Незаслужено забутий головатень

Серед великої кількості рослин є багато маловідомих. І хоча вони мають багатовікову історію, проте були відомі лише поодиноким народним цілителям, знавцям трав. І нині їх мало знають, бо вони непривабливі зовні або непримітні й не привертають уваги.

До таких недооцінених і тому малопоширених видів належить головатень (крутай, мордовник). Цей вид практично знищений, у природі його майже немає. Зберігся головатень тільки завдяки аматорам та й то у ботанічних садах.

Ця багаторічна рослина має висоту 1,2-1,8 м, добре розвинуту кореневу систему і перисторозсічене листя. У перший рік з насіння утворюється розетка. Стебло з’являється на 2-3-й рік, воно закінчується головкою діаметром 3-4 см. До ґрунтів головатень невибагливий. Сіють його навесні вручну (на великих площах можна використовувати кукурудзяну сівалку) з таким розрахунком, щоб на погонному метрі було по дві зернини (не більше трьох). Па одному місці може рости 10-15 років, забезпечуючи при цьому щорічно, починаючи з третього року, до 600-800 ц/га зеленої маси, а за доброго догляду більше 1000 ц/га (два укоси).

Догляд за посівами дуже простий. У перший місяць, одразу після появи сходів, необхідно провести 1-2 міжрядних обробітки, а з другого-третього і в наступні роки ніякого догляду плантації не потребують. Листковий апарат цієї рослини щільно закриває землю, не даючи можливості проростати насінню інших видів.

Тварини добре поїдають зелену масу, її можна силосувати. Для збільшення виходу зеленої маси з першого укосу і прискорення його проведення рано навесні у посівах головатня можна висівати однорічні швидкорослі культури та підживити їх азотними добривами. При цьому не спостерігається негативного впливу внаслідок механічних пошкоджень рослин сівалкою.

Головатень можна використовувати як медоносну та олійну культуру. Річ у тім, що інші медоноси в цей час у наших умовах або ще не цвітуть, або уже відцвіли (з червня до середини або кінця серпня), забезпечуючи вихід меду 6-10 ц/га. Небагато можна назвати медоносів, які б забезпечували такий високий медозбір з одного гектара. На відміну від гречки, виділення нектару відбувається стабільно незалежно від погодних умов та інших технологічних факторів.

Урожайність зерна сягає 20-40 ц/га, з якого можна одержати до 10 ц/га цінної олії. При цьому обов’язкова присутність запилювачів (бджіл). Бджоли запилюють до 90% квіток, а природні запилювачі, чисельність яких нині зведена до мінімуму, дають не більше 25-30% квіток.

Чи не головною цінністю головатня є його позитивний вплив на організм людини. Ним лікують недуги, з якими неспроможна впоратися жодна з відомих лікарських рослин. Про цю особливість головатня знали народні цілителі у минулому, які використовували його для лікування периферійної та центральної нервової системи, периферійного паралічу лицьового нерва, радикуліту, плекситу (запалення нервових сплетінь), міопатії, наслідків променевого ураження, астенічних станів з явищами судинної дистонії, гіпотонії, атрофії зорового нерва, розсіяного склерозу, поліомієліту, як нервово-м’язовий стимулятор при периферійних парезах та інших ураженнях центральної і периферійної нервової системи.

Неповною буде характеристика виду, коли не згадати його харчову цінність. Головки, які ще не розквітли, використовують у їжу. З них готують салати, відвареними споживають з соусами. Молоде листя та стебла містять майже 100 мг% вітаміну С.

У моїй колекції головатень росте на одному місці понад 10 років. Негативного виливу на рослини внаслідок беззмінного вирощування я не помічав. Ніяких добрив не застосовую, міжрядних розпушувань не проводжу. Тільки восени, після збирання насіння, скошую надземну частину.

Нині, коли у господарствах відчувається гостра нестача коштів на придбання насіння, гербіцидів, засобів захисту рослин, пального та техніки, головатень може замінити будь-яку кормову культуру, адже він забезпечує високий вихід повноцінного корму при мінімальних витратах.

Не менш цінний головатень і в боротьбі з ерозією ґрунтів. Висіваючи його на крутосхилах, балках, можна повністю припинити ерозійні процеси.

М.Є. Єрменчук, агроном, Тернопільська обл.

Бабушкин сад has written 1695 articles

Leave a Reply