Поведінка цесарок у стаді


У процесі одомашнення цесарки майже не змінилися. І донині вони зберегли багато звичок диких предків. Наприклад, відмовляються нести яйця в гнізда, дуже лякливі, бояться шумів, різких звуків, необережних рухів.

Характерною особливістю цесарок є звикання їх до зміни температури повітря. Вони легко витримують 30-градусну спеку і 30-градусний мороз.

Під час вирощування молодняка на м’ясо в клітках, у них не утворюються наміни (водянки) на грудному м’язі, що є великою вадою для курей.

Молодняк швидко розвивається у перший місяць життя. Якщо в добовому віці маса цесаренят становить 28-30 г, то в 30-денному вона збільшується до 300-400 г, а в 75 днів — сягає 1,1-1,2 кг.


У перші дні життя цесаренята перебувають у стані дрімоти: вони майже не рухаються, не їдять. Рефлекс на дзьобання у них проявляється лише на другу добу життя. Дзьобають корми вони своєрідно, роблячи шdидкі рухи дзьобом і розкидають його ліворуч і праворуч.

Воду п’ють, не поспішаючи, набравши в дзьоб, вони повільно її ковтають.

Відпочивають цесаренята також своєрідно, простягнувши ноги і поклавши голову із заплющеними очима на підлогу.

Дуже люблять купатися у піску і підстилці. В денний час ведуть активний спосіб життя, постійно в русі, переносять з одного місця на інше палички або зелені гіллячки.

У них добре розвинуте чуття організму на повторення, що робить один, неодмінно підхоплює усе стадо.

Варте уваги й те, що цесарки швидко звикають до господаря, впізнають його по голосу, одягу, рисах обличчя.

Однією із особливостей цесарок є відчуття господи. Тож, випущені з ранку на пасовище, вони на ніч повертаються на подвір’я.

Цесарки звикають до режиму годування: тут вони нетерплячі під час приготування корму й активно реагують на його роздачу.

Птиця, навіть за повноцінного годування, пробує на смак усе, що їй потрапляє на очі.
Цесарки дуже агресивні, коли їх ловити. Ловити їх слід, застосовуючи сітку, якою накривають птицю. Спіймавши, цесарку потрібно тримати за крила і ноги.

Під час збудження видає неприємні пронизливі звуки, схожі на скрипіння незмащеного воза. Їхня корисна властивість — прагнення годуватися на пасовищі.

Під час вирощування цесарок у пташнику, в нічний час, використовують синє світло.

Гостро відчуває настання ночі і молодняк у клітках. Тому всім цесарятам з 20-денного віку підрізають крила.

З перших днів вирощування у стаді цесарок встановлюються стосунки, які грунтуються на пануванні одних і підлеглості інших. З віком агресивність птиці збільшується. Цесарки вищих рангів першими поїдають корми і перебувають біля годівниць більше часу, ніж підлеглі особи.
Будова внутрішніх групових стосунків і форм спілкування цесарок між собою свідчить про їхню високу стадність.

За пасовищного утримання цесарки тримаються групою по 10-30 голів, яку очолює вожак. Формувати групи цесарок слід одновіковою птицею.

Переміщувати молодняк під час вирощування не рекомендується. У роботі з цесарками слід дотримуватися тиші і бути обережнішими.

Складання раціонів для цесарок

Раціон це набір різноманітних кормів, що відповідає нормі годування птиці на відповідний період (доба, сезон, рік). Коли кормовий раціон повністю відповідає потребі птиці в поживних речовинах, протеїні, мінеральних речовинах та вітамінах, він називається збалансованим. Якщо годувати птицю такими раціонами, можна одержати високу продуктивність за найменших затрат кормів.

Раціони для птиці складають, користуючись нормами годування та даними щодо вмісту поживних речовин у кормах. Використання птицею поживних елементів залежить у першу чергу від правильного набору кормів у раціоні.

Співвідношення кормів у раціонах птиці за комбінованого способу годування таке: ціле зерно (2 види) — 35 %, зерно розмелене (3-4 види) — 35, корми тваринного походження (сухі) — 7, зелені, соковиті — 20, мінеральні (без гравію) — 3 %.

Вранці згодовують третю частину добової норми цілого зерна, а решту — увечері. У друге й третє годування дають зволожені суміші кормів.

За сухого способу годування птиці згодовують винятково сухий повноцінний комбікорм. Його засипають до годівниці у вигляді борошна або суміші з зерном (по 50 % їх маси) чи з гранульованим кормом.

Цей спосіб годування кращий, бо можна повністю механізувати підготовку і роздавання кормів, вони менше розсипаються, а птиця поїдає їх рівномірніше.

Мінеральні корми: черепашник, вапно та гравій повинні бути постійно в годівницях, а свіжа вода в напувалках.

Найкраще використовуються корми тоді, коли згодовують їх не один, а одночасно кілька видів. Кожний вид корму має свої особливості за вмістом і співвідношенням різних поживних і мінеральних речовин та вітамінів.

Використання поживних речовин концентрованих кормів збільшується, якщо до раціону ввести соковиті корми. Додавання кормів тваринного походження до рослинних білків підвищує коефіцієнт їхнього використання.

Правильне годування — це забезпечення птиці всіма поживними речовинами з сприятливим їхнім співвідношенням у раціоні.

До раціону вводять 3 — 4 види зернових, коренебульбоплоди, макуху або шроти, корми тваринного походження, мінеральні, трав’яне борошно, мікроелементи.

Корми птиці згодовують комбінованим та сухим способом. За комбінованого способу годування раціони складають із сухого і пророщеного зерна, комбікорму і борошнистих сумішей, мінеральних і соковитих кормів.

Ціле пророщене зерно і частину борошна згодовують окремо. З решти концентрованих кормів виготовляють вологі мішанки з соковитими, зеленими кормами, збираним молоком, вареними відходами м’яса. За комбінованого способу годування корми роздають відповідно до встановленого розпорядку дня.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *