Власні враження про сорти суниці української селекції


Ми вже давно займаємося ягідними культурами. І, на наш погляд, суниця — найбільше вимагає праці з них. Але й така, що найбільше реагує на агротехніку, Виділіть їй трішки часу — і вона швидко й щедро віддячить вам. Тільки виконати все треба своєчасно: садіння, підживлення, полив, мульчування, захист від шкідників і хвороб. Що ж до агротехніки, то в мережі на спеціалізованих сайтах та форумах достатня кількість статей, де автори діляться своїми хитрощами отримання високих врожаїв цієї смачної ягоди. Ми також маємо власні секрети. Але зараз не пре це.

Гарантія успіху не лише добрий стан рослин протягом усього вегетаційного періоду, але й сорт! Чомусь існує така думка, що чим більша ягода, тим краще. І на ринках шукають великі ягоди, і ціни на них значно вищі. То ж увага, панове покупці! Суницю легко «розгодувати» і тоді, крім шкоди, вона вам нічого не принесе (врахуйте за ваші власні гроші). Але зараз ми не будемо говорити про розбухлі на добривах ягоди. Вказуючи розміри, ми маємо на увазі сортову характеристику і розумну агротехніку.

Останнім часом приділяється багато уваги сортам-гігантам селекції США, Японії, Голландії, Франції, Німеччини та інших країн. Найцікавіше те, що ніде у світі за товарного виробництва суниці не прагнуть до вирощування супервеликих ягід. Більше того, дуже великі, як і дуже дрібні ягоди під час збирання врожаю просто вибраковують. Це — некондиція. За промислового вирощування є стандарт на ягоди (в імпортних упаковках усі ягоди рівненькі, одна в одну). Там головне врожайність, транспортабельність, товарний вигляд ягоди, надійність сорту. Вигідніше вирощувати сорти, що дають з куща 40 — 50, а то й більше ягід з середньою масою 15 — 20 г (це, повірте, дуже пристойні ягоди), ніж супергіганти, що дають 1-2 ягоди хай навіть і до 100 г масою (як правило, це ягоди неправильної форми, які утворилися завдяки зрощенню квітконосів).

Ось, наприклад, один з таких сортів-гігантів Диво світу (в усякому разі під такою назвою ми його придбали). Сорт пізнього строку достигання. Могутній кущ з великим листям. Дає 2 — 3 дуже великі ягоди і кілька дрібних. От і все. Звичайно, розмір ягід вражав Але ж рентабельність…


Зараз дедалі більшої популярності набувають сорти нейтрального світлового дня, такі як Референта, Брайтон, Московський делікатес та інші. Вони мають здатність квітувати і плодоносити безперервно з травня і до пізньої осені. Плодоношення у таких сортів дуже розтягнуте і сумарна врожайність виходить досить таки високою. Але є мінус — сорти нейтрального світлового дня не зможуть реалізувати свої унікальні можливості без постійних інтенсивних підживлень. Іншими словами: ви кущику ложку добрив з водичкою, а він вам — ягідку. Не нагодуєте — не одержите. А за відсутності «стимулів» ягоди швидко дрібнішають, кущі виснажуються і навіть можуть загинути. На Заході це питання розв’язується просто — там широко розвинута система краплинного зрошення з одночасними, практично постійними, підживленнями рідкими комплексними добривами. У нас, на жаль, до цього ще далеко. А ще ж необхідно обробляти рослини отрутохімікатами від шкідників і хвороб. І доводиться це робити навіть по квітах і ягодах. Можна, звичайно, спробувати все це і в нас, але ж все-таки у власному саду хочеться мати екологічно чисту продукцію.

Цікава ситуація і з ремонтантними сортами, котрі дають основний урожай восени. Як правило, це дрібноплідні сорти та ще й частина врожаю, потрапляючи під осінні приморозки, пропадає. До того ж, у серпні — вересні така кількість винограду, яблук, груш, та ще ж і сливи, дині, кавуни тощо, що суницю вже й до рота не хочеться класти. Часто її навіть і збирати ніколи. Кажуть: дорога ложка до обіду. І правильно кажуть.

І все ж таки ми вважаємо, що сучасні сорти будь-якої із вище вказаних різновидностей суниці заслуговують на увагу і мають право на існування. Особливо на присадибних ділянках у любителів екзотики і різноманітності, щоб самим порадіти, гостей та сусідів здивувати. У нашій колекції такі сорти також є і займають у ній достойне місце.

Але перевагу ми віддаємо іншим сортам. І з кожним роком дедалі більше переконуємося, що справедливо. Це сорти-трудівники, що дають стабільні й високі врожаї. Про них мало знають і не належать вони поки що до групи «модних» нарівні із заморськими «гігантами» та «гуліверами». Але ми на підставі свого досвіду (випробували вже понад 60 сортів, постійно обновлюючи колекцію) стверджуємо: це вже друге покоління, це сорти зовсім нового, вищого рівня.

Мова йде про сорти, одержані в Україні в Інституті садівництва УААН і його філіалах: Десна, Русанівка, Дарунок вчителю, Багряна, Істочнік, Присвята, Фестивальна ромашка, Артеміда. Ці сорти створювалися в умовах нашого клімату, де все частіше спостерігаються безсніжні зими і посушливе спекотне літо. Їхня селекція цілеспрямовано велася у напрямку збільшення посухо- та зимостійкості. Звичайно, врожайність цих сортів значно вища, ніж у заморських гостей, бо ж менше залежить від сюрпризів погоди.
Одним з найголовніших достоїнств українських сортів є стійкість до основних грибних захворювань.

Усі пам’ятають травень — червень 2013 року, коли майже безперестанку упродовж двох місяців лив дощ. Де було справжнім випробуванням для суниці. І ось за таких умов на суниці цих сортів майже не було сірої гнилі. Нам доводилося збирати ягоди під дощем, затим сушити їх у приміщенні, і тільки після цього везти на ринок. Пом’ятих і розкислих ягід не було.

До того ж Присвята, Істочнік, Дарунок вчителю стійкі до суничного кліща. Ті, хто мав справу з цим лихом на суничних грядках, зможуть оцінити досягнення українських учених.

Лише здорові рослини спроможні дати високий урожай. І кому з нас не хочеться мати у себе не лише смачні, а ще й екологічно чисті ягоди? А ці сорти можна вирощувати з мінімальним застосуванням отрутохімікатів і вносити їх у строки, коли вони найменше завдають шкоди нашому здоров’ю і навколишньому середовищу.

І ще на наш погляд, важливий аргумент на користь українських сортів: вони дають доволі великі ягоди з високими смаковими якостями, правильної форми, транспортабельні, мають ефектний вигляд у тарі. Практично в усіх сортів ягоди вирівняні за масою (тобто немає перших розбухлих безформних ягід і останніх здрібнілих). І в той же час сорти різні, ягоди різняться за строками достигання, забарвлення, ароматом, формою. Їх важко сплутати, у кожного сорту своє «обличчя».

Ми не будемо давати характеристику цим сортам, це — право селекціонерів. Ми лише дозволимо собі поділитися власною думкою щодо них.

Із ранніх сортів виділяємо Десну, Багряну, Дарунок вчителю, Русанівку (Ольвію та Октаву придбали нещодавно, про них мова не йде). Ці сорти відкривають сезон. У Харківській області перші ягоди достигають у другій — третій декаді травня. На ринку в цей час є лише суниця, яка привезена з південних областей, і ніхто не вірить, що ми маємо вже місцеву і, тим більше, з грядки, а не тепличну ягоду.

Із середньостиглих сортів особливо хочеться відзначити Істочнік і Фестивальну ромашку. Вони цікаві тим, що достигають на кущі не по одній ягоді, а відразу по 8 — 10. Мабуть, це відбувається завдяки дещо незвичайній формі суцвіть — несправжній зонтик. Усі ягоди практично однакові за формою, розміром і строком достигання, позаяк одержують приблизно однакове живлення від куща. Тож плодоношення дружне, ягоди збирають за З — 4 збори, що дуже зручно.

Однак нашими любимчиками є сорти Артеміда і Присвята середньопізнього строку достигання. Наче й квіток було не більше, ніж в інших сортів, але звідки ж береться така кількість ягід?! І яких ягід! І якщо Артеміда дещо «програє» формою ягід (ягоди великі, але ребристі — на любителя), то Присвята і тут на висоті — ягоди великі, майже одного розміру, правильної округлої форми, темно-червоного кольору, з характерним тільки для них блиском, що робить їх особливо привабливими. На ринку такі ягоди розкуповують швидше від інших і за найвищою ціною. За врожайністю ці сорти переважають все, що ми бачили до цього часу, хоч у нашій колекції є Редгонтлет і Зенга-Зенгана, Лорд і Корона, які ще недавно вважалися рекордсменами.

Унікальне поєднання щільного і смачного м’якуша великих ягід з стійкістю до найпоширеніших хвороб та шкідників висувають сорти українських селекціонерів на якісно новий рівень у дрібнотоварному приватному виробництві. Відшукайте їх, сміливо садіть на власній ділянці й одержуйте гарні врожаї високої якості, на котрі спроможна ця благородна і благодатна ягідна культура. Успіхів вам!

Олена Тутова, м. Харків




Поділитись своєю думкою