Свині — найвигідніші в господарстві тварини


Що не кажіть, а свиня з приплодом вигідна в господарстві. Жодна інша домашня тварина не дає такого прибутку, як льоха з поросятами. За рік виходить 2-2,5 тонни м’яса і сала. А ще ж кінцівки і потрухи, які теж дорого ціняться.

Тому й поведемо мову, як цього досягти.

Свиня будь-якої породи — тварина швидкоросла, швидкоспіла, плодовита, невибаглива до кормів тощо. Це ставить свиню на одне з перших місць з-поміж домашніх тварин.

Але є ще одна вигідна особливість справи. Йдеться про приплід та розмноження свиней. Бо, якщо, скажімо, корова телиться, по суті, один раз на рік, так само раз на рік котяться вівці та кози, то свиня може дати майже три опороси на рік.


У кожному опоросі в середньому 8-10 поросят. Є свиноматки, які народжують 12-14, а то й 16 поросят. Відгодований до забійної ваги увесь молодняк може дати до 3 тонн свинини.

Словом, із свиноматкою може зрівнятися хіба що високоудійна корова, хоча витрати кормів, часу та рук на догляд тут набагато більші. А свиноматка поїдає будь-які дешеві корми. Крім того, з весни й до пізньої осені свиноматку з поросятами можна випасати і тільки трохи підгодовувати. А це ще додаткова економія кормів.

Отже, вигода тут незаперечна. Справа, очевидно, за тим, щоб розумно, зоотехнічно грамотно побудувати, так би мовити, свиноконвеєр: свиноматка — опорос — нагул молодняку — реалізація — парування і цикл знову повторюється.

Добір свиноматок

Зрозуміло, що не кожна перша-ліпша свинка буде високопродуктивною, прибутковою льохою. Це, по-перше, залежить від породи свиней, а, по-друге, від підготовки тварини до системних опоросів, годування та догляду, часу відлучення сисних поросят тощо. Тому й поведемо мову спершу про добір свиноматок.

Порід свиней в Україні багато: велика біла, українська біла степова, степова ряба, біла довговуха, типи миргородських свинок (кролевецька, подільська, придніпровська); завезені — північнокавказька, кемерівська, прибалтійські білі (латвійська, литовська та естонська); трапляються ландрас, п’єтрен, бек-шир, уельська та інші породи.

Словом, вибір великий. Але найпридатнішими і плодовитішими для відтворення є свинки великої білої, української білої степової та степової рябої породи. До речі, породи цих свиней становлять майже 75% поголів’я свиней в Україні.

На продуктивну свиноматку відбирають здорову свинку в 4-5-місячному віці. Тоді ж настає її статева зрілість, хоча перша охота спостерігається у 7-8 місяців і повторюється через кожні 18-22 дні. Але спаровують свинку не раніше, як у 9-10-місяч-ному віці, коли її жива маса досягає 110-150 кг, що залежить від породи. Вгодованість свинки має бути середньою. Жирні та худі часто перегулюють, що не бажано.

Кмітливі господарі, добираючи свинок на продуктивну свиноматку, часто орієнтуються на кількість сосків у тварини. Зазвичай їх 10-14. Але трапляються свинки, які мають 16 і більше сосків. Ота якраз і буде багатоплідна свиноматка.

Вагітність супоросної свиноматки триває 110-114 днів — увесь цей час свинці забезпечують спокій, прогулювання, водопій. Корми переважно білкові, соковиті, вітамінні. В зимовий період, крім зернових і борошна, дають коренеплоди, краще варені.

Перший опорос буває, коли свинці мине рік. За день-два до опоросу свинка поводиться неспокійно, часто хрюкає, ніби гукає на допомогу, лаштує з підстилки гніздо. Родить свинка лежачи. З пологами справляється сама. Хоча господар, помивши перед тим свинку теплою водою, має наглядати за народженням молодняку, щоб не стався нещасний випадок, коли треба надати допомогу.

В опоросі здебільшого 10-12 поросят. їх слід обтерти рядниною від слизу, обрізати пуповину, а рану замастити йодом. Мертвонародженим часто допомагає штучне дихання. Після опоросу свиноматку приводять до порядку, обмивають і обтирають, напувають 1-2 літрами підсоленої води та бовтанкою з дерті. А поросят по черзі підсаджують до сосків, до яких надалі вони звикають.

У наступні дні свиноматку слід обов’язково на 20-30 хв прогулювати.

Догляд за поросятами

Щоб поросята росли здоровими і набирали масу, їм потрібен належний догляд. Тому господар має простежити, щоб кожному поросяті, особливо в перші дні, діставався сосок з молоком.

Треба знати, що на 7-й день після опоросу в молоці свиноматок зменшується кількість мікроелементів, зокрема заліза та міді, а на 23-й кількість молока взагалі зменшується.

Аби цей перебіг не вплинув на ріст і розвиток молодняку, соски свиноматки змащують розчином залізного і мідного купоросу, а поросят підгодовують збираним молоком, бовтанками з горохової та ячмінної дерті, краще підсмаженої. У двотижневому віці поросят уже можна підгодовувати вареними і тертими коренеплодами, рідкими залишками, влітку випускати на пасовище.

Водночас треба подбати, щоб і корми для свиноматки були калорійні та соковиті: домішувати сінне борошно, варити коренеплоди, додавати висівки, дерть, кухонні відходи. Краще, коли свиноматку разом з приплодом по 5-6 годин на день випасати, а, крім того, підгодовувати калорійними та молокотворними кормами.

У двомісячному віці поросят відлучають від свиноматки. Це для молодняку критичний період. Тому до кормів, зазвичай, додають трохи молока, вдосталь води, готують різні бовтанки. Жива маса поросят у цей період має становити 18-20 кг. Це якраз той вік, коли поросят продають на базарі.

Тут доречно сказати, що більший попит і краще ціняться кастровані хрячки. А кращий період кастрації — 40-45-й день після народження. До базару рана встигає добре загоїтися.

Повторне парування

Вище вже йшлося про те, що свинка приходить в охоту через кожні 18-22 дні. Іноді таке трапляється і в період лактації, коли свиноматка годує поросят. Але парують свиноматку, коли поросята вже відлучені.

Нерідко запопадливі господарі, щоб швидше мати черговий опорос, злучають таки свинку і під час лактації. Що з того виходить — не важко здогадатися. Лактація раптово припиняється. Поросят доводиться годувати підручними кормами. Вони худнуть, втрачають у масі. Виграш у місяць призводить до втрат.

Отже, парувати свиноматку на черговий опорос слід після того, як вона звільниться від виводка, дещо зміцніє і сама себе підготує до чергової порісності. Але тепер уже покриття її обов’язкове і продуктивним кнуром.

Тут доречно сказати, що використовувати свиноматку для такого, образно кажучи, свиноконвеєру можна доволі тривалий час.

Пам’ятаю кількох господарів, які утримували супоросних льох протягом 6-8 і до 10 років. А далі кастрували або після покриття ставили на посилене відгодування і мали тушу 280-300 кг. Так вигідно.

Наскільки прибутково розводити свиней

Скажемо відверто: подвійна користь — особиста і суспільна. Перша зумовлена значною оплатою кормів і праці, високими грошовими прибутками. А друга — збільшенням поголів’я свиней, м’ясо-сальне відгодування їх і наповнення ринку свининою, а відтак вона стане дешевшою і доступнішою.

Що дає свиноконвеєр, не важко підрахувати. Скажімо, хай лише два опороси на рік по 10 поросят у кожному — це 20 голів. Вигідно? Ще б пак!

Свинина — м’ясо і сало та й потрухи високо ціняться на базарі і, зазвичай, окуповують вартість купленої свинки, кормів і догляду ще й з певним надлишком. Свинина, крім того, висококалорійна. Жодне інше м’ясо, крім пташиного, як дієтичного, не може зрівнятись із свининою. Попит на свинину був і буде. А відтак господар нічим не ризикує.

Справа, очевидно, за тим, щоб ширше практикувати відтворення свинопоголів’я у господарствах. А те, що це вигідно, думаю, незаперечно.

Г.А. Скоряк


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *