Добрива — наймогутніший і швидкодіючий засіб підвищення врожайності і поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Дослідженнями вітчизняних і зарубіжних учених доведено, що завдяки застосуванню добрив врожайність зростає в середньому на 40-50%, а решту приросту одержують за рахунок усіх інших агротехнічних заходів.
За даними Фудживара і Айида, у рослині калій виконує такі фізіологічні функції:
- 1) впливає на вуглеводний обмін або на утворення, розпадання та переміщення крохмалю;
- 2) впливає на азотний обмін і синтез білка в зелених рослинах;
- 3) регулює активність інших мінеральних елементів живлення;
- 4) нейтралізує органічні кислоти, які відіграють важливу фізіологічну роль;
- 5) активізує різні ферменти;
- 6) стимулює ріст молодої меристеми;
- 7) координує рухальний апарат продихів і водний режим.
Нестача калію може знизити врожайність більш як наполовину.
Калій додатково вносять у вигляді мінеральних добрив. Хлористий калій, який містить до 51% водорозчинного калію, становить близько 80% усіх калійних добрив. Приблизно 10% калійних добрив припадає на сульфат калію, решта 10% — на сульфат калію і магнію, фосфат калію, нітрат калію та екоплант.
Сульфат калію вносять переважно під такі культури, які негативно відгукуються на високі дози хлору. Гарний результат одержують від внесення нітрату калію, тому що аніонна частина його представлена не хлором, а необхідним для рослин азотом.
Значні прирости врожаю від калійних добрив забезпечує картопля. На фоні N60Р60 без гною ефективність калійних добрив зростає за внесення під картоплю калію від З0 до 120 кг/га. На створення 1 тонни бульб картопля виносить з ґрунту 6-10 кг калію.
Урожайність та якість бульб залежить від форм добрив. Із азотних добрив кращими для картоплі є сульфат амонію, аміачна селітра, карбамід, рідкий аміак; із фосфорних гранульований суперфосфат, а на кислих ґрунтах також фосфоритне борошно і фосфатшлак; із калійних — сульфат калію, калімагнезія.
Калій потрібен картоплі, щоб регулювати утворення, переміщення, накопичення і перетворення вуглеводів. Він* впливає на осмотичний тиск клітин і водний режим рослин. Рослини, які добре забезпечені калієм, потребують менше вологи на утворення органічної речовини і краще витримують посуху. Тому приріст урожаю від калійних добрив особливо проявляється в посушливих агрокліматичних зонах.
Багаторічні досліди показують, що для одержання високих урожаїв картоплі у ґрунті має бути не менше 6 мг К2О/100 г ґрунту.
Під час вирощування картоплі за допомогою агротехнічних заходів і раціонального застосування добрив до фази цвітіння потрібно повністю сформувати листкову поверхню. Це створює сприятливі умови для переміщення пластичних речовин із надземних органів у бульби, що сприяє формуванню високого врожаю доброї якості. В середньому на 100 ц бульб з відповідною кількістю бадилля картопля виносить 35 кг N, 13 кг Р2О5, 60 кг К2О і 9 кг МgО. Співвідношення N:Р:К в урожаї становить 1: 0,3: 1,7. З цього видно, що картопля — культура калієфобна.
Дози калію під картоплю залежать від вмісту К2О в ґрунті, і на які цілі вирощуються бульби. Під картоплю краще застосовувати калійні добрива, які не містять хлору (калімагнезія, сульфат калію). Коли ж використовують хлорвмісні калійні добрива їх потрібно вносити восени. При цьому основна частина хлору, який негативно впливає на синтез крохмалю, вимивається з опадами із орного шару. Багатьма дослідженнями вітчизняних та зарубіжних учених встановлено, що хлорвмісні форми калійних добрив знижують вміст крохмалю в бульбах у зв’язку з тим, що хлор підвищує вміст води в бульбах, сприяє інтенсивності росту і затримує розвиток та дозрівання рослин.
Калійні добрива великою мірою впливають на якість картоплі. Підвищення концентрації лимонної кислоти та вітаміну С при підвищеному вмісті калію в бульбах знижує ймовірність захворювання бульб на чорну плямистість м’якуша, зміни його забарвлення та потемніння під час варіння. Краще дозрівання бульб сприяє потовщенню шкірки, знижує чутливість до пошкодження за механічного збирання і покращує їх лежкість. За цих умов знижується концентрація відновних цукрів, що зменшує ризик того, що при виробництві чіпсів і картоплі фрі в результаті реакції Моллара з’являться продукти дуже темного кольору, з поганим смаком. На чорну плямистість бульб впливає забезпеченість картоплі калієм. Разом з тим великий вміст у бульбах відновних цукрів негативно впливає на якість чіпсів і картоплі фрі. їх вміст при виробництві чіпсів не повинен перевищувати 0,15%, а при виробництві картоплі фрі — 0,25%. Його можна знизити, якщо внести калійні добрива.
Правильний вибір доз калійних добрив має важливе значення при вирощуванні картоплі для виробництва крохмалю. Підвищені дози таких добрив знижують його вміст у бульбах. На вміст крохмалю значно впливає форма калійного добрива. Картопля належить до рослин, котрі віддають перевагу сульфатам. Високий вміст хлоридів у ґрунтовому розчині і рослинах знижують рух асимілянтів і вміст крохмалю в бульбах. Застосування калійних добрив у хлоридній формі знижує вміст крохмалю в бульбах на 0,5-1,5%.
Хлориди рухаються в ґрунті майже так само, як і нітрати. За Nmin можна робити висновки про їх вміст. За високих показників Nmin вміст хлоридів також високий, тобто спостерігається негативний вплив на вміст крохмалю.
Картопля дуже вибаглива до забезпечення магнієм. При врожайності 300-400 ц/га вона потребує 60-80 кг МgО на гектар. Нестача магнію негативно впливає на рух асимілянтів у бульби і знижує вміст крохмалю. Застосування калійних добрив, які містять магній, не потребує додаткового внесення магнезійвмісних добрив.
На легких за механічним складом ґрунтах калійно-магнезійні добрива мають більший ефект, ніж сульфат калію. Сирі калійні солі дещо підвищують врожай, але при цьому різко знижують вміст крохмалю в бульбах, в результаті чого збір крохмалю з 1 га може бути нижчим, ніж без внесення таких добрив. Найвищий вміст крохмалю в картоплі, зазвичай, буває в ґрунтах, де не вносились добрива. Хлорвмісні калійні добрива знижують вміст крохмалю в бульбах.
Безхлорні калійні добрива, як правило, сприяють збільшенню вмісту крохмалю в бульбах картоплі. Найкращі результати щодо підвищення вмісту крохмалю в бульбах отримують при внесенні магнієвмісних калійних добрив, особливо, коли картоплю вирощують на кислих ґрунтах.
В. Карачко
