Пам’яті Вавілова. Сорт російської селекції — сіянець невідомого сорту — виведений у Центральній генетичній лабораторії.
Характерні ознаки. Дерева високі, вузькопірамідальні, на товстих штамбах, мають гострі кути відходження скелетних гілок, товсті червоно-коричневі пагони та великі плоди.
Однорічні саджанці в розсаднику вирізняються своєю товщиною і сильним ростом, мають численні бічні пагони, які розміщені під гострим кутом.
Після садіння в сад до вступу в пору плодоношення дерева мають надзвичайно сильний ріст, з надмірним загущенням крони, сильно розвинутими бічними пагонами, що мають надто гострі кути відходження. У 10-річному віці висота дерева сягає 4 м, а діаметр крони — 3 м, тобто має вузькопірамідальну форму.
Плодоносити дерева починають з 4-го року і вирізняються інтенсивним нарощуванням урожаю. Так, на Київщині, в Інституті садівництва, середній урожай 8-10-річних дерев становив 20 кг, а максимальний – З0 кг, що переважає сорт Подбєльська відповідно на 12 і 19 кг. Плоди, середня маса яких — 4,7 г (що більше від сорту Подбєльська на 0,5 г) широкої серцеподібної форми, привабливого темно-червоного кольору, кислувато-солодкого смаку (оцінюються в 4,7 бала). Сік забарвлений, м’якуш середньої щільності.
Плоди, крім споживання в свіжому вигляді, придатні для всіх видів переробки. Час достигання ранньосередній, що в Київській області припадає на другу декаду червня і співпадає з початком сезону вишні.
Достоїнства сорту. Крім названих, слід виділити основні — високу зимостійкість деревини та генеративних бруньок і стійкість до пошкодження листків кокомікозом. У найсуворішу зиму морозні пошкодження після мінус 40° С не перевищували 1 бала, тоді як у відомого сорту Подбєльська були 1,5 бала.
Щодо кокомікозу, то в найсприятливіші для цього захворювання роки ураження листя було мінімальним — до 2 балів.
Сорт має ще одну перевагу, яка позитивно впливає на продуктивність, це — часткову самоплідність. У найхолодніші дощові роки під час цвітіння зав’язування плодів становило не менше 7%, що достатньо для формування врожаю в 5-8 кг з дерева.
Недоліки. Найважливіший, і чи не єдиний — потреба в постійному прорідженні густої крони, та примусового надання молодим гілкам тупіших кутів відходження за допомогою «розпорок» та шпагату.
Щодо значної сильнорослості дерев з вузькою кроною, то це, деякою мірою, небажана ознака при вирощуванні в колективних садах. Але для садівників-аматорів цей сорт просто знахідка, поскільки можна садити дерева дуже густо — через 2-3 метри в ряду. Цінним він буде і для фермерів.
З 1986 р. сорт районований у Черкаській та Харківській областях. На підставі нових даних рекомендується для всіх центральних та західних областей України для вирощування як у великих промислових, так і присадибних садах.
Тургенівка. Сорт виведений на Орловській зональній плодово-ягідній дослідній станції із сіянців сорту Жуківська від вільного запилення.
Характерні ознаки. Дерево середньоросле — 2,7 м, крона не загущена, кути відходження гілок — тупі, плоди — великі, широкосерцеподібні, на довгій плодоніжці.
Достигають в III декаді червня (на 3-5 днів пізніше Подбєльської) і мають надзвичайно привабливий зовнішній вигляд — крупні (масою 4,7 г), темно-бордового забарвлення.
М’якуш темно-червоний, кисло-солодкий, на смак оцінюється в 4,4 бала. Напрямок використання плодів універсальний: як для споживання у свіжому вигляді, так і для переробки. В умовах Київщини (Інститут садівництва) урожайність десятирічних дерев становила 19 кг, що на 11 кг більше від контрольного сорту Подбєльська. Максимальний урожай досягає 25 кг з дерева. Дерева плодоносять виключно на букетних гілочках, яких більше розміщується на дворічній деревині.
Саджанці Тургенівки — середньорослі, переважно кроновані, з 3—5-бічними гілками. Кора сіруватого кольору. Сумісність з підщепою магалебкою добра.
Сорт зимостійкий. У зиму пошкодження деревини сягало лише 1 бала. Тургенівка — сорт частково самоплідний. Під час самозапилення зав’язує до 6% плодів, тоді ж як відомий сорт Подбєльська — самобезплідний і потребує опилювача.
До грибкового захворювання кокомікозу має середню стійкість — в найбільш епіфітотійні роки ураження не перевищувало 2,5 бала.
Достоїнства сорту. Висока врожайність, середня сила росту дерев і назагущена крона загалом забезпечують високу продуктивність ягід. Крім того, плоди мають високі товарні якості, сухий відрив від плодоніжки, придатні до механізованого збирання.
Недоліки. Генеративні бруньки деякою мірою чутливі до різких перепадів температур взимку, проте (порівняно з Подбельською) пошкодження були незначними.
Сорт районований у Волинській і Кіровоградській областях з 1985 року. Тепер ареал вирощування Тургенівки значно ширший: ще Вінницька, Київська, Черкаська, Полтавська обл.
Альфа. Сорт української селекції, отриманий на колишній Мліївській дослідній станції садівництва від вільного запилення невідомого сорту.
Характерні ознаки. Високі дерева з тополеподібною, вузькою кроною та гострим відходженням гілок; пізні строки цвітіння, десертний смак плодів. За сумою позитивних властивостей сорт перспективний, проходить державне випробування і рекомендується для вирощування в центральних і західних областях України.
Однорічні саджанці в розсаднику відрізняються сильнорослістю, міцними боковими пагонами, які відходять під гострим (до 30°) кутом. Після садіння в сад дерева починають інтенсивно рости і в 1 Стрічному віці досягають висоти 3,5-4 м. Для сорту характерна майже колоноподібна форма крони, з гострим кутом відходження скелетних гілок та сильна їх загущеність. Діаметр крони (на відміну від інших сортів) досягає лише 2 м, тоді як у Подбєльської — 3,5 м. Площа проекції крони становить 3,8 м2, що на 5,8 м2 менше від районованого сорту Подбєльська.
Плодоносити починає на 4 — 5 рік. У Київській області (Інститут садівництва) в десятирічному віці середня врожайність сорту становила 15 -16 кг з дерева, максимальна — З0 кг. Тип плодоношення мішаний: на букетних гілочках і однорічних
пагонах. Цвіте в пізні строки, на 6—8 днів пізніше Подбельської.
Плоди округлосередньої форми, темно-червоного забарвлення масою до 4 г. М’якуш темно-червоний, середньої щільності, десертного кислувато-солодкого смаку. Сік забарвлений. Смак плодів оцінюється в 4,9 бала. Плоди мають універсальне використання — придатні для споживання у свіжому вигляді і для найрізноманітніших видів переробки. Сорт середнього строку достигання, що в умовах Київщини припадає на 5-15 липня.
Достоїнства сорту. Поряд з зимостійкістю, сорт має відносно високу стійкість до кокомікозу. За роки найбільшого прояву хвороби, пошкодження листків майже в 2 рази було меншим, ніж у Подбельської. Пізнє цвітіння дерев дає змогу квіткам уникнути підмерзання при весняних заморозках. Сорт придатний для створення щільних насаджень з відстанню між деревами в рядку 2 м.
Недоліки. Основним з них є загущеність крони, яку необхідно постійно проріджувати.
В. В. Павлюк, Н. В. Мойсейченко
