибілізуючих хвороб — сенсибілізуюче отруєння, просяне отруєння, конюшинна хвороба. Сенсибілізація — це підвищена чутливість живого організму до чужерідних речовин, у тому числі токсинів, отрут та ін.

До таких рослин належать дикорослі: звіробій — це трав’яниста рослина, з родини звіробійних заввишки 40-60 см. Засмічує посіви злакових, отрутою є ефірна олія. Якірці належать до родини парнолисткових, проростають у південних районах та в Криму, діюча речовина порушує функцію печінки.


Гречка з родини гречкових, діючою речовиною її є пігмент фагопірин.

Просо належить до родини злакових, діє подібно до гречки.

Конюшина і люцерна містять сапоніни, глікозиди і за перегодовування можуть викликати ще і здуття у жуйних. Ці рослини під час цвітіння створюють підвищену чутливість живого організму до дії сонячних променів, найчастіше в овець після стрижки та в свиней.

Зауважимо, що задавання з кормом гречаної полови до раціону свиней та великої рогатої худоби може також призвести до хвороби. Від поїдання фотосенсибілізуючих рослин хворіють тварини в гострій, підгострій та хронічній формах.

Згодовування цих рослин тваринам у приміщеннях або на пасовищах у похмуру погоду великої шкоди для організму не завдає. Однак у сонячну захворювання в основному проявляється на безшерстих ділянках шкірного покриву у вигляді почервоніння та набряків шкіри голови, повік, вимені, сосків. Тварини чухаються, шукають затемнених місць. На шкірі утворюються тріщини, дерматити, кератити, в овець можуть відпадати вушні раковини. Тяжкий стан отруєння проявляється збудженням, судомами, проносом, виразки довго не гояться.

Під час падежу на розтині спостерігаються на непігментованих та безшерстих покривах шкіри екземи, тріщини, а також запалення слизової рота, гортані, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура.

Лікування відбувають зміною пасовищ та виведенням з раціону перелічених рослин та постановкою тварин у тінь або приміщення.

Випасають тварин у похмуру погоду або вночі, гречану, просяну солому та полову згодовують у невеликій кількості після обробки окропом.

Лікар ветеринарної медицини призначає спеціальне лікування, яке складається із заспокійливих та підтримуючих роботу серця препаратів. Уражені ділянки шкіри обробляють антисептиками, протизапальними та в’яжучими мазями (цинкова, карболова).

Щоб запобігти подібним отруєнням необхідно проінструктувати пастухів. Слід знати, що випасання тварин на конюшині, гречці та просі небезпечне в період цвітіння рослин.

В кожному випадку за підозри отруєння звертаються за консультацією до лікаря ветеринарної медицини.

Л. К. Волинець, доктор ветеринарної медицини




Поділитись своєю думкою