Вирощування ліщини


Озирніться навколо, просто зайдіть в найближчий лісок і просто озирніться, знаєте скільки побачите цікавого! Тут вам і калина, і ірга, і горобина, і дика слива, вельми корисна до речі, і ліщина. Остання просто семимильними кроками входить в моду, тому як доведено в черговий раз, що горіхи дуже корисні для організму людини. Ліщина або як її ще називають, фундук можна взяти прямо з лісу і посадити у себе на ділянці, а можна обзавестися сучасними та більш врожайними сортами.

Старі сорти фундука відрізняються товстими стінками горішків і порівняно невеликою кількістю м’якоті. Ми рекомендуємо купувати сорти сучасні, отримані в 21 столітті, їх небагато, це Визнання (2001) і Христина (2016). Сорти ці дістати не складно, і ви в них точно не розчаруєтеся. Наприклад, сорт Визнання відрізняється стриманим ростом (2,2-2,6 м), розрідженою, овальною кроною і дає горішки масою близько двох грам з виходом ядра більше 50%. Оскільки деревце невелике, з нього можна зібрати не більше кілограма горішків прекрасного смаку. Сорт Христина більш сучасний, а тому поряд зі слаборослими володіє і більш високою врожайністю — до 2,5 кг з дерева. Маса горішків тут більше двох грам, а вихід ядра трохи менше 60%.

Ці сорти будуть добре рости і плодоносити на всій території України, проте якщо ви хочете щоб врожаї були максимальними, то розмістіть у себе на ділянці обидва ці сорти, тоді вони будуть переопиляти один одного і радувати вас смачними і корисними ядерця.

Головне, при виборі сорту, не помилитися і придбати саджанець або кореневласний (тобто отриманий в результаті вкорінення живця) або прищеплений (на ту ж ліщину) але не сіянець. Сіянці будуть добре рости, сформують високе дерево з розлогою кроною, але, на жаль, не дадуть плодів зовсім або їх кількість буде мінімальною, так і вступлять в плодоношення вони, якщо таке трапиться, дуже не скоро — років через 12-15, в той час як щеплені або кореневласні дадуть плоди на 2-3 рік.


Як же не помилитися? При виборі саджанця уважніше розгляньте його кореневу систему, якщо це сіянець, то буде яскраво виражений головний корінь — стрижень, якщо ж прищеплений або кореневласний саджанець, то замість стрижня буде щільна мочка коренів.

Отже, саджанець ми придбали і не помилилися, приступаємо до посадки. Для цього вибираємо відкрите і добре освітлене місце, копаємо ямку на 30-35% більше ніж обсяг коренів, насипаємо в основу дренаж (5-8 см), а поверх суміш торфу, перегною і верхнього шару грунту (5-6 кг в рівних частках ) і вже на цьому пагорбі розміщуємо кореневу систему саджанця. Коли коріння розправлені, залишається засипати їх грунтом до верху ямки, не заглиблюючи кореневу шийку, ущільнити грунт, полити її (відро води) і замульчувати торфом або перегноєм шаром в 2-3 см.

Надалі потрібно піклуватися про достаток вологи і живлення в грунті. Якщо з вологою все зрозуміло, то ось про живлення потрібно поговорити детальніше. Справа в тому, що фундук дуже добре відгукується на підживлення, тому якщо грунти на вашій ділянці бідні, то в ямку при посадці потрібно додати ще й добрив — фосфорних 80-90 г і калійних 150-180 г. Такий підгодівлі вистачить до вступу ліщини в плодоношення, але як тільки зберете перший урожай рослину потрібно буде підгодувати знову. Вносити добрива бажано навесні, для плодоносних рослин доречними будуть підгодівлі перепрілим гноєм (1-2 кг на 1 м²), компостом (2-3 кг на 1 м²) і добривами — калійним (16-18 г на 1 м²), азотним (20-23 г на 1м) і фосфорним (35-45 г на 1 м²). Бажано перед внесенням добрив грунт у пристовбурних колах добре розпушити, потім полити, внести добрива, знову полити і замульчувати верхній шар торфом.

Крім поливів і підгодівлі приділяти потрібно час і для проріджування крони. Ліщина не любить згущену крону, реагуючи на це різкими зниженнями врожаю. Для того щоб крона була не загущеною, необхідно через 2-3 роки після посадки вирізати все пагони які ростуть усередину крони.

Обрізати ліщину потрібно навесні, в кінці цвітіння, коли сережки починають опадати.
Запам’ятайте, як і за аналогією, наприклад, з яблунею — плодоносять в основному пагони розташовані горизонтально, тому якщо в кроні багато вертикальних пагонів, то їх, за допомогою звичайних гумок для грошей, потрібно відігнути, закріпивши гумки на нижніх пагонах, до максимально горизонтального положення.

Досить важливим моментом є збір плодів. Тут треба чітко засвоїти одне правило — не поспішати!

Збирати горіхи слід тоді, коли вони починають обсипатися, легко струшуються і без зусиль відокремлюються від шкірки. Збір зазвичай розтягується на два або навіть три прийоми.

Зберігати горішки дикої ліщини або культурного фундука можна в сухому і прохолодному місці, наприклад в холодильнику. Там вони можуть пролежати роки три-чотири, повністю зберігаючи свої смакові якості і корисні властивості.

Н.В. Хромов, канд. біол. наук




Поділитись своєю думкою