В Україні фундук росте здавна. Останнім часом у Кіровоградській, Харківській, Донецькій областях на дослідних станціях були закладені плантації саджанців фундука, вирощених із насіння південних та західноєвропейських сортів. Шляхом апробації на морозостійкість, урожайність, великоплідність, вихід ядра були відібрані кращі сіянці, які і є справжніми сортами фундука. Відібрані орти почали розмножувати насінням і вегетативно (відсадками від маточно куща). Розглянемо ці способи розмноження.
Розмноження відсадками
Одно-, дворічний пагін навесні на початку сокоруху пригинаємо до землі в попередньо викопану канавку завглибшки 20 см. З нижнього боку пагона робимо надрізи кори для кращого коренеутворення, пришпилюємо пагін до землі, засипаємо канавку землею з перегноєм (1:1), залишивши верхівку пагона з 3-4 бруньками не присипаними. Утримуємо ґрунт пухким і вологим. На початку літа пагін при основі «кільцюємо» алюмінієвим дротом, що також покращує коренеутворення на відсадку.
Восени розкопуємо укорінений відсадок, відокремлюємо від материнської рослини і пересаджуємо на постійне місце.
Переваги відсадків. Більш ранній, порівняно з сіянцем, вступ у плодоношення: 100-відсоткове збереження материнських властивостей.
Недоліки відсадків. Зниження морозостійкості, спадкове передавання хвороб материнського куща, підвищені вимоги до клімату, ґрунтових умов, погана адаптація у нових кліматичних умовах, аж до 100-відсоткового підмерзання квіткових бруньок, особливо південніших сортів фундука: швидке старіння куща, його недовговічність, пошкодження плодів фундука горіховим довгоносиком, з яким дуже важко боротися і який може знищити весь урожай.
Розмноження насінням
Відбирають великоплідне насіння з високоврожайного підвищеної морозостійкості дерева фундука, яке дає стабільні врожаї. Свіжозібрані горішки зберігають у прохолодному сухому місці до листопада. У листопаді їх укладають в ящик, присипаючи прожареним вологим річковим піском (1:5), опускають до підвалу, де стратифікують до весни. Кожних два тижні насіння з піском перемішують, за необхідності зволожують, але не перезволожуючи. Коли насіння почне накільчуватися, а час садіння ще не настав, то його виносять у льодовню або сніг, де зберігають до садіння. Якщо час садіння настав, а насіння не накільчилося, його виносять на два тижні у приміщення з температурою +20-25°С, перемішуючи щодня. Висівають насіння або в шкілку на відстані 10 см одне від одного, або на постійне місце. Глибина загортання 5-7 см.
Переваги сіянців. Підвищена морозостійкість, швидке пристосування до умов нового середовища росту, підвищена морозостійкість квіткових бруньок, слабке ураження хворобами і шкідниками. За дбайливого гарного догляду дають стабільні і високі врожаї, невибагливі до ґрунту, добре плодоносять у затінку, невибагливі і витривалі.
Недоліки сіянців. Пізніший вступ у плодоношення, можлива варіація за величиною горіха, причому на 50% як у кращий, так і в гірший бік. Твердіша шкаралупа в горішків, хоч ця ознака має й свій позитив — довгоносик пошкоджує плоди лише на 10-20%.
Садіння фундука на постійне місце
Фундук невибагливий, добре плодоносить у затінку, витримує зволожені місця, може рости там, де інші дерева гинуть. Але для одержання високих і стабільних урожаїв, особливо при закладанні фундукового саду на кількох гектарах, бажаний пухкий перегнійно-карбонатний ґрунт на західних, східних, північних схилах неподалік від водойми. Південні та південно-західні схили малопридатні для вирощування фундука, позаяк вони дуже висушуються сонцем. Фундуковий сад має бути захищений від вітрів, щоб той не здував пилок. Перед закладанням саду ділянку потрібно переорати на глибину 40—60 см, затим закультивувати на глибину 10 см. Для весняного садіння орють з осені і навпаки. Якщо сад передбачається поливати, то садять за схемою 7×7 м, без поливу — 6×4 м.
Підживлення
Фундук забирає з ґрунту дуже багато поживних речовин, тому щорічно вносять з розрахунку на 1 га саду 40 т перегною та по 120 кг діючої речовини азотних і фосфорних добрив плюс 60 кг калійних.
Утримання ґрунту
Після першого післясадивного поливу ґрунт у міжряддях культивують на глибину 10 см, наступні культивації проводять у міру появи бур’янів. Культивувати міжряддя фундука слід не глибше, як на 10 см, бо поверхневі корені погано відновлюються, що негативно позначається на врожайності. По суті — це головна вимога до обробітку ґрунту у фундуковому саду.
Формування й обрізування кущів
Правильне обрізування кущів фундука є визначальним для врожайності, величини плодів, довговічності дерев. Мета обрізування фундука полягає в тому, щоб кущ мав 8—10 пагонів, розташованих якнайдалі один від одного. Слабкі, близько розміщені пагони видаляють. Якщо кущ фундука дає слабкий приріст, його зрізують на висоті 10 см від землі і 2 роки не чіпають. За цей час можна визначити, що слід видалити на 3-й рік.
Омолоджують плодоносні пагони поступово після 20 років плодоношення, коли з’являються ознаки засихання гілок. Щорічно слід підтримувати стан куща, видаляючи пагони на кільце не вище 5 см від поверхні землі. Омолоджують кущі навесні після цвітіння.
Полив фундука
На високу рентабельність фундука можна розраховувати лише при його зрошенні. Поливають фундук по борознах, розташованих упоперек рядка і пристовбурних кругах з розрахунку 300 л під молодий і 1500 л під плодоносний кущ. Строки поливу: 1 — перша половина травня; 2 — перша половина червня; 3 — перша половина серпня; 4 — перша половина вересня; 5 — після обпадання листя.
Боротьба з шкідниками і хворобами
Найнебезпечніші для фундука — горіховий довгоносик, фундуковий вусач, щитівка. За масового розмноження довгоносика пошкоджується 80-100% горіхів. Контроль за жуком (довгоносиком) проводять шляхом обстеження наприкінці травня на деревах і восени шляхом розкопування ґрунту на глибину 20 см.
Заходи боротьби: навесні дворазове обприскування через 10-15 днів інсектицидами, а восени — проти щитівки і фундукового вусача після обпадання листя. Проти хвороб обприскують колоїдною сіркою.
Висушування плодів
Обривають плоди, коли горішки мають золотаве забарвлення, а обгортки плодів ще зелені. Сушать на сонці 2—3 дні або в сушарках, але за температури не вище +50°С. Калібрують, відсіюють порожні і зберігають у паперових мішках у сухому прохолодному місці.
Рекомендації з вирощування фундука
Не захоплюйтеся відсадками великоплідних південних сортів, вони мають багато порожніх горіхів, дуже підмерзають, втрачаючи до 80% врожаю. Краще висаджувати фундук якісним апробованим насінням з відібраних маточних кущів центральної України. Саджанці, вирощені з такого насіння, зазвичай, добре пристосовуються до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, не підмерзають, мають тривалий період життя та регулярно плодоносять. Для кращого запилення не забувайте підсадити поруч ліщину або сорт Далекосхідний (на 10 саджанців фундука — один запилювач).
М.Ю. Пічний, агроном-садівник, м. Кіровоград
