Які гарбузи краще: великоплідні чи малі?


Ми вирощуємо різні види гарбузів. А в останні роки збираємо сортове насіння гарбузів по гуртових замовленнях. Сортів гарбузів багато і кожен городник цінує їх по-своєму. Хочу розповісти про деякі з них, які нам найбільше подобаються.

Великоплідні гарбузи

У сільській місцевості гарбузи вирощують переважно для кормових потреб. Це, як правило, великоплідні гарбузи. Ми випробували такі сорти великоплідних гарбузів: української селекції — Херсонський, Славута; російської — Волзька сіра, Атлант; американської — Титан.

Насамперед хочеться відзначити вітчизняний сорт Славута. Він досить великоплідний — до 25-30 кг. А, крім того, має найвищий вміст цукру і чудові смакові якості, тому його добре використовувати для харчових потреб. Непогані сорти російської селекції. Маса плодів Волзької сірої може становити до 40 кг, а Атланту навіть більше. Але це кормові сорти і смакові якості у них невисокі.

Насіння гарбузів Титан ми придбали три роки тому на виставці в Києві. Увагу привернув яскравий плакат, на якому красувалися гарбузи надзвичайно великих розмірів. Найбільший важив до 150 кг! Ми купили два пакети насіння виробництва НПО «НК» з м. Щолоково Московської обл.


Звичайно, хотілося спробувати виростити гігантський гарбуз. І в перший рік на трьох кущах згідно з інструкцією ми залишили по одній найбільшій зав’язі. Тоді у лунку внесли відро перегною й глибоко перекопали. Посіяли насіння у третій декаді квітня, коли грунт прогрівся до 15°С, за схемою 3×3 м. За сезон двічі підживили розбавленим коров’яком і один раз — комплексним міндобривом. Протягом літа систематично підтримували вологість. Спочатку мало вірилося, що виросте щось незвичайне, проте в серпні гарбузи збільшувалися просто на очах. Звичайно, обіцяних у рекламі 500 кг не виросло (такий гарбуз навіть уявити важко). У жовтні за допомогою довгої дошки, колоди та противаг ми приблизно визначили масу гарбузів. Перший був так собі, близько 70 кг; другий — трохи більший. А от третій добре вдався — він важив від 120 до 130 кг. Ми ледве зрушили його з місця, підкотили у подвір’я і зважили. Сусіди та друзі були в захопленні, побачивши цих велетнів. На жаль, ми тоді їх не сфотографували. Проте нещодавно мені написав листа один городник із Львівщини. Він виростив гарбуз масою понад 100 кг і має фотографію.

Звичайно, гарбуз такого розміру вражає, проте ми зрозуміли, що краще мати кілька гарбузів середнього розміру, ніж один великий. Торік на рослині ми залишали по три, іноді 4-5 зав’язей, і пасинкували на кілька листків; основне стебло у другій половині літа вкорочували. Таким чином, з рослини ми отримали по 3-5 великих гарбузів загальною масою від 70-80 до 130-150 кг. З деяких рослин навіть і більше. А от якщо залишити лише одну зав’язь на рослині, то навряд чи виріс би гарбуз масою 190 кг.

З площі 5 соток ми отримали трохи більше 200 великих гарбузів загальною масою 8-9 тонн. Кормових буряків з такої площі можна зібрати 4-5 тонн, не більше.

Наш товариш засіяв три сотки гарбузами сорту Титан. Пасинкуванням і формуванням врожаю він не займався, вони росли самі по собі. Зібрав 70 великих гарбузів масою від 15-20 до 60 кг. У серпні на бокових пагонах зав’язалося багато маленьких гарбузів. Вони виросли до 5-8 кг і більшість не достигла. Тому він згодував їх домашнім тваринам.

Гарбузи Титан можуть зберігатися в прохолодному приміщенні (при плюсовій температурі) до весни. Проте котити гарбузи не можна, інакше довго лежати вони не будуть. А під час вантаження і транспортування не слід травмувати шкірку гарбуза, бо вона досить м’яка. Проте корм домашнім тваринам готувати легко, шматки гарбуза добре перетираються і він поїдається повністю.

Таким чином, гарбуз Титан за великоплідністю і врожайністю удвічі перевершує інші великоплідні гарбузи і є чудовою кормовою культурою.

Міні-гарбузи

Якщо великоплідні гарбузи бувають дуже великі, то в міні-гарбузів назва говорить сама за себе. Ми вирощуємо такі американські сорти: Спагетті, Батернат, Акорн російський Золота груша. Їхня маса — від 0,5 до 2 кг. До речі, саме в США дали таку назву цим гарбузам. Достиглі плоди міні-гарбузів можуть лежати в сухому погребі чи у прохолодній коморі до весни. А зберігати їх слід так само, як зимові сорти яблук.

Найцікавіший з-поміж міні-гарбузів — сорт Спагетті. Його недостиглі, видовжені, світло-зелені плоди використовують як кабачки цуккіні, консервують, тушкують, готують кабачкову ікру. Достиглі плоди важать від 1 до 2 кг. вони мають овальну, трохи ребристу форму, жовтий колір. Якщо відварити цей гарбузик цілим протягом 20— 25 хвилин у воді, тоді його м’якуш розділиться на довгі золотисті «макаронини». Мабуть, саме тому його так і назвали. Потім гарбузик охолоджують, оболонку розрізують і видаляють насіннєву камеру. А «овочеві макарони» використовують для приготування різних страв. Наприклад, можна приготувати солодку запіканку. «Овочеві макарони» слід обкачати в борошні (першого чи вищого гатунку). Потім розмішати із збитими яйцями. цукром, вершковим маслом і запекти в духовці до рум’яної шкірки. Трохи охолоджують, поливають лимонним соком і через деякий час посипають цукровою пудрою. А можна обкачані у борошні «овочеві макарони» протушкувати з шматками відвареного м’яса, цибулею та приправами в томатному соусі.

Досить смачний з «овочевими макаронами» суп або традиційна гарбузова каша з молоком. Але для цього вже беруть сирий гарбузик Спагетті. Розрізують навпіл видаляють насіннєву камеру. Обчищають шкірку і нарізують м’якуш на довгі часточки уздовж волокон. Невикористану частину гарбузика зберігають у холодильнику. Часточки м’якуша кладуть в овочевий суп чи молоко за 20 хвилин до готовності (у суп додають ще й картоплю, цибулю, моркву, а в молоко — крупу). Протягом 20 хвилин м’якуш розділяється на «овочеві макарони».

Міні-гарбуз сорту Батернат має булавоподібну форму оранжевий колір і важить від 1 до 2 кг. Він майже повністю складається з м’якуша. Насіннєва камера маленька і знаходиться у круглій частині гарбузика. М’якуш у нього запашний, містить багато каротину, цукру (до 12 %) і його можна їсти навіть сирим. Здебільшого міні-гарбуз Батернат запікають цілим у духовці. Охолоджують і розрізують — всередині готове гарбузове пюре. Воно нічим не відрізняється від того, що продається в маленьких баночках як дитяче харчування.

Можна спробувати законсервувати шматочки гарбузика Батернат разом з яблуками чи грушами. Теж виходить смачно. Звичайно, його доцільно використовувати для приготування каш та запіканок.

Достиглі плоди міні-гарбуза Акорн мають темно-зелений колір, краплеподібну ребристу форму і важать від 0.5 до 1 кг. З них уже можна збирати насіння, але темно-зелені гарбузики не використовують. їх кладуть на зберігання в комору на стелажі в один шар. Через 1,5-2 місяці зберігання вони поступово змінюють свій колір з темно-зеленого на оранжевий. І саме тоді набувають найбільшого вмісту каротину, вітамінів та найкращих смакових якостей.

Міні-гарбузи сорту Золота груша грушоподібної форми, золотистого кольору і важать від 0,5 до 2 кг. Дуже красиві.

Міні-гарбузи Акорн і Золота груша використовують для приготування каш, запіканок.
Ці міні-гарбузи належать до виду твердошкірих. Як відомо, всередині виду гарбузи легко перезапилюються (міжвидове перезапилення неможливе). І щоб отримати чистосортне насіння міні-гарбузів та й інших гарбузів, потрібно захищати їх від перезапилення з гарбузами одного виду, але іншого сорту. А запилювати слід штучно.

Справа ця нескладна. Проте раджу на жіночу квітку, яка ще не розпустилася, накладати не паперову самокрутку, а обв’язувати клаптиком марлі. Це менше травмує квітку. До того ж можуть піти затяжні дощі, і тоді паперова самокрутка розкисне.

Для власних потреб достатньо виростити методом штучного запилення один гарбуз Титан та по одному — два міні-гарбузи. Наприклад, у гарбузі Титан від 500 до 700 насінин. Насіння світло-коричневе, з блискучою міцною оболонкою.

Міні-гарбузи Спагетті, Акорн, Золота груша мають до 200 насінин, Батернат — до 100. У них насіння невелике, білого кольору.

В.І.Мельник, с. Чернявка, Оратівський р-н, Вінницька обл.




Поділитись своєю думкою