Що краще вирощувати на схилі — сад чи виноград?


Якщо врахувати, що майже половина території України — це схили, косогори, яри і вибалки, то вести мову, як краще використати такі землі, — цілком доцільно. Тим більше, що саме такі невгіддя дісталися городникам і дачникам як земельні наділи, на яких доводиться господарювати.
Тому питання, що краще мати на схилі: сад чи виноград — не риторичне. Та й інші культури тут родитимуть, якщо до того, як мовиться, докласти рук.

Дещо з баченого в Європі

У країнах південної Європи, де неодноразово довелось побувати (Австрія, Болгарія, Румунія, Угорщина, Югославія), також переважає гірський рельєф. Рівнинні землі лише в Добруджі, в центральній частині Румунії і Угорщини та в Сербії (Югославія), а також у придунайських низинах. Власне, весь Балканський півострів вкритий горами або гірськими плато.

Для землеробства люди тут використовують навіть найменший клаптик землі, де б він не був: на плато, на схилі, над прірвою чи на місці викорчуваного лісу. Обробляти такі земельні ділянки складно. Вся тяглова сила — то воли, коні, мули, осли і, зрозуміло, людські руки. Але вся ота земля оброблена і дає щедрі врожаї польових, городніх культур, а також фруктів та ягід.

На схилах гір ростуть чудові сади, ягідники, виноградники, нерідко вперемішку. Схили, як правило, терасовані, окультурені та засаджені. Влітку сонце на Балканах майже в зеніті. Отже, світла вистачає, якщо схил навіть північний, а насадження дещо загущені.
Пригадується терасований сад на схилах Альп під м. Лінц в Австрії. Це — окраса природи і творіння людських рук. Дерева одне в одне, доглянуті, крони сформовані, тераси задерновані. Їх стінки бетоновані або підмуровані. Із засніжених гір збігає вода, яка, підігрівшись на сонці, використовується для поливу.


На схилі сусідньої сопки — теж сад. Плодові дерева тут чергуються з ягідними кущами та виноградом. Сорти вишукані. І все те з європейською скрупульозністю випещене, доглянуте. Ніде найменшої сухої чи заплетеної гілочки. Зрозуміло, що й родять такі насадження неперевершено.

Чудові сади, зокрема цитрусових дерев, траплялися на півдні Югославії. На відміну від північної частини країни в Адріатиці одні гори і скелі. Родюча земля тут привізна. А відтак, і використовується з найбільшою віддачею.

Підхід різний — результати також

Екскурс до Європи зроблено для того, щоб порівняти, як господарюють там і що ми маємо тут. Адже у нас чудові родючі ґрунти! Хай навіть на схилах чи косогорах, у ярах чи вибалках, але родючі, придатні як для городництва, так і для садівництва та виноградарства.

Виняток можуть становити схили Карпат, узбережжя Криму, Подільське плато, зокрема Придністров’я, де схили гір настільки кам’янисті, що гола порода виступає на поверхню. На ній не те, що культурна рослина, — а й бур’ян не росте. Хоч окультурити і таку землю можна.

Колись читав, як лісник у с. Яришеві (Могилів-Поділський район) на крейді вирощував доволі великі кавуни та дині. Гадаю, в такий спосіб родитимуть і плодові дерева та кущі, не говорячи вже про виноград. Адже свого часу в Придністров’ї, як і в Криму, всі схили були засаджені виноградом.

Значить, користь можна мати від землі і на неугіддях, якщо докласти рук. Про це свідчить багаторічний досвід господарювання наших пращурів. Та й нинішні дбайливі господарі мають гарні, родючі сади, виноградники, ягідники.

Можна навести сотні прикладів, коли за однакових умов одні господарі мають від землі все, а другі, по суті, — нічого. Чому? Різний підхід до справи, а, отже, і результати неоднакові.

Тим-то, гадаю, варто дещо сказати про освоєння та окультурення неродючих земель.

На схилі: сад чи виноград?

… І ягідники — теж. Але схил передусім треба окультурити, зробити придатним для використання.

Це означає, що схил чи крутосхил, пагорбок чи вибалок, як і інші богарні землі, слід насамперед упоперек розтерасувати, глибоко їх переорати або перекопати, внести органічні та мінеральні добрива, задернувати, підвести, якщо можна, воду для поливу, розумно розпланувати насадження, а тоді вже братися до садіння дерев та кущів. А щоб насадження добре плодоносили, їх слід ретельно доглянути: сформувати крону, регулярно обрізувати, поливати, мульчувати пристовбурні круги, вести боротьбу з шкідниками та хворобами.

Сад чи виноградник на схилі має певні особливості, про які слід сказати. Це, насамперед, правильна підготовка ґрунту під садіння дерев. Ширина тераси має бути такою, щоб центральне коріння потрапляло на твердий ґрунт (на насипі в бурю дерево не вистоїть). Отже, яму під плодове дерево треба копати на «материку».

Слід враховувати також, що, якщо коріння в зерняткових (груша, яблуня) здебільшого стрижневе, проникає глибоко в ґрунт, то в кісточкових (слива, абрикоса, персик, вишня) воно поверхневе, розгалужується переважно в орному шарі ґрунту, а, значить, ці дерева в негоду не стійкі. А коріння калини, кизилу та інших дрібноплідних культур взагалі поверхневе і мичкувате, хоч добре розгалужене. Тим-то ці дерева слід підв’язувати до високих і міцних кілків, забитих у материнський ґрунт.

Щодо винограду, то на схилах, де практично неможливо здійснити глибоку оранку, ями і траншеї, особливо на глинистому ґрунті, необхідно копати глибокі — до 1,5 м. На дно обов’язково стелити дренаж із щебеню, битої цегли, а також сухих гілок, хворосту тощо. Не зайвим буде від дренажу до поверхні мати синтетичні або гумові повітропровідні трубки, що забезпечить кращу аерацію.

Ягідні культури слід також висаджувати диференційовано. Бо в ягідних, скажімо в малини, ожини, коріння поверхневе і мичкувате, розгалужене майже на поверхні, а в інших (смородина, аґрус, порічки) воно переважно стрижневе. Значить, різниця в садінні має бути відповідною.

Стосовно цього диференційованим буде полив, підживлення дерев та кущів, а також обробіток міжрядь, якщо вони не задерновані.

Ще однією особливістю саду чи винограду на схилі є обов’язкове відведення стічних вод, які під час злив можуть розмити тераси, завдати великої ерозії ґрунту. Тому ділянку слід обкопати стічною канавою, а також передбачити загатки на канавках поливу.

Роботи, як бачимо, багато. Але затрати праці окупляться, як кажуть, сторицею, якщо все те зробити розумно, продумано, своєчасно і якісно.

Все те, зрозуміло, — праця, кошти, час. Але, погодьтеся, без праці природа нас обдаровує лише плодами диких порід, будь-то фрукти чи ягоди. А культурні сорти можна мати лише в результаті копіткої праці.

Г.А. Скоряк




Поділитись своєю думкою