Зимова редька: як вирощувати та корисні властивості


редька

Зауважу з власного гіркого досвіду: два рядки редьки погубили досить гарний кущ винограду, врятувати який не вдалося. Редька — добрий сусід таким рослинам, як буряки, морква, петрушка, пастернак, шпинат.

Добре росте й плодоносить чорна редька у міжряддях картоплі. Щороку я сію її у такий спосіб і маю на зиму два — три відра гарних плодів. Так само непогано почувається редька у міжряддях кукурудзи, проса, сорго, між гніздами чи стрічками огірків, динь і навіть суниці.

Та найкраще розміщувати зимову редьку на ділянках, що звільнилися після збирання ранньої картоплі, капусти, зеленого горошку, пряної зелені наприкінці червня. Площу слід глибоко перекопати, заскородити і посіяти чорну чи білу зимову редьку. Посіви прикоткувати.

До речі, на прогалинах та інших вільних місцях редьку краще висівати гніздами (по 3-4 насінини в букеті). Але загортати їх землею потрібно так, щоб майбутні плоди не тіснили один одного. А лінійна відстань між букетами має бути не меншою 40-50 см. Подальший догляд за посівами такий самий, як і на грядці.


Чим корисна редька

Як і деякі інші овочеві рослини, чорна редька багата на екстрактивні речовини, вуглеводи, органічні кислоти, глікозиди, лізоцим, ефірну олію, які надають плодам певного специфічного аромату й гіркоти та фітонцидних властивостей. Редька містить до 2 мг % білка, стільки ж цукрів, 15 — 20 мг % аскорбінової кислоти, до 86 % води. Крім того, є у плодах вітаміни С, В і РР, різні ферменти, а також макро- і мікроелементи — бор, калій, кальцій, марганець, сірка, залізо, які сприятливо впливають на життєдіяльність людського організму при вживанні редьки.

Щодо споживання редьки доречно зауважити таке. Аби не виникало здуття кишечника і болю в шлунку, подрібнену редьку слід посолити й помірно полити оцтом або лимонною кислотою. А через кілька хвилин заправити олією чи сметаною. Зрештою, людський організм з часом звикає до споживання редьки, яка, до речі, поліпшує процес травлення, кровотворення тощо.

Лікувальні властивості

Редька, зокрема чорна, має не менші лікувальні властивості, ніж, скажімо, столові буряки, морква та інші коренеплоди. Сік, вичавки, свіжі плоди редьки поліпшують апетит, тонізують, стимулюють виділення шлункового соку та жовчі, цілюще діють при лікуванні атеросклерозу.

Редькою і соком з неї лікують неврастенію, радикуліт, жовчнокам’яну хворобу, застудні захворювання, астму. Свіжий сік корисний для профілактики деяких інфекційних хвороб, а також цинги.

Редьці притаманні ще й інсектицидні властивості. Настій подрібнених плодів та надземної рослини відлякує листоїда, плодожерку, капустяну совку, павутинних кліщів та інших шкідників саду й городу. І водночас сам настій не токсичний. Його можна застосовувати без обмеження в часі.

Як бачимо, чорна редька — досить корисна харчова, лікувальна та профілактична культура, без якої не обійтися у кожній сім’ї. Тим більше, що вона не потребує окремої площі, місця в сівозміні. До того ж зберігаються коренеплоди зимової редьки добре. А зберігати їх найкраще у ящиках з піском у добре провітрюваному погребі за температури 2 — 4°С, або навіть прикопаною у траншеї. Тоді плоди можна буде споживати до появи першої весняної зелені або редиски.

Г.А.Скоряк




Поділитись своєю думкою