Кілька років тому, зайнявшись бджільництвом, я вирішив створити біля пасіки конвеєр із рослин-медоносів. Насамперед звернув увагу на ті рослини, які мають тривалий період цвітіння, невибагливі до ґрунтів та погодних умов і виділяють найбільше нектару, а саме: лофант анісовий, ехінацея, фацелія, головатень, ваточник, сильфія, котяча м’ята, синяк, алтей, борщівник, бораго, змієголовник та багато інших (усього колекція налічує близько 100 видів медоносних та лікарських рослин). Завдяки цим рослинам мед та інші продукти бджільництва (пилок, віск, маточне молочко, прополіс) набувають надзвичайно цілющих властивостей.
Створюючи колекцію медоносів, я натрапив на назву такої рослини, як стевія, або, як її ще називають, «медова трава”. Вирішивши, що ця рослина має відношення до медоносів, я розпочав пошуки серед любителів екзотики, які незабаром увінчалися успіхом. Отримавши із Закарпаття п’ять сіянців та агротехніку, розпочав культивувати. І хоча її медодайні властивості ще не вивчені, проте я переконався, що ця рослина справді медова, адже 1 кг сушеного листя замінює цілий мішок цукру. На одну склянку окропу достатньо 1 г сировини, а один сіянець може дати до 300 і більше грамів готової продукції. Звідси неважко вирахувати, що, маючи кілька квадратних метрів земельної ділянки, кожна сім’я може самостійно забезпечити свої потреби в солодощах на цілий рік, відмовившись взагалі від цукру, який тільки шкодить здоров’ю. Адже недаремно хтось влучно назвав цукор «солодкою смертю».
Стевія лікує
Солодкий смак стевії забезпечують дитерпенові глікозиди, що мають унікальні лікувальні властивості. Використовують у стевії листя, яке заготовляють під час цвітіння і яке не втрачає своїх якостей протягом кількох років.
Крім того, що стевія у 30-50 разів солодша від цукру, вона ще й являє собою цілу зелену аптеку. Оригінальна солодка рослина нормалізує рівень цукру в крові, має бактерицидні та протикарієсні властивості, позитивно впливає на жировий обмін, оздоровлює серцево-судинну систему, знижує рівень холестерину в крові, поліпшує травлення, відновлює імунітет, сприяє утворенню червоних кров’яних тілець.
Ця рослина не має протипоказань до застосування, не містить складних вуглеводів. І, до речі, рекомендована Міністерством охорони здоров’я України для широкого застосування як природний підсолоджувач. При використанні з іншими лікарськими рослинами (ехінацея, лофант анісовий, оман тощо), а також у сукупності з продуктами бджільництва та здоровим способом життя може поставити надійний заслін хворобам, забезпечити загальне оздоровлення населення.
Стевію за кордоном дуже широко використовують для підсолоджування вина, лікеру, безалкогольних напоїв, компотів, чаю, йогуртів, кефіру, додають у вироби з борошна, каші, супи, соуси, настоянки та витяжки, що використовуються в гомеопатії, під час виготовлення кондитерських виробів та кулінарних страв. Вона чудовий консервант для фруктів та овочів. З листя виготовляють водні та спиртові витяжки.
Чому ж листя цієї рослини має такі чудодійні властивості?
Вчені дослідили, що найбільша кількість речовин, які визначають лікувальні властивості стевії, зосереджена в листках, де є дитерпенові глікозиди, клітковина, пектинові речовини, рослинні ліпіди, полісахариди, вітаміни (С, А, Е, Р), мікроелементи (калій, магній, цинк, залізо, кальцій та ін.) й ефірні олії, до складу яких входять ще 53 елементи. Солодкість та лікувальну цінність зумовлюють стевіозиди (дитерпенові глікозиди). Подібні речовини є у таких реліктових рослинах, як женьшень, ехінацея, елеутерокок, аралія, ехінонанакс (заманиха), левзея, родіола рожева, що називаються адаптогенами. Усі вони мають схожі фармакологічні властивості, в основі яких лежить оптимізація енергетичного обміну клітини за рахунок роботи ферментних систем організму, що керують процесами тканинного дихання. Це багаторазово поліпшує забезпечення клітин киснем і цим самим прискорює обмінні процеси, сприяє виведенню з організму шлаків та радіонуклідів. Дитерпенові глікозиди солодші від цукру в 300 -400 разів (до них належать стевіозиди, ребаудіазиди, булказиди, стевіолбіозиди), їхній вміст у стевії сягає 10-12%.
Маючи такі надзвичайні властивості, стевія заслуговує на широке використання. Проте й донині цього не сталося і її можна знайти хіба що в любителів екзотики за чималі гроші. Та на гроші можна не зважати, якщо врахувати, що річний прибуток може становити до 1000% і більше. При цьому, використовуючи сировину для власних потреб, економимо на цукрові (а цс 2-3 мішки на рік).
Поставивши перед собою завдання з’ясувати, чому стевія мало культивується у нашій країні, я почав досліджувати, як до неї ставляться в інших розвинутих країнах, насамперед у Японії та США. Отримана інформація мене вразила! Та спочатку трохи історії.
Національна цінність Японії
Відомо, що 90% стевії, яку вирощують у світі, споживає Японія, а понад 70% її солодкого ринку припадає на продукцію із стевії. Уряд Японії оголосив стевію національною цінністю і заборонив її експорт у вигляді сировини. Активно використовувати стевію як профілактичний та лікувальний засіб у цій країні почали з вивчення її цілющих якостей після ядерної катастрофи 1945 року. Стевія була занесена окремим параграфом до програми порятунку нації. Досить переконливим є гой факт, що сьогодні середній вік життя японців сягає 90-95 років (в Україні, за неофіційними даними, близько 45 років). Кожен японець щоденно вживає препарати із стевії і використовує її як природний підсолоджувач, починаючи від народження і до похилого віку.
Японці вважають, іцо стевія — це джерело позитивної енергії. Після її вживання в організмі акумулюється сонячна енергія шляхом утворення парамагнітних центрів. Якщо стевію вживати регулярно, організм настільки насичується енергією, що це призводить до зменшення апетиту і відпадає необхідність у переїданні. Харчування людини стає поміркованішим. Стевія — нетоксичний продукт, тому її можна вживати, орієнтуючись на потребу організму в солодких стравах.
Олігархи США проти стевії
Проте зовсім інша ситуація на ринку стевії у США. Виявляється, що донедавна на неї було накладено табу, і зовсім не тому, що прискіпливі американці виявили в ній якісь речовими, що мають негативну побічну дію. Швидше за все — навпаки.
Ось що було недавно надруковано в американському журналі «Catalist», який оприлюднив результати досліджень популярних цукрозамінників під заголовком: «Солодко живеш — гірко помреш»: «Відкрийте тлумачний словник, і ви побачите, що серед значень слова «солодкий» є й такі, як «приємний», «даючий насолоду». Ствердження вірне, але тільки частково. Будучи солодким на смак, традиційні підсолоджувачі навряд чи насправді дають задоволення нашому організмові. Натуральні підсолоджувані: цукор, мед і кукурудзяний сироп прийнято пов’язувати з низкою недомагань — захворюванням зубів, ожирінням, діабетом, хворобами серця тощо.
Штучні підсолоджувачі також широко використовуються у складі безалкогольних напоїв, десертів та легких закусок або в чистому вигляді (під торговими марками Equal, Sweet’N’Low). Всупереч заявам виробників, ні один із цих продуктів не заслуговує на ‘зелене світло» у світі здорових продуктів харчування. Те, що вживання в їжу штучних підсолоджувачів — аспартаму (NutraSweet, Equal), сахарину та ацесульфаму К (Sunett, SweetOne) пов’язане з ризиком для здоров’я, підтверджено науково.
Аспартам входить до складу більш як тисячі продуктів харчування, його складовою частиною є фенілаланін, аспарагінова кислота і метанол, що розкладаються в організмі з утворенням формальдегіду. До побічних проявів аспартаму, описаних у тисячах споживчих позовів, зареєстрованих в «Адміністрації США по контролю за використанням ліків і продуктів харчування» (FDA), а також у спільній організації («Спілка по захисту споживачів від шкідливої дії аспартаму»), належать захворювання шлунково-кишкового тракту, головний біль, висипи, депресії, припадки, послаблення пам’яті та зору, неврологічні захворювання.
Результати досліджень, проведених доктором Расселом Блейлоком, свідчать, що аспартам має здатність ще й підвищувати апетит. Згідно з статистичними даними, кількість повних американців збільшилася у 250 разів якраз у період, коли аспартам почали вводити до складу продуктів, які використовували в дієтах для зниження маси тіла.
Сахарин надходить у продаж, не зважаючи на попереджувальний надпис на упаковці про те, що він спричиняє рак у лабораторних тварин, ще й пошкоджує сечовий міхур.
На упаковках найновішого синтетичного підсолоджувана АЦЕСУЛЬФАМУ К відсутні будь-які попереджувальні надписи, та «Центр за перетворення науки на службу суспільним інтересам» наполягає на тому, що він призводить до раку. Поки у США безрезультатно чекають винаходу безпечного штучного підсолоджувана, мешканці деяких інших країн користуються безпечним натуральним підсолоджувачем, який практично не містить калорій і до того ж має безліч інших корисних для здоров’я властивостей. Це культивована на території Південної Америки рослина -Stevia reubacciaita Bertony, відома під назвою стевія.
У США була розгорнута агресивна кампанія за унеможливлення проникнення стевії на ринок. Відмовивши стевії в офіційному статусі «продукту, в цілому визнаного безпечним для здоров’я».
Ось така ситуація із стевією у США. Та здоровий глузд таки бере своє і в них. Нарешті після багатьох років заборони стевія ось-ось стане доступною і для американського споживача.
Звідси можна зробити висновок, що стевія настільки корисна й цілюща рослина, що здатна позитивно вплинути на загальне оздоровлення населення планети, а тому створює реальну загрозу капіталам олігархів, які отримують міліардні надприбутки від виробництва та продажу різних синтетичних підсолоджувачів, консервантів, сахарину і синтетичних ліків. І тільки в їхніх інтересах всіляко гальмувати вихід на ринок такої диво-культури, як стевія.
М.О.Саволюк, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.
