Календар городника на весну


Наприкінці лютого — на початку березня обов’язково треба побілити штамби і скелетні гілки плодових дерев задля захисту їх від сонячних «опіків», які виникають у період значного перепаду температур у денні та нічні години. Нагріваючись на сонці, надземна частина дерева пробуджується після вимушеного зимового спокою і втрачає загартованість. А в нічні години, коли температура повітря падає нижче 0°С, у клітинному соку дерев утворюються кристалики льоду, які руйнують клітини камбію, після чого відмирає кора, а натомість утворюються бурі плями, що нагадують опіки.

Побілка зменшує нагрівання дерев у сонячні дні на 5-6°С. Це запобігає передчасному виходу їх із стану спокою і втраті загартованості.

Білять стовбури дерев і всі скелетні гілки товщиною з палець. Для цього використовують розчин щойногашеного вапна (2,5 кг на 10 л води), додаючи 2-3 ложки борошняного клейстеру, трохи глини і коров’яку та 250-300 г мідного купоросу. Особливо це потрібно для яблунь, вишень, слив.

Якщо в цей час у саду ще лежить сніг, то його слід відгорнути від стовбурів дерев, щоб побілити їх до самого низу.


До початку сокоруху заготовляють живці для щеплення. Це роблять десь з середини березня. Живці зрізують із здорових сортових дерев та тих, що вже плодоносять. Краще, коли їх нарізають на вільноростучих гілках дерев з південного боку крони. Жирові пагони («вовчки») для живців непридатні. Зрізи на живцях замащують садовим варом. Живці зв’язують у пучки, стискують, обкладають мохом і закопують у сніг з північного боку приміщення та присипають тирсою, торфом чи іншим мульчуючим матеріалом. Можна зберігати у вологому піску в погребі чи в холодильнику в целофанових кульках.

Рано навесні, коли земля ще мерзла, а на ягідних кущах не почали розвиватися бруньки, ефективно обприскувати кущі смородини, порічок, агрусу, малини та грунт навколо них гарячою водою. Готують окріп, переливають у поливальницю, яка має наконечник з сіточкою, і ретельно обприскують усі гілки. Збудники грибних захворювань та зимуючі шкідники під таким «душем» гинуть, а кущам шкоди не завдадуть, бо дрібні краплі води встигають охолонути до температури 70-75°С.

Кінець зими — початок весни також сприятлива пора для обрізування зерняткових плодових дерев.

Розпочинати обприскування дерев і кущів слід у період, коли набубнявіють плодові бруньки. Адже одночасно з переходом дерева від фази спокою до його життєдіяльності (а ознакою цього і є саме набубнявіння бруньок) розпочинається і процес життєдіяльності в комах. Виходить з місць зимівлі медяниця і відкладає яйця, розвиваються личинки у зимуючих яйцях попелиці та яблуневої листоблішки. Починають живитися личинки щитівок.

Саме в цей момент і слід нанести удар по цих ворогах саду — вони менш стійкі проти отрут.

З початком розпускання бруньок (так званий зелений конус) з яєць масово відроджуються личинки попелиць, виходять гусениці яблуневої молі, починають живитися гусениці листокруток, білана жилкуватого та золотогуза.

Ось чому запам’ятайте: зелений конус — сигнал для обприскування.

На початку березня сіють однорічні квіти: лобелію, левові ротики, петунію, агератум і живокіст. Висівають їх усі однаково. Для цього беруть дерев’яний ящик чи іншу ємкість висотою не менше 8-10 см з дірочками у дні для витікання зайвої води, насипають шар великозернистого піску для дренажу, а потім додають землю, злегка ущільнюючи її біля стінок. Грунт насипають на 1-2 см нижче країв ящика. Найкращою землею є парникова чи компостна з додаванням торфу і піску.

Насіння висівають так, щоб паростки розміщувалися рівномірно. Висіяне насіння прикривають шаром землі в півсантиметра (дрібне — трохи тоншим шаром, велике — товщим) і поливають. До появи сходів ящики можуть стояти далеко від світла при температурі 14-18°С, а коли з’являться сходи, їх переносять у можливо світліше місце. Поливати краще вранці, помірно, коли починає підсихати верхній шар грунту.

Готують суміші добрив для городніх культур. Протруюють насіння овочів, щоб запобігти деяким захворюванням рослин, якщо цього не здійснили раніше.

Закладають парники для вирощування розсади. Для них вибирають місце, котре захищене від вітру і добре освітлюється. Односхилі парники розміщують у східно-західному напрямку, встановлюючи їх нижчим боком до півдня.

У ящики у вологий грунт висівають проросле насіння пізніх сортів помідорів, перцю, селери, баклажанів.

Поливають і підживлюють кімнатні рослини. Лаштують чи ремонтують захисні споруди дня окремих рослин і грядок.

У парники висівають насіння гвоздики китайської, левових ротиків, тютюну запашного, помідорів, броколі, кольрабі, білоголової, цвітної, брюссельської, савойської, червоноголової та пекінської капусти. Розпочинають, якщо різниця температур не дуже велика, вирощувати розсаду в холодних парниках або під плівковим укриттям.

Необхідно однак пам’ятати, що плівка захищає рослини тільки від короткотермінових заморозків до -3°С. У сонячні дні теплиці провітрюють. Для підтримання необхідної температури в парниках рами на ніч накривають матами, у разі різкого похолодання — навіть подвійними. Мати знімають рано вранці і накривають у вечірні сутінки, щоб забезпечити рослинам довший світловий день.

Пікірують розсаду овочевих культур для прискореного їх вирощування. Слід пам’ятати, що, виймаючи рослинку із землі, можна пошкодити її стрижневий корінь, а це сприяє утворенню біля основи стебла численних дрібних бокових корінців. Пересаджувати розсаду на постійне місце треба разом з кореневою грудочкою — ризик пошкодження коренів при цьому зменшується.

Перебирають у підвалах і погребах картоплю та інші коренеплоди і готують для садіння.

Оглядають смородину, агрус, порічки, яблуні, груші, вишні, сливи і видаляють гнізда золотогузки, білана жилкуватого, збирають сухі не обпалі, згорнуті листки з шкідниками та їхніми яйцями і спалюють, на смородині обламують роздуті, як горошини, бруньки, в яких перезимував бруньковий кліщ. Можна застосувати і такий захід проти шкідників, як обливання кущів смородини, порічок і агрусу гарячою водою 80°С).

Рослини, що швидко ростуть і які відразу ж можна споживати, особливо салати, шпинати, висівають у парники, ящики, горщечки, з потеплінням переносять на грядки, щоб одержати вітамінну зелень.

Наприкінці березня – початку квітня, якщо дозволяють грунтові умови, висівають моркву, селеру, редьку і цибулю-порей. Обрізують дерева і кущі.




Поділитись своєю думкою