Кожний господар мріє про те, щоб по його двору ходила доглянута квочка з купкою пухкеньких, жовтеньких курчаток. Цей час настав, однак на третій день ви зауважили, що у четвертої частини курчат пір’ячко скуйовджене, посіріло, з’явився пронос, через день-два кілька з них загинуло.
Дослідженнями в лабораторії ветеринарної медицини від курей, що загинули, виділено збудник ешерихіозу. Остаточний діагноз стверджував, що курчата хворіють ешерихіозом.
Ешерихіоз — заразна хвороба, яка має декілька синонімів: колібактеріоз, коліінфекція, колібацильоз, коліперигоніт, білий пронос, диспепсія. Збудником її є постійні мешканці шлунково-кишкового тракту здорової птиці. У навколишньому середовищі патогенні штами ешерихій, або, як їх часто називають кишкові палички, які спричиняють хворобу, можуть зберігати свою життєдіяльність до чотирьох місяців. За температури 60°С через 15 хвилин вони втрачають здатність розмножуватись, у яйці збудник зберігається протягом усього періоду інкубації.
Хвороба перебігає гостро або хронічно з явищами отруєння. Джерелом зараження є хвора птиця, яка через яйця, їхні шкаралупи інфікує ембріони, забруднює послідом корми, воду. Спостерігалися випадки захворювання курчат 5-6-тижнево-го віку під час згодовування їм молока, сиру, забрудненого хвороботворними ешерихіями.
Трапляються такі випадки у господарствах, де корова хворіє на мастит, зумовлений негативною дією згаданих збудників.
Доведено, що курчата хворіють, коли поїдають інфікованих червоних курячих кліщів, які можуть зберігати у собі збудника від 9 до 190 діб. Кліщі мають властивість передавати хворобу курчатам з перших днів життя за паразитування на них, особливо у тому разі, коли курчат утримують у холодних приміщеннях і згодовують їм неякісні за складом корми.
Коли знижуються захисні сили організму птиці, ешерихії активуються і швидко розмножуються у кишківнику, печінці, жовчі, а потім у крові, зумовлюючи отруєння організму токсичними речовинами, які вони продукують.
Клінічні ознаки хвороби проявляються лише через дві — чотири доби, якщо збудник потрапив до організму.
За гострого перебігу у птиці зникає апетит, з’являється пронос. У хворих курчат перших десяти днів життя спостерігаємо загальну слабкість, сонливість, їхня рухливість знижується. У цей період зауважуємо задишку, посиніння дзьоба, гребеня, сережок. Хворі курчата втрачають масу, а смертність сягає 25-40%.
У 90 — 180-денних курчат та дорослих курей хвороба частіше перебігає у хронічній формі, яка супроводжується розладом дії кишківника, запаленням кон’юнктиви очей, набряками суглобів, несучість різко знижується або зовсім призупиняється.
Під час розтину в курей, що загинули, бачимо запалення серцевої сорочки, вона покрита фібріном (білими плівками), який також відкладається на поверхні печінки, капсулі селезінки, м’язовому, залозистому шлунку та петлях кишківника. Легені з щільними ділянками темно-червоного кольору, що свідчить про їхнє запалення.
У курей-несучок відбувається закупорювання яйцепроводу фібринозно-казеозпою масою. У курчат це явище спостерігається рідше. Такі клінічні ознаки та гіатолого-анатомічні зміни можуть бути нечіткими, коли наешерихіоз нашаровуються такі інфекційні хвороби, як пастерельоз, нулороз, мікоплазмоз та інші. А тому за прояву ознак хвороб слід звернутися до лікаря ветеринарної медицини і отримати кваліфіковану діагностичну та лікувальну допомогу.
Лікують хворобу антибіотиками, до яких чутливі виділені мікроорганізми від хворої чи загиблої птиці.
Належні результати дає застосування канаміцину в дозі 30мг на 1 кг маси курчат на добу протягом 8 днів з кормом, левоміцитин по 26 мг на 1 кг маси або левоміцитин у поєднанні з фуразолідоном по 12 мг кожного препарату на 1 кг маси.
Згідно з настановами щодо застосування можна лікувати ентеросептолом, канаміцином, ампіциліном, тетрацикліном і мати добрий лікувально-профілактичний ефект.
Профілактувати ешерихіоз слід задовго до інкубації яєць. Необхідно, щоб вони відбиралися від здорового маточного поголів’я. Перед посадкою квочки слід звернути увагу на стан слизових оболонок очей, дзьоба, сережок, гребеня. Небажано брати її «напрокат» у сусідів, що часто трапляється на практиці.
Для профілактики ешерихіозу рекомендують застосовувати водний розчин фурациліну (1:10000) з розрахунку на одну голову 10 мл для 20-денних, 25 мл — для 70-денних курчат. Розчин наливають у напувалки протягом 7 днів, періодично змінюючи підстилку, на якій утримуються курчата, та роблять дезінфекцію. Напувалки та годівниці слід не менше одного разу на добу обробляти дезінфікуючими речовинами або обдавати окропом.
Зауважимо, що терапевтичну дієвість згаданих препаратів та рекомендованих профілактичних заходів можна досягти лише за умови, коли будемо дотримуватися належних умов годування та утримання курей.
Л.К. Волинець, доктор ветеринарних наук
