Сучасне сортове розмаїття нарцисів, різних за формою і забарвленням квітки, за термінами і тривалістю цвітіння дає можливість широко використовувати цю чудову красиву багаторічну рослину в озелененні. Потрібно тільки пам’ятати, що для цього варто добирати спеціальні сорти, які мають відповідати певним вимогам. Необхідно, щоб вони мали міцний квітконос, який добре протистояв би сильним вітрам і дощам. Квітка повинна підніматися над листками і мати вертикальне або горизонтальне розташування на квітконосі. Тільки для цикламено-подібних і триандрусових нарцисів розташування квіток, що схиляються, — характерна ознака, у всіх інших групах ця особливість є недоліком, особливо за використання в озелененні. У цьому випадку погано видно не тільки особливості будови квітки, а й її забарвлення. Воно має бути яскравим або дуже оригінальним, стійким до погодних умов, не вигоряти. Сорти, які використовують в озелененні, повинні добре розмножуватися, щоб у перші ж роки після висаджування забезпечити рівні густі насадження, крім того, мати тривале й рясне цвітіння і бути стійкими до хвороб.
Для того щоб рослини цвіли одночасно й утворювали яскраві барвисті плями, потрібно висаджувати одно-сортні великі цибулини. Бажано добирати сорти з різними термінами цвітіння, щоб мати нарциси, які цвітуть на ділянці якомога довше.
Нарцис можна використовувати у різних видах квіткового оформлення: висаджувати великими масивами (10 — 15 м2), групами (1 — 2 м2) на газоні, у модульних насадженнях (1×1 м або 2×2 м), між деревами і чагарниками, біля водойми, створювати різні композиції на тлі чагарників. Нарциси гарні на клумбах, у рабатках, бордюрах, міксбордерах. Низькорослі види й сорти незамінні для створення низьких бордюрів скельних садків альпінаріїв, а також для висаджування в контейнери, вази для озеленення балконів, терас, веранд, лоджій.
У масивах, особливо якщо насадження розташовані на значній відстані від доріжок, доцільно використовувати сорти з дуже яскравим забарвленням, що створюють однотонні яскраві плями на зеленому тлі газону, дерев і чагарників.
Усі сорти нарцисів поділяють на 12 груп:
- Трубчасті;
- Великокорончасті;
- Дрібнокорончасті;
- Махрові;
- Триандрусові;
- Цикламеноподібні;
- Жонкіллієві;
- Тацетні;
- Поетичні;
- Нарциси природної флори;
- Розрізнокорончасті;
- Інші нарциси.
Найбільш привабливі та розкішні розрізнокорончасті нарциси. Із цієї дуже красивої групи вкрай важко вибрати найоригінальніший нарцис. Такі вони усі гарні.
Сорти нарцисів та їх характеристики
Сан Коллар (Sun Collar) — яскраво-жовтий, великий і дуже ранній. Гофрована, дуже велика розрізна коронка.
Флайєр (Flyer) — яскраво-жовтий, середньої висоти. Квітка гофрована, суцільні золотисті оборки.
Спрінтер (Sprinter) — трохи схожий на попередній, але в нього більш строката побудова квітки і витончений, не характерний для нарцисів аромат, що нагадує вишукані французькі парфуми.
Артікол (Articol) — біла квітка з « кучерявою» розрізною коронкою — світло-кремовою із широким рожевим краєм.
Етінселент (Etincelente) — оцвітина зеленувато-біла. Коронка у формі квітки азалії, кремово-рожева з яскраво-жовтим краєм.
Сорти, призначені «для милування», як говорять японці — щирі шанувальники вишуканої краси квітки, рекомендується розміщувати розрідженими групами близько до місць відпочинку або на газоні поруч із прогулянковими доріжками.
Мондіал (Mondial) — кремово-біла оцвітина поєднується з величезною, більшою від оцвітини, лимонно-жовтою з білими хвилястими краями коронкою: начебто легке повітряне покривало ледве торкається її, нагадуючи шляхетний «старовинний шовк».
Турінн (Turenne) — своєрідна форма квітки: яскраво-жовті частки оцвітини розташовані по три у двох площинах. верхні вужчі, ніж нижні, і над ними у вигляді нарізу легка гофрована коронка, також жовта, але значно світліша від оцвітини. Один із найпізніших сортів.
Ріслінг (Riesling) — частки світло-лимонно-жовтої оцвітини досить вузькі і нещільно прилягають одна до одної. Коронка майже того ж кольору і розміру, що й оцвітина і розрізана майже до основи. Краї її трохи темніші, злегка гофровані.
Сенсерр (Sancerre) — кремово-біла, трохи зеленувата оцвітина. Коронка у вигляді квітки азалії — світло-кремово-зеленувата. Дуже красива велика (до 12 см) квітка. Контраст із великими сортами складають сорти, які вирізняються мініатюрними, але не менш прекрасними квітками, наприклад:
Хавера (Hawera) із групи триандрусових. Найпізніший з наявних у нас сортів з дуже крихітними квітками. Маленька оцвітина і коронка світло-лимонно-жовті. Квітка схиляється, як у всіх триандрусових, квітконос висотою 12—17 см (у грунті), на ньому чотири — шість квіток.
Можна милуватися цими крихітками або навіть скласти з них витончений букетик, але нюхати ці міні-квіточ-ки не рекомендується: аромат неприємний.
Для створення бордюрів або обрамлення квітників можна з успіхом використовувати невисокі, рясно квітуючі ранні нарциси.
Джетфайєр (Jetfire) — дуже рано і рясно квітуючий сорт із групи цикламено-подібних. У нього яскраво-жовта оцвітина з відігнутими назад частками й жовтогарячо-червоною яскравою трубкою.
Сан Коллар (Sun Collar) — яскраво-жовтий, невисокий, але великий, з дуже красивою гофрованою коронкою, рано і рясно квітуючий сорт із групи розрізнокорончастих.
Мун Берд (Moon Bird) — світлоли-монно-жовтий, невисокий, великоквітковий сорт, який квітує досить рано, також із групи розрізнокорончастих. Незвичайна форма квітки у вигляді пташки, що розправляє крила.
Для оформлення водойм дуже придатні сорти, квітки яких злегка схиляються, ніби милуючись своїм відображенням у воді. Сюди підходять сорти з групи триандрусових та жонкіллієвих.
Тресембл (Tresamble) — на початку цвітіння оцвітина зеленувато-біла, коронка — світло-лимонно-жовта. Під час повного цвітіння оцвітина біла, коронка зеленувато-біла, на квітконосі три квітки.
Ліберті Беллз (Liberty Bells) — яскраво-жовта оцвітина і такого ж кольору коронка, три квітки на квітконосі.
Пері (Cherie) — оцвітина біла, коронка кремова, на квітконосі дві—три квітки, дуже витончені, тендітні, ніжні.
Сюзі (Suzy) — за формою дуже схожий на попередній, але жовтий. Діаметр квітки 7 см. Квітконос ЗО см, на ньому три — чотири квітки.
Степ Форвард (Step Forward) — оцвітина жовта, діаметр 7 см. На початку цвітіння коронка такого ж кольору. У повному цвітінні вона стає світло-жовтою, потім кремово-білою. Квітконос до ЗО см, на ньому дві—три квітки.
Хіллстар (Hillstar) — частки оцвітини яскраво-жовті, біля основи набагато світліші. Коронка світло-кремова. На квітконосі три квітки. Цвітіння пізнє, рясне і дуже тривале. В альпінаріях і скельних садках гарний вигляд мають низькі мініатюрні сорти.
Ріп ван Вінкль (Rip van Winkle) — сорт із крихітними махровими жовтими квітками, дуже схожими на квітку кульбаби. Належить до групи махрових, дуже мініатюрний, витончений і незвичайний.
Джамблі (Jamblie) — мініатюрний сорт із групи цикламеноподібних. Діаметр квітки 3,5—4 см. Оцвітина яскраво-жовта. Трубка яскраво-жовтогаряча.
Бебі Долл (Baby Doll) — жовтий, мініатюрний, із групи цикламеноподібних. Оцвітина яскраво-жовта, коронка такого ж забарвлення. Із групи жонкіллієвих — стрункі, з високими квітконосами багатоквіткові сорти.
Підсумовуючи тему використання нарциса в озелененні, вважаємо незайвим нагадати, що після закінчення цвітіння листки у нарциса живуть ще довго: від одного до двох місяців. У цей час їх ні в якому разі не можна зрізувати або скошувати, тому що вони виконують дуже важливу роботу — асимілюють поживні речовини і передають їх у запасаючі лусочки цибулин. Якщо насадження нарцисів багаторічні і не підлягають викопуванню, забирати рослинні рештки можна тільки після повного засихання листя. Дуже важливо, щоб воно якомога довше залишалося зеленим, вегетуючим.
Природно, що через деякий час після цвітіння композиція з нарцисів все одно втратить свою декоративність, тому добре поєднувати їх з насадженнями інших рослин, які б квітували як одночасно, так і пізніше від нарцисів. Навесні нарциси найкраще поєднувати з крокусами, мускарі, сціллами, сланкими флоксами, тюльпанами, примулами, гіацинтами, незабудками, братками тощо.
На місце, де ростуть нарциси, після їхнього цвітіння, перед повним відмиранням листків,, можна заздалегідь посадити розсаду літників: портулака, лобелії, бегонії семперфлоренс, чорнобривців тощо.
Розміщення нарцисів поруч з багаторічниками, які цвітуть пізніше, дає можливість замаскувати спустілі місця в квітнику кущами, що розростаються, а саме: астильбами, півоніями, флоксами, багаторічним кореопсисом, ірисом сибірським та іншими рослинами, які залишаються декоративними до глибокої осені.
Надія Демченко та Ніна Грекова
