Все про вирощування абрикоса


Абрикос — цінна південна плодова культура. Плоди його благотворно впливають на здоров’я і сприяють довголіттю людини. Вони відрізняються високою цукристістю (16-18%), багаті на органічні кислоти (0,32 — 2,63 % ), вітаміни, зокрема А, С та інші. Абрикоси мають у своєму складі калій, залізо, мідь, каротин та ароматичні речовини. У сушених абрикосах (урюк і курага) великий вміст цукрів (53-55%).

Абрикоси вживають у свіжому і консервованому вигляді: соки, компоти, варення, джеми, цукати, сухофрукти. Плоди абрикосів сприяють утворенню гемоглобіну в крові людини, тому їх рекомендують при недокрів’ї та при серцевих хворобах.

Абрикос вступає у плодоношення на 3-4 рік після садіння, урожайність – 80-150 кг з дерева, на Закавказзі і в Середній Азії – 300-700 кг з дерева, тривалість життя 50-80 років.

Сорти

В результаті багаторічної роботи по акліматизації і селекції у Центральному ботанічному саду НАН України виведено багато сортів для Лісостепу України. Серед них кращі:


Нащадок Краснощокого (Великий ранній X Краснощокий). Плоди великі масою 40-43 г, м’якуш жовто-оранжевий, середньої щільності, соковитий, високих смакових якостей, легко відокремлюється від кісточки. Вміст цукру в плодах 8-10%, кислоти — 1,3-4,1%. Достигає в ранні строки: кінець липня — початок серпня.

Пам’яті Кащенка (74). Плоди великі, масою 40-50 г, м’якуш жовтий, соковитий, високих смакових якостей, легко відокремлюється від кісточки. Достигає в другій половині липня.

Ботсадівський 4 (Кащенко 84 X Литовченко). Плоди великі, масою — 40-60 г, м’якуш оранжевий, ніжний, соковитий, високих смакових якостей. Достигає в другій половині липня.

Київський консервний (Кащенко 84 X Ювілейний). Плоди середні, масою 25 – З0 г, округлі, жовті з розмитим рум’янком. М’якуш середній, ніжний, соковитий, солодкий, смачний, містить 10 —14% цукру, 1,27% кислоти. Кісточка середня, овальна, добре відділяється від м’якуша. Сім’янка без гіркоти, їстівна. Плоди використовують у свіжому вигляді і консервують.
Сорт високоврожайний. Плоди достигають у другій декаді серпня. Рослини мають підвищену зимостійкість.

Літній сувенір (Гібрид 80 X Кащенко 84). Плоди великі, маса 50-60 г, м’якуш жовто-оранжевий, соковитий, кислувато-солодкий, вміст цукрів 9-10%, кислоти — 0,8%. Достигає в другій половині серпня.

Заслуговують на увагу також Жерделі (морелі). Це — напівкультурні сіянці місцевих форм абрикоса, широко вирощуються в любительських садах Київської області. Розмножуються самосівом. Плоди дрібні і середні, використовуються місцевим населенням у свіжому вигляді і для консервування. Рослини відзначаються підвищеною зимостійкістю, посухостійкістю та рясними, майже щорічними, урожаями. Кращі форми жерделів заслуговують на широке розповсюдження в аматорському садівництві.

Умови вирощування

Абрикос належить до посухостійких порід, за зимостійкістю — витриваліший від персика. Це — світлолюбна плодова культура, тому для неї найпридатніші ділянки південної і південно-західної експозиції, щоб крона дерева добре освітлювалась протягом усього світлового дня. Це позитивно впливає на процеси асиміляції, відбувається нормальний ріст і розвиток рослин. Може рости на різних грунтах, крім важких глинистих і заболочених.

Кращими для абрикоса є ділянки з легким супіщаним або середньосуглинковим, добре, дренованим грунтом з глибоким стоянням грунтових вод. Площа живлення — 6X4 — 5 м. Перед перекопуванням грунту вносять 5-6 кг гною або перегною, 100 — 150 г суперфосфату та 25 — 30 г хлористого калію на 1 кв. м.

Садіння

Абрикос краще садити весною. У садильні ями розміром 80X70 см вносять 8 -10 кг перегною. У саджанців перед садінням вирізують пошкоджені корені. Підсушені саджанці намочують у воді протягом 1 — 2 діб. Садять так, щоб коренева шийка була на рівні грунту. Після садіння саджанці обрізують і поливають (3-4 відра води на кожну рослину). Весною та на початку літа поливи повторюють 2-3 рази. Пристовбурні круги мульчують.

Формування і обрізування

Однорічні нерозгалужені саджанці укорочують на висоті 70 см від поверхні грунту. У дворічних — залишають центральний провідник і 3 — 4 нижні бокові пагони, які вкорочують до 30 — 40 см від основи, у центрального — зрізують верхівку (10 — 15 см) так, щоб він на 20-З0 см був вище верхніх гілок.

У наступні роки формують розріджено-ярусну крону з обмеженої кількості головних гілок — не більше 5-6. Перший ярус закладають з 2-3 гілок, розміщених зближено або розріджено. Всі інші гілки вище розташовують розріджено з інтервалом 50 — 60 см. Після 5-6-ої головної гілки центральний провідник вирізують. Висота дерева не повинна перевищувати 3,5—4 м.

Обрізування абрикоса полягає у проріджуванні гілок та їх укорочуванні. Вирізують усі гілки, що загущують крону, дотримуючись підпорядкування гілок та їх рівноваги. Вирізують всі сухі, ті що переплітаються, заважають аерації та освітленню крони.

Коли дерево вступає в плодоношення, укорочування пагонів зменшують, а лише проріджують крону. видаляють всі сухі, пошкоджені і хворі гілки.

Особливої уваги потребує обрізування дерев, уражених моніліозом. Уражені частини необхідно вирізувати негайно, незалежно від пори року, щоб хвороба не уражувала старіші частини дерева, які можуть поступово відмерти. Хворі гілки зрізують на 10-12 см нижче ураженого місця.

Догляд за рослинами

Грунт у саду та під деревами абрикоса утримують пухким і чистим від бур’янів, а восени його удобрюють і перекопують на глибину 10-12 см, так щоб не пошкодити кореневу систему.

В перші 4-5 років після садіння добрива вносять з розрахунку на 1 м2 — перегною 5 кг, аміачної селітри — 15-20 г, суперфосфату — 25-З0 г і хлористого калію 12-15 г в пристовбурні круги перед осіннім перекопуванням, збільшуючи радіус внесення щорічно на 0,5 м.

В саду, що плодоносить, крім того підживлюють дерева 1-2 рази ще й літом.

У посушливій зоні невід’ємним у догляді за деревами абрикоса є їх поливи.

Абрикос відзначається закладанням великої кількості квіткових бруньок, що призводить до дрібноплідності та зниження якості плодів. Для отримання плодів високої якості вдаються до їх проріджування вручну після червневого фізіологічного обпадання зайвої зав’язі, так щоб залишені на гілках плоди були на відстані 3-4 см один від одного, а на букетних гілочках ще рідше, дотримуючись правильного співвідношення між кількістю плодів і листків на гілці, яке має бути 1:20.

У боротьбі з грибковими захворюваннями дерева обприскують 3%-ною бордоською рідиною за З-5 днів до цвітіння, та 1%-ною — після цвітіння.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *