Весняного дня, вигулюючи корову звернули увагу, що у сусіда подібна за породою тварина краща, хоч коли ставили на зимове утримання за вгодованістю, зовнішнім виглядом вони не відрізнялися одна від одної.
Після діагностичного обстеження лікар ветеринарної медицини поставив діагноз — туберкульоз і дав деякі рекомендації з утримання живності. Він також звернув увагу, що утримання різних видів тварин і птиці в одному приміщенні завдає шкоди їхньому здоров’ю.
Матеріальна скрута не завжди дає можливість господареві побудувати приміщення для окремого утримання тварин. Аби в кожному утримувався один вид тварин або птиці. Практика свідчить, що змішане їхнє утримання може призвести до значних збитків.
Розглядаючи питання про причини й умови, які спричиняють виникнення та поширення хвороб, не можна не зупинитися на питанні «заселення» різних видів тварин та птиці в одному приміщенні.
Якщо проаналізувати закономірності виникнення зараження, то можна встановити, що деякі види хворих тварин і птахів найчастіше є джерелом окремих збудників не безпечних спільних хвороб. А якщо їх утримувати в одному приміщенні, то це призведе до швидкого перезараження, розвитку хворобливого процесу, а відтак — зниженню продуктивності, можливо й до падежу.
Пришвидшує розвиток цих процесів неповноцінна, неякісна годівля та незадовільне утримання поголів’я.
Тож, зупинимося на згаданому захворюванні.
Туберкульоз — типове стійлове зараження тварин, однак можливе зараження й на пасовищі. Хворіють частіше тварини з ослабленими захисними силами організму. Цьому сприяє підвищена вологість повітря, його забрудненість збудниками туберкульозу та підвищена концентрація аміаку. Велика небезпека в цьому від курей, які не обмежені у вигулах, розгрібають та роздзьобують різні залишки продуктів, розкиданих у довкіллі, які можуть бути контаміновані мікобактеріями. А після в тваринницькому приміщенні своїми виділеннями вони забруднюють годівниці, стійла, інвентар. Найбільшу небезпеку несуть кури, що мають вік понад два роки. Вони дуже часто у прихованій формі хворіють на туберкульоз.
Свині також заражаються туберкульозом, якщо утримуються у загальних приміщеннях, та коли їх випускають випасатися з туберкульозною худобою і птицею. Для згодовування їм дають, в основному, білкові концентровані корми, а тому з сечею, фекаліями виділяється велика кількість аміаку який негативно впливає на стан дихальних шляхів тварин і птиці, які утримуються разом з ними.
Особливу увагу слід звернути на утримання водоплавної птиці та голубів разом з іншими видами живності. Ці птахи, а також кролі віком від декількох місяців до двох з половиною років можуть бути бактеріоносіями такого небезпечного захворювання, як сальмонельоз, до того ж клінічних ознак хворі можуть не проявляти. Збудником сальмонельозу є мікроорганізми сальмонели, які надзвичайно поширені в природі в багатьох середовищах. Передача зараження відбувається через корм, воду, речі догляду, забруднені виділеннями хворих.
Частіше хворобою уражується молодняк різних видів тварин в окремих господарствах, де нерегулярно очищається приміщення, дезінфекція набуває стаціонарного характеру і щороку повторюється за появи приплоду.
Зараження відбувається через шлунково-кишковий тракт після згодовування інфікованого корму та води. Бувають випадки зараження через дихальні шляхи. Небезпеку це захворювання має і для людей, яке проявляється важкими токсикоінфскціями, що можуть закінчуватися смертю хворого. А тому під час догляду за тваринами слід дотримуватися правил особистої гігієни і мати спецодяг для догляду за худобою.
Слід звернути увагу господарів і на таке небезпечне захворювання, яке уражує молодняк усіх видів тварин і птиці, як ешерихіоз. Його ще називають колібактеріоз. Збудниками є хвороботворні ешерихії, яких надзвичайно багато різновидів за своїми біологічними властивостями. Перебігає хвороба з явищами запалення шлунково-кишкового тракту і клінічними ознаками проносу. Лікування не завжди дає позитивні результати і тварини надовго залишаються носіями збудника хвороби.
Після вживання недостатньо провареного м’яса від них, у людей також може виникнути захворювання токсикоінфекціями.
Спільне утримання може спричинити виникнення та швидке перезараження тварин і птиці хворобами, що зумовлюються вірусами. До них належить і хвороба Ауєскі. Цією хворобою уражуються коти, кролі, свині, пацюки. Важко перебігає хвороба у великої рогатої худоби, серед якої випадки видужування надзвичайно рідкі. У свиней відхід поросят сягає 80-90%.
Велику небезпеку таять у собі паразитарні хвороби, до яких можна віднести кокцидіози, що викликаються одноклітинними паразитами. З домашніх тварин господарями цих паразитів є кури, гуси, індики, велика рогата худоба, вівці та свині. Падіж серед кролів, заражених кокцидіями сягає 85%, а курчат — 100%. У дощові роки ягнята гинуть через два дні після прояву клінічних ознак у 90% випадків.
Клінічні ознаки перебігу хвороби нечіткі. Однак втрачається позив на корм, вовна скуйовджена, слабка жовтушиість слизових носа та рота. Збільшується об’єм черевної порожнини, проноси з домішками крові.
Перелік хвороб можна продовжувати, однак згадані найпоширеніші і будуть нагадувати власникам тварин про їхню небезпеку, яка приховує у собі спільне утримання тварин в одному приміщенні.
За підозри на хворобу тварин ізолюють, а після огляду лікарем ветеринарної медицини лікують. За умовно здоровими тваринами слід встановити старанний клінічний нагляд і поліпшити умови утримання та годування.
Необхідно систематично прибирати, очищати та дезинфікувати приміщення, особливу увагу звертати на чистоту стійл і стан каналізації.
У стійловий період тварин слід прогулювати протягом 2 3 годин у вигонах, за винятком дуже холодних та вітряних днів. Не використовувати спільні годівниці, відра. Не допускати до догляду за тваринами людей з активними формами туберкульозу.
А в перспективі тваринницькі приміщення слід будувати ізольовано для кожного виду тварин і птиці.
Л.К. Волинець, доктор ветеринарних наук
