Цей декоративно-квітуючий однорічник добре відомий як лікарська рослина, але його використовують і для приготування багатьох страв: супів, салатів, напоїв, а також для ароматизації й підфарбовування сирів.
Воістину мав рацію древній філософ Гіппократ, який говорив, що продукти харчування мають бути лікувальними засобами, а лікувальні засоби — продуктами харчування.
Лікувальні властивості найперше пов’язані з антисептичною й ранозагоювальною дією цієї рослини. Крім того, нагідки добре допомагають при серцево-судинних та шлунково-кишкових захворюваннях.
У суцвіттях міститься ефірна олія, гіркота, фітонциди, сапоніни, слиз, флавоноїди, органічні кислоти, багато каротину (провітаміну А), особливо у яскраво забарвлених пелюстках, а листки з гірким присмаком мають у своєму складі сапоніни та гірку речовину — календен (тому нагідки ще називають календулою).
Висівати насіння можна з ранньої весни, а також під зиму. Рослина добре розмножується самосівом. Якщо навесні з опалого насіння сходи зійшли дуже густо, їх розсаджують — вони добре приживлюються, а дорослі рослини ще й стійкі до посухи. Краще вирощувати їх на освітлених місцях — це дає можливість одержати цінніші за біохімічним складом рослини, які накопичують більше ефірної олії, вітамінів тощо.
Нагідки мають оздоровчу дію не тільки на людину, а завдяки своїм фітонцидним властивостям — і на оточуючі рослини: овочеві та ягідні культури.
Раніше нагідки частіше використовували для харчових потреб, а тепер вони перейшли до рангу мало поширених овочів чи прянощів.
Рецепти приготування страв з нагідок ґрунтуються на використанні їхніх яскраво забарвлених кошиків. З цим пов’язане застосування їх як харчових барвників: це порошок з квіток для додавання як пряність до супів, плову, салатів, виробів з тіста, який надає стравам чудового забарвлення. Але слід враховувати те, що каротиноїди жиророзчинні, тобто у воді вони не розчиняються і для підфарбовування страв сировину проварюють в олії або в молоці. До супів, які готують на бульйоні, додають сухий порошок (взимку) або свіжі подрібнені кепкові кошики (влітку) з розрахунку одна чайна ложка на порцію.
Суцвіття нагідок можна заготовити на зиму не тільки як сухий порошок — їх ще солять і маринують. Для засолювання використовують 1 кг сировини нагідок, проварюють кілька хвилин у солоному окропі (0,5 л води та 60 г солі). Для маринування кошики нагідок (1 кг) проварюють в 0,5 л 3%-го оцту з додаванням 40 г солі та перцю.
Для приготування напою 20 г сушених нагідок проварюють у трьох літрах води і настоюють кілька годин. Проціджують, додають по одній склянці соку калини та меду. Цей напій рекомендується як лікувальний від простудних захворювань та за авітамінозу.
Розповідаючи про лікарські властивості нагідок, не можна не згадати про них як про красиві декоративні рослини. Своїми сонячними кошиками вони надихають селекціонерів на створення нових декоративних сортів. Нині існує багато незвичайних сортів нагідок із забарвленням квіток від білого та жовтого до насиченого сонячно-оранжевого, а пелюстки мають навіть дивовижну голчасту форму. Є повні й великоквіткові сорти.
Н.М. Смілянець
