Обрізування персика: період плодоношення, складне спеціальне обрізування


На 3-4-й рік персик починає плодоносити. Тому з третьої весни приступають до спеціального обрізування на плодоношення. У чому ж його суть?

1. На плодоношення залишають бокові плодові пагони, перш за все — змішані: завдовжки 20-50 см — через 10-15 см; 50-70 см — через 15-20 см, а понад 70 см — через 20-30 см. А в проміжках між плодовими гілочками — сучки заміщення (з таких же пагонів, насамперед змішаних, але обрізаних до 2-3-х ростових бруньок від основи). У цілому ж на дереві половину пагонів залишають на плодоношення (через певні інтервали), а половину — на сучки заміщення. Всі зайві, котрі загущують необхідні інтервали — видаляють. Наступної весни пагони, що відплодоносили, видаляють, а з кожних, що виросли на сучках заміщення, створюють плодові ланки: верхній із них спеціальним обрізуванням вкорочують на плодоношення, а нижній — знову на сучок заміщення. Цей цикл повторюють щовесни.

Але коли сучків заміщення в окремих місцях не вистачає або пагони на них виросли слабкі, то сусідню сильнішу гілку, що вже відилодоносила, зрізують не при самій основі, а над сильнішими двома пагонами, котрі ближче до її основи. Верхній з них обрізують на плодоношення, а нижній — на сучок заміщення (плодова ланка). Всі решту, в тому числі й проміжні слабкі пагони між ними, видаляють.

Ростові пагони можна використати, але тільки на сучки заміщення. Літні пагони — також, вкорочуючи на дві ростові бруньки.


Але цим не обмежується спеціальне обрізування на плодоношення.

2. З метою нормування врожаю і недопущення перевантаження на дереві слід залишати оптимальну кількість змішаних нагонів з урахуванням продуктивності сортів. У сортів з підвищеною продуктивністю (Фаворит Мореттіні, Київський ранній, Пушистий ранній, Сочний, Ветеран, Лола, Лебедев, Лауреат, Дніпровський, Фламінго, Чемпіон ранній, Муза, Кардинал, Дружба, Червонощокий, Знамя, Остряковськийбілий, Герой Севастополя, Урожайний жовтий, Фестивальний, Звєздочот, Братець, Ентузіаст, Кріпиш, Медом, Аполлон, Казковий, Кримчак, Факел, Пам’ять про батька та ін.) на 6 — 12-річному середньорослому дереві залишають 40-80 нормальних нагонів, краще змішаних.

У сортів з помірною продуктивністю (Золотий ювілей, Глінка, Дружба народів, Славутич, Франт, Кармен, Золота Москва, Красна дівиця, Редхейвеи, Кудєснік, Кремлівський, Турист, Гартвіс, Коллінс, Бархатистий, Крімсон голд, Золотистий, Ельберта, Радянський та ін.) залишають на дереві 90-130 змішаних пагонів.

А у сортів з низькою продуктивністю (Рум’яний, Молодіжний, Златогор, Амсден, Подарунок осені, Успіх, Молдавський пізній, Скромний, Потомок, Отєчественний, Аракс,
Маяк, Сокіл, Майфлевер, Гоум, Хелфорд та ін.) залишають 140-200 плодових пагонів. Усі зайві пагони відрізують на кільце, у першу чергу всі слабкі, довжиною до 20. А для більшої гарантії високої якості плодів довжина нагонів повинна бути не менше З0 см.

Якщо ж змішаних пагонів не вистачає, то використовують інші їх типи з квітковими бруньками, у тому числі передчасні, по-різному їх вкорочуючи: верхні — на 3-4 групи квіткових бруньок, а нижні і сильні — на 1/4-1/3, прорідивши їх до необхідних інтервалів. На літні пагони можна переводити і пагони подовження гілок при їх укорочуванні. Але у такому разі цей літній пагін повинен бути зовнішнім або боковим і розміщуватися не ближче З0 см від верхівки пагона подовження. Всі інші літні пагони за 20-30 см нижче його — видаляють, інакше вони будуть конкурувати з ним.

3. Спеціальне обрізування персика на плодоношення залежить і від густоти розміщення квіткових бруньок, а також від відсотка зав’язування та збереження плодів на дереві до їх достигання. Високоврожайні сорти з густо розташованими квітковими бруньками на змішаних пагонах (11-20 груп квіткових бруньок на З0 см), високим відсотком зав’язування плодів (понад 30%) і добрим збереженням плодів на дереві (більше 10 шт. на нагоні) вкорочують сильно, залишаючи 3-6 груп квіткових бруньок на пагоні. У сортів з рідким розташуванням квіткових бруньок (5-10 груп на 30 см), помірним і малим відсотком зав’язування (15-30%) і збереженням плодів (5-10 піт. на пагін) вкорочування пагонів помірне і слабке із залишенням відповідно 6-10 та 11 — 15 груп квіткових бруньок на пагін.

4. Точніші параметри цього спецобрізування можна визначити, коли враховувати й довжину пагонів. Щоб одержати від 1 до 5 гарних плодів на пагоні, їх вкорочують неоднаково, а залежно від їхньої довжини (див. табл.).

5. Нормувати врожай слід також і в цілому на дерево, щоб на ньому залишилось не більше 300—400 плодів. Лише за такої умови плоди будуть великими, яскраво забарвленими, чудового смаку.

Остаточне нормування виконують уже по зав’язі (див. у таблиці графу 5 + початок пункту 5). Або видаляють частину плодових пагонів, у першу чергу слабших. Можна поєднати обидва ці способи.

Інші важливі моменти під час обрізування персика

На четвертий — п’ятий рік формування крони, як правило, завершують. Її знижують (за загальними правилами) до 2,5 — З м. А бокові скелетні й напівскелетні гілки вкорочують на дворічну деревину для обмеження крони.

Крону проріджують: видаляють конкуренти, вовчки, гілочки з гострими кутами відходження, гілочки, що ростуть на верхньому боці гілок, слабкі, витягнуті, непотрібні літні, ростові, зайві, що загущують інтервали, котрі підпадають під санітарну прочистку, ослаблені скелетні та напівскелетні гілки (із згасаючим приростом).

Наступної весни кінцеві прирости скелетних і наиівскелет-них гілок вкорочують на 1/4. А в місцях, де потрібно закласти нові гілки різних порядків, залишають найбільш підходящі нагони.

Для нормування врожаю посилюють видалення малопродуктивних гілок. Продовжують снец. обрізування на плодоношення, залишаючи передусім сильні змішані пагони (за винятком верхньої зони крони). Сильні змішані гілки, що відплодоносили, видаляти не обов’язково. Якщо на них близько до основи є сильніші нагони, ніж на сусідніх сучках заміщення, то залишають ті пагони, що на змішаних гілках, перетворюючи їх (обрізуванням) у плодові ланки (метод описаний вище).

Нормуючи навантаження, враховують об’єм крони, ступінь пошкодження морозами, шкідниками, ураження хворобами, вік дерев, рівень агротехніки тощо.

Із вступом у плодоношення та в наступні роки у персика особливо інтенсивно наростає вегетативна маса у верхній частині крони, а в нижній і центральній — затухання життєдіяльності, оголення гілок, переміщення плодоношення на периферію і вгору.

Цьому слід приділяти особливу увагу. Всі категорії гілок, котрі підпадають під проріджування (див. про це вище), слід видалити у першу чергу у верхній частині крони. Дуже сильні гілки у цій зоні видаляють навіть бокові, щоб максимально освітлити нижню і середню зони, посилити приплив поживних речовин до неї. При цьому можна залишати кілька-сантиметрові шипи, на яких можуть вирости нові пагони. З них середні можна буде залишити на плодоношення, а сильні видалити. Таке обрізування у верхній частині крони може стимулювати пробудження сплячих бруньок у нижній і центральній частинах крони.

У період повного плодоношення (6-8 років) обрізування посилюється. Кінцеві прирости скелетних і напівскелетних гілок укорочують сильніше, на 1/3- 1/2. Посилено продовжують проріджування (перед укорочуванням), особливо у верхній частині крони.

Омолоджування дерев

Після 4-5 урожаїв, зазвичай, наростання приростів згасає. За нормальної агротехніки це настає десь на 10-12-й рік. А за низької агротехніки та несприятливих факторів навколишнього середовища — на 6-8-й рік.

Коли кінцеві прирости зменшуються до 20-30 см, викопують омолоджувальне обрізування на 2-3-річну деревину. А у верхній частині крони — на 3-4-річну. Правила омолоджу-вального обрізування такі ж, як у вишні.

Але перед кожним туром омолоджування спочатку виконують санітарну прочистку крони та її загальне проріджування, звільняючи від безкорисного і шкідливого баласту.

Параметри вкорочування пагонів персика та нормування врожаю залежно від довжини пагонів та продуктивності сорту

Довжина пагонів, см Кількість залишених груп квіткових бруньок після вкорочування пагонів, шт. Кількість залишених плодів на пагоні, шт.
Рівень родючості сортів, ступінь зав’язування та збереження плодів
високий помірний низький
20-50 3-4 6-7 11-12 1-2
50-70 5 8-9 13-14 3-4
70 6 10 15 4-5

Через три роки, коли прирости знову пригаснуть, застосовують середнє омолодження на 5-7-річну деревину. Видаляється 1/3-1/2 загальної довжини скелетних гілок.

Але середнє омолоджування виконують і тоді, коли легке не викликало суттєвого збільшення приростів. Середнє омолоджувальне обрізування ефективне лише у дерев, котрі мають здоровий штамб на основі скелетних гілок.

Обрізування персика після підмерзання

Якщо від морозів і заморозків плодові бруньки загинули частково, плодові пагони вкорочують слабше, враховуючи відсоток загиблих бруньок. Або ж при ранньовесняному обрізуванні залишають резервні змішані гілки, а після заморозків повторно нормують.

За дуже великої кількості загиблих плодових бруньок (понад 70%) персик обрізують на початку цвітіння.

Коли бруньки повністю загинули, крону проріджують, укорочують змішані та інші пагони на сучки заміщення — під урожай наступного року.

За обмерзання скелетних гілок (частіше у старіючих дерев), омолоджують на 3—5-річну деревину, а за необхідності — і на старшу, переводячи на живі відгалуження або сподіваючись на сплячі бруньки.

А пізніше коригують обрізуванням зелених пагонів, що відростуть. Із пагонів, що виросли, у тому числі і вовчків, наступної весни заново починають формувати крону за загальними правилами, як у молодих дерев.

Залишені на гілки різних порядків нагони вкорочують до 50-60 см. А необхідних кутів нахилу надають за допомогою прив’язаних до стовбурів, гілок палиць, розпірок, відтяжок тощо.

Ф.Г. Білека, м. Дніпропетровськ


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *