Що робити щоб мати урожай помідорів щороку


Коли видається мокре й прохолодне літо, багатьом городникам не вдається поласувати власними помідорами, бо всю їхню працю знищує безжальне грибне захворювання — фітофтороз.

Внаслідок різкого коливання температур, великої вологості грунту і повітря фітофтороз за лічені дні здатний знищити плоди нелегкої праці, незважаючи на вжиті заходи (вирощування так званих стійких до хвороб сортів, обробка рослин різними хімікатами). Багато городників, а особливо ті, хто не вперше залишився без урожаю, зневірились у можливості отримати його. Інші перебувають у стані розгубленості, не знаючи, як у майбутньому протистояти цій напасті. Саме цим городникам я й адресую свій матеріал, адже сам впродовж багатьох «не помідорних» років збираю повноцінний урожай, тож хочу розповісти про ті заходи що дозволяють отримувати урожай помідорів щорічно не зважаючи на погодні умови.

Терміни збору урожаю помідорів

Для себе я зробив висновок, що не існує абсолютно стійких до фітофторозу сортів (це тільки реклама!), а відносна стійкість спрацьовує лише за умови незначного грибного ураження рослин та вмілого догляду за ними, прискорення плодоношення й скорочення періоду достигання. Тільки ті з городників мали сталі врожаї помідорів, хто зумів зібрати їх до спалаху захворювання (початок серпня). Основний урожай помідорів у відкритому грунті — це той, що збереш у червні — липні, а решта — то вже залишки. Отож, якщо хочете отримати урожай помідорів, то вирощуйте ранньостиглі (так звані ультраскоростиглі або суперранні) сорти та гібриди, які мають дуже короткий вегетаційний період і дають перші плоди у відкритому грунті у червні (в теплицях — набагато раніше) і до кінця липня встигають відплодоносити. Саме такі сорти я вирощую в останні роки.

Ранні сорти – запорука успіху

Із власного досвіду та з відгуків моїх друзів-городників можу стверджувати, що гарантія повноцінного урожаю помідорів — вирощування таких сортів. Що ж це за сорти і яка агротехніка їх вирощування?


За останні роки я перепробував багато ранніх сортів та гібридів помідорів, але зупинив свій вибір на тих, які відселекціоновані у Придністровському НДІ сільського господарства (Молдова). У них дуже короткий вегетаційний період і, на відміну від голландських сортів та гібридів, що в останні роки заполонили ринки України, вони краще пристосовані до наших кліматичних умов, менш вибагливі до агрофону, нормально ростуть і дають гарний урожай у будь-яких регіонах України (про це свідчать численні листи, які я одержую).

Це ранньостиглі сорти Чародій (вегетаційний період від появи сходів до перших плодів 83-92 дні, маса плодів 80 — 90 г); Ляна (відповідно 87-93 дні, 70-80 г); Ранній 83 (96-112 днів, 90-100 г); Лікурич (103-109 днів, 65-75 г); Юліана (102-104 дні, 70-90 г); Нота (103-106 днів, 95-110 г); середньоранні сорти Призер (112-114 днів, 45-65 г); Слава Молдавії (109-120 днів, 75-80 г); Надєжда (100-105 днів, 70-80 г), Вінець (105-115 днів, 120-130 г); Персей (108-115 днів, 130-180 г); Балада (114-116 днів, 130-180 г) та гібриди Марс (95-98 днів, 70-80 г); Жайворонок (95-100 днів, 100-110 г); Меркурій (97-100 днів, 120-140 г); Нептун (98-102 дні, 130-150 г); Союз-8 (104- 107 днів, 110-130 г); Крона (106-108 днів, 120—150 г).

Все починається з насіння та розсади

Якщо ви хочете бути з урожаєм ранніх помідорів, намагайтеся виростити власну добре розвинуту розсаду. Я висіваю на розсаду повновагове насіння, відсортувавши його протягом 5 хв. у 5%-ому розчині кухонної солі. Відсортоване насіння промиваю у чистій воді й підсушую. Перед висіванням дезінфікую його протягом 25-30 хв. в 1%-ному розчині марганцевокислого калію (марганцівки), загартовую, почергово витримуючи у вологій тканині одну добу при температурі 0-3°С (у холодильнику), наступну добу — при кімнатній температурі. Це роблю протягом 5-6 днів.

Терміни посіву насіння помідорів та висадки розсади

Щодо строків сівби зазначу: той, хто висіває насіння помідорів дуже рано, припускається помилки, бо не враховує біологічних особливостей цієї культури. Утворення першого суцвіття над 5—7 листком відбувається (залежно від умов) через 80 днів. Чим пізніше ви посієте насіння, тим раніше з’явиться суцвіття. Наприклад, висіяні в кінці січня помідори утворюють суцвіття на 80-й день, а ті, що були висіяні на початку квітня, — на 40-й день. Тому не варто поспішати. Насіння ранньостиглих сортів та гібридів я висіваю з 1 по 10 березня (глибина висіву — 0,5-1 см). Розсаду вирощую в парнику або в кімнатних умовах (у ящиках чи в горщечках).

Розсаду я здебільшого не пікірую. Висіваючи в ящики, залишаю відстань між насінинами не менше 7 см. Пізніше, коли висаджую розсаду на постійне місце, вирізую кубики грунту з розсадою (ребро кубика — 5 см). Якщо насіння висівати ще рідше, то розсаду можна буде висаджувати з великою грудкою землі, а, отже, менше постраждає коренева система.

Перевага пікірування в тому, що воно сприяє утворенню у розсади міцної кореневої системи. Але тут є і негативний момент — рослини затримуються в розвитку на 7-10 днів. А якщо врахувати, що багато городників пересаджують помідори двічі (вперше — у парник або в ящик, вдруге — у відкритий грунт), то цим вони затягують вегетаційний період в цілому тижнів на два, а інколи саме цього часу катастрофічно не вистачає, щоб позмагатися з фітофторозом.

Мій спосіб вирощування розсади дає змогу в найкоротші строки отримати добре розвинуту, міцну розсаду, а відтак більш ранній урожай.

У процесі догляду за розсадою температуру повітря підтримую на рівні 18-22°С вдень та 12-14°С вночі. Грунт не перезволожую, щоб уникнути захворювання на чорну ніжку. Рослини поливаю у ранкові години. Якщо розсада розвивається погано, підживлюю її. Для підживлення використовую розчин пташиного посліду (1:20) або мінеральні добрива: 20-30 г аміачної селітри, 200-250 г суперфосфату, 5 г калійної солі на 10 л води. Розсаду підживлюю двічі: перший раз при появі 3-4 справжніх листочків, другий — через 2 тижні після першого.

Щоб не спричинити опіків листків робочим розчином, перед підживленням і після нього рослини поливаю злегка підігрітою (до 20°С) водою. За 10—15 днів до висаджування розсади поливи припиняю і починаю загартовувати рослини, знижуючи температуру повітря до 8 — 16°С вдень та 5 — 10° вночі. У цей час обробляю рослини 1%-ним розчином бордоської рідини (для профілактики захворювання).

У відкритий грунт розсаду висаджую віком 60-65 днів, широкорядним способом, з шириною міжрядь 60 см і відстанню між рослинами в рядку 30-40 см. Глибина висаджування — до першого листка. Розсаду висаджую похило й відразу ж поливаю. На кожну ямку даю 1-2 л води (залежно від вологості грунту). Після висаджування рослин та поливу ямки мульчую сухим грунтом шаром 2-3 см. Це зменшує випаровування вологи і слугує кращому приживленню розсади.

Щоб отримати ранній урожай помідорів, розсаду намагаюсь висаджувати якомога раніше, але лише після того, коли мине загроза заморозків і верхній шар грунту прогріється на глибині 10-12 см до 12-14°С (це приблизно наприкінці другої декади травня).

Бажано підготувати й висадити в грунт здорову загартовану розсаду, яка не переросла. Рослини мають бути у фаз бутонізації, з нерозкритими квітками. В протилежному разі після висаджування в грунт квітки обпадуть, а наступні суцвіття зможуть утворитися тільки через 1-2 тижні, рівно стільки ж часу буде втрачено даремно.

Збалансоване мінеральне живлення помідорів

Запорука раннього та повноцінного врожаю — збалансоване мінеральне живлення рослин, бо для росту й розвив , зони потребують не тільки сонячної енергії та вологи, а ? поживних речовин. Тому одночасно з поливом їх треба 2-3 рази підживити. Вперше це роблю під час цвітіння рослин. Підживлюю коров’яком, розведеним водою у співвідношенні 1:7, курячим послідом (1:10) або мінеральними добривами (10 г аміачної селітри, 15 г суперфосфату і 15 г сульфату калію на 10 л води).

Друге підживлення проводжу під час масового наливання плодів. На 10 л води беру 15 г суперфосфату і 50 г сульфату калію. І перший, і другий раз норма поливу — 5—6 л робочого розчину на 1 м2. Після кожного підживлення поливаю водою. Роблю це так, щоб рослини залишалися сухими, а грунт — вологим. Вологі рослини дуже чутливі до захворювань. Тому поливаю рідко, але підвищеними нормами. Особливо багато вологи рослинам потрібно під час цвітіння та наливання плодів. Поливна норма в цей період — 5 л води на 1 м2.

Переважна більшість сортів, які я вирощую, — низькорослі. Тому пасинки у них не видаляю, хіба що тільки вибірково (до З0 %), найслабші, здебільшого у нижній частині куща. Зате нижні листки обриваю, бо якщо вони торкаються грунту, то вірогідність захворювання рослин фітофторозом досить велика. Обриваю також листки і після того, як на суцвіттях зав’язуються помідори. Це сприяє кращому провітрюванню рослин, доступу сонячних променів до плодів.

Як прискорити достигання помідорів

Різними способами намагаюся прискорити достигання плодів на рослинах, щоб зібрати основний урожай до спалаху захворювання. З цією метою проводжу кільцювання рослин мідним дротом на висоті 2-3 см від грунту. Завдяки такій операції потік поживних речовин, тобто продуктів фотосинтезу від листя до коріння, повністю використовується плодами. Одночасно потік вологи, яка мала б надходити від коріння, зменшується. Завдяки цьому якість плодів поліпшується — вони стають солодшими, в них нагромаджується більше сухих речовин.

Прискорює достигання плодів і прорізування стебел та вставляння в них дерев’яної тріски. Для цього гострим ножем посередині стебла на висоті 10 см роблю наскрізний проріз на 5 см і вставляю у нього дерев’яну тріску завтовшки 0,5 см (соснову або ялинову). Цей захід сприяє прискоренню достигання плодів на 7-10 днів.

Іноді, щоб помідори швидше достигали, обриваю бурі плоди і ставлю їх на дозарювання. Дозарюю помідори в ящиках, заповнюючи їх у 2-3 шари, відокремлюючи шар від шару папером або стружками. Ящики встановлюю у темному, теплому місці. Після дозарювання помідори стають солодшими, ніж на кущах. І, звичайно, прискорюється достигання тих плодів, які ще ростуть, збільшується урожайність.

Засоби захисту рослин

Якщо надворі вже серпень, а на кущах ще багато зелених помідорів, я обробляю рослини фунгіцидами або використовую народні засоби захисту рослин.

Нешкідливий і надійний спосіб боротьби з фітофторозом — обприскування рослин 1%-ним розчином бордоської суміші (100 г вапна і 100 г мідного купоросу на 10 л води). З метою профілактики захворювання вперше бордоською рідиною я обробляю розсаду ще за 10-15 днів до висаджування у відкритий грунт.

Однак обробка рослин одним фунгіцидом не завжди дає бажаний результат, тому що бордоська рідина, як і хлорокис міді, полікарбацин, купрозан, хомецин, відноситься до контактних фунгіцидів. Вони діють тільки на поверхні листків рослин і лише в тих місцях, на які потрапляють. Ці фунгіциди легко змиваються дощем.

Вказані недоліки відсутні у системних фунгіцидів, які швидко проникають у тканину рослин і захищають їх з середини. Це — арцерид (40 г на 10 л води), ридоміл (З0 г на 10 л води), Браво 75 (15 г на 10 л води), дитан М45 (15 г на 10 л води). Вони вже через 1—2 години поглинаються надземними органами рослин, і ніякий дощ їм не завадить.

Проте останню обробку рослин цими фунгіцидами можна провести за 20-25 днів до збирання врожаю, тому в період достигання плодів використовую також народні засоби захисту рослин і обробляю їх настоями фітонцидів — часнику (200 г часнику пропускаю через м’ясорубку, настоюю 2-3 доби, розводжу настій у 10 л води, для кращого прилипання додаю 20-30 г мила і, починаючи з останньої декади липня, з інтервалом у 2 тижні обробляю рослини) та кропиви (сік кропиви або дрібно порізане листя та бадилля настоюю у воді, додаю мило і цим розчином дезінфікую грунт біля рослин і самі рослини).

Крім рослинних препаратів, використовую також біологічно активні речовини, які знешкоджують збудників інфекції, оздоровлюють рослини, а в разі захворювання додають їм сили подолати хворобу. Це молоко та сироватка (2 л молока чи сироватки на 10 л води), коров’як (1 кг свіжого коров’яку на 10 л води), марганцевокислий калій (слабкий, рожевий розчин марганцівки), деревний попіл (250 — 300 г попелу проварюю, розводжу в 10 л води і додаю 20- З0 г мила). Цими екологічно безпечними препаратами я обприскую рослини через кожні 10-12 днів. Їхні переваги перед фунгіцидами (отрутохімікатами) в тому, що вони допомагають зарадити рослинним недугам під час достигання плодів, коли застосовувати хімічні препарати небажано.

А що я роблю, коли, незважаючи на вжиті заходи, починають з’являтися хворі плоди? Збираю зелені помідори. І чим швидше, тим краще. Всі плоди (навіть без ознак фітофторозу) мию, опускаю на 2 хв. у гарячу воду (температура — не вище 60°С), ретельно витираю й розміщую на дозарювання за кімнатної температури.

Хворі плоди пускаю на переробку (консервування, варення із зелених помідорів). Отож, якщо ви бажаєте мати ранній урожай помідорів до столу або чесною працею поліпшити своє фінансове становище, вирощуйте ранні сорти та гібриди з Придністров’я.

Петро Філіпчук, с. Дорогичівка, Заліщицький р-н, Тернопільська обл.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *