Червень – час активного росту плодових і ягідних культур. Цьому сприяє довгий світловий день і помірні температури, які бувають у цей період, що дає змогу рослинам багато й інтенсивно фотосинтезувати. Але можливості гарного росту плодових і ягідних культур реалізуються лише за доброго догляду за ними.
Найважливіші агротехнічні заходи першого місяця літа такі. Видалення порослі у щеплених рослин і щеплень у кроні, яка утворилася (до 15-20 см) нижче місця щеплення. Кореневу поросль слід відкопувати до місця відростання з скелетних коренів і краще не відрізувати, а виламувати. У місцях виламування нові пагони не утворюються. Видаляють поросль регулярно в міру відростання протягом усього місяця.
Якщо обв’язка врізується в перещеплені гілки, то її послаблюють або ж зовсім знімають. Щоб уникнути відламування відростаючих щеп, особливо при щепленні за кору, їх необхідно підв’язувати до підпори, прилаштовуючи її до скелетних гілок, а в розсаднику біля щеп встановлюють кілок.
У задернених міжряддях скошують траву при її відростанні більше 9-10 см з послідуючим поливом за відсутності дощу.
Якщо зав’язався щедрий врожай, то вживають заходів для попередження розломів гілок крони, коли плоди досягнуть розмірів грецького горіха, використовуючи металеві скоби, розтяжки, дротяні бандажі та інші підручні матеріали. Але слід уникати перетяжок кори на гілках, використовуючи для цього обрізки дошок, щільну гуму, повсть тощо.
Пристовбурні смуги слід утримувати чистими від бур’янів, грунт розпушувати, вологість грунту підтримувати на рівні не менше 70-80 %. Бажане мульчування грунту, застосовуючи мульчуючі матеріали: торф, перегній, солом’яну січку тощо.
Після природного обпадання надлишку зав’язі, що щедро зав’язалася на гілках дерев, їх підживлюють як органічними, так і мінеральними добривами. З органічних добрив використовують гній, пташиний послід, настій з лушпиння цибулі, кропиви, суміші трав, інших рослинних решток. Слід лише дотримуватися твердого правила: органічні добрива повинні пройти стадію зброджування не менше 7-10 днів і їх слід розбавляти водою в 10—20 разів. Вносять розчини добрив у канавки глибиною 10-12 см після попереднього поливу або рясного дощу, виходячи з розрахунку: 1 відро розчину на 1 м проекції крони.
З мінеральних добрив для підживлення використовують нітрофоску, амофос або аміачну селітру чи карбамід та інші, вносячи на 1 м2 20—30 г комплексних добрив або 15-20 г селітри чи карбаміду. Комплексні добрива можна вносити протягом усього місяця, а азотні — лише до початку третьої декади. Бо внесення азотних добрив у пізніші строки спричинює подовження періоду вегетації, погіршуючи підготовку рослин до зимового спокою. А відтак дерева можуть підмерзнути або й зовсім загинути. Вносячи сухі добрива, їх слід ретельно загортати в грунт сапою або граблями.
Ефективним є підживлення рідким добривом із суміші простих мінеральних: на 10 л води беруть 10 г карбаміду або 20 г аміачної селітри, З0 г суперфосфату, 15-20 г сірчанокислого калію.
З метою формування крони плодових дерев слід упродовж усього місяця прищипувати, відгинати або виламувати молоді пагони, які не відповідають прийнятому типу формування. Після цвітіння на штамби і скелетні гілки нижнього ярусу яблунь накладають ловильні або клеєві пояси шириною 15-20 см із шарів щільного обгорткового або гофрованого паперу, шлаковати, мішковини.
Кущові ягідники
Слід звернути увагу на формування ягідних кущів. На малині видаляють слаборозвинуті пагони, які загущують кущ або плодову смугу, залишаючи на 1 погонному метрі рядка 10-12 стебел. На смородині й агрусі підбирають 4-5 добре розвинутих молодих пагони, а решту вирізують.
Важливим агрозаходом у цьому місяці є підживлення, розпушування і полив грунту в зоні розташування коренів. Підживлюють гноївкою, розбавленою водою у 8-10 разів або пташиним послідом розбавленим у 15-18 разів. Для внесення рідких добрив навколо кущів на відстані 20-25 см роблять борозни глибиною до 10 см. Одного відра розчину добрив достатньо на 2-3 кущі. Підживлення органікою слід завершити за 2-3 тижні до збирання врожаю.
З мінеральних добрив використовують такі розчини: 10-15 г аміачної селітри, 20 г суперфосфату, 10-15 г сірчанокислого калію на 10 л води. Для малини кількість суперфосфату збільшують удвічі, а сірчанокислого калію до 20 г на 10 л води.
Для кущів ягідних культур бажані позакореневі підживлення мікродобривами: 1-2 г мідного купоросу, 2-2,5 г борної кислоти, 5-10 г сірчанокислого марганцю, 2-3 г сірчанокислого цинку, 1—3 г молібденовокислого амонію на 10 л води. Застосовують позакореневі підживлення ягідних кущів у червні — першій декаді липня.
При нестачі вологи в грунті кущі поливають по кругових канавках або борознах глибиною 10-15 см на відстані 30-40 см від основи куща. Грунт слід промочувати на 40-50 см (на 1 м2 поверхні прикущової площі витрата води становить 30-40 л).
Дуже добрий ефект дає мульчування грунту навколо кущів (торфом, перегноєм, тирсою тощо), що сприяє зменшенню кількості поливів, захищає кореневу систему ягідних кущів від перегрівання, покращує повітряний режим грунту.
Особливу увагу слід звернути на глибину розпушування грунту навколо кущів. Вона не повинна бути більшою 5-6 см у зоні проекції куща. У малиннику має бути мінімальна кількість розпушувань грунту з обов’язковим мульчуванням плодової смуги.
Суниця
У період бутонізації, цвітіння і наливання ягід суниці особливу увагу слід звернути на добре водозабезпечення рослин, бо за нестачі вологи в грунті відчутно зменшується її врожайність. Поливають не часто, але рясно (1 раз на 7-10 днів по 10-30 л на 1 м2 площі, забезпечуючи промочування грунту на 25—30 см). Воду для поливу використовують після її сонячного нагрівання протягом дня (для цього слід мати відповідну ємкість). Після повного вбирання води грунтом його розпушують з послідуючим мульчуванням. Це забезпечує збереження вологи в грунті і захищає достигаючі ягоди від забруднення. Поливати бажано в лунки або по борознах навколо рослин, відмовившись від поливу дощуванням.
Ослаблені рослини з світло-зеленим листям підживлюють: 6-7 г карбаміду та 10-15 г калімагнезії на 1 погонний метр рядка. Можна зробити рідке підживлення органічними добривами з настою трав або лушпиння цибулі, додавши на 10 л розчину 50 г попелу.
Під кущі суниці в період достигання ягід підкладають солом’яну січку, деревну стружку, очерет, плівку тощо. Можна використати рогатини для підтримування квітконосів або підв’язати їх до кілочків чи до натягнутого вздовж рядка дроту, не допускаючи контакту ягід з землею.
Якщо на рослинах утворилося багато вусів з розетками, слід залишити ті, що необхідні вам для одержання розсади, а решту видалити. Кращими вважаються перші три розетки від маточної рослини.
О.В.Романов
