Приватна ферма, на якій утримується майже 200 голів страусів, за кілька десятків кілометрів від столиці України міста Києва — дивина!
Зрозуміло, що основою м’ясного птахівництва в Україні є і залишиться виробництво курчат-бройлерів, качок, індиків, гусей. Проте розведення та вирощування страусів — справа вигідна і прибуткова, особливо на піщаних грунтах та в посушливих місцях.
На сьогоднішній день у світі розведення страусів вважається найрентабельнішою галуззю у сільському господарстві. Щорічно реалізують близько 70 тисяч голів. Ціняться страуси не тільки м’ясом та яйцями, а й пір’ям і шкірою. Шкіра страусів після відповідної обробки не поступається слоновій, а своєю цінністю прирівнюється до шкіри алігаторів. За реалізації однієї шкіри (ціна 240 доларів за 1,5 м2) повністю відшкодовуються витрати на утримання птиці. Шкіра страусів використовується для виробництва цінних меблів, взуття, валіз, гаманців, пасків, сумок, курток тощо.
Страусова ферма
Розташована страусова ферма біля мальовничого села Ясногородка Макарівського району, що на Київщині. Адже страуси — птиці неосяжного простору пустель і степів. Перш за все виникає запитання; чому страусова ферма, а не інших сільськогосподарських птиць? Тим більше, що Україна має багаторічний досвід з їхнього вирощування.
Страусову ферму було створено у 2001 році на базі приватної фірми «Юмпіс», яка раніше переробляла деревину. У місцевого господарства взяли в оренду 18 га землі. Банк виділив під заставу фірми кредит. І розпочали самотужки будувати приміщення та загони для птиці.
Засновники ферми від’їжджали за кордон до Данії, Польщі, Південної Африки, щоб вивчити досвід утримання та вирощування страусів. А в квітні того ж року в Бельгії закупили маточне поголів’я страусів у кількості З0 голів (10 самців і 20 самок). З урахуванням того, що бельгійці спеціальною машиною доставили птицю аж до Яс-ногородки, вартість однієї голови обійшлася майже в 1 тис. доларів.
Сучасна структура страусової ферми така:
- Власне ферма із маточним поголів’ям страусів у 35 голів (10 самців і 25 самок) 7-річних і 150 голів страусенят різних вікових груп;
- Інкубаторій, у якому обладнано 6 інкубаторів потужністю 200 яйцемісць;
- Міні-зоопарк, де утримуються барани, кози, олень, віслючка, корейські свині, фазани, качки, гуси, індики;
- Шинок «Долина страусів» на З0 чоловік, із кухнею, де готують для відвідувачів страву з м’яса та яєць страусинь.
- Пилорама, де переробляється деревина як для власних потреб, так і для продажу людям. Ферму обслуговує близько З0 працівників.
В основі господарської діяльності ферми — єдиний замкнутий технологічний цикл, який обумовлює всю основну її діяльність і дає за можливістю найбільший прибуток.
Головне завдання підприємства — отримання повноцінних інкубаційних яєць, штучна їхня інкубація, реалізація молодняка всіх вікових груп. За рік на фермі мають до 800 штук яєць, у середньому по 40 яєць на несучку. В інкубаторії інкубують яйця як для власних потреб, так і на давальницьких умовах усім, хто тримає страусів, по 150 гривень за кожне виведене страусеня. Реалізація поголів’я страусів відбувається як на внутрішньому ринку, так і за межі України.
Приготування яєчні із яйця страусині — це справжній ритуал. Перед відвідувачами шинку у яйці просвердлюють електродрилем з обох боків невеликі отвори, вміст збовтують і виливають на сковорідку. З одного яйця виходить 12 порцій яєчні.
Тут же можете придбати сувенір із шкаралупи яйця страусині, розфарбований місцевими умільцями, за 200 грн, або стати власником пір’їни за 15 грн.
Підприємство має ліцензію на здійснення туристичних екскурсій.
Укладено декілька угод з туристичними фірмами міста Києва на проведення екскурсій. У штатному розписі передбачено три посади екскурсоводів, які щоденно відбувають екскурсії по території ферми для відвідувачів. За минулий рік ферму відвідали майже 5 тис. туристів.
Незабутнє задоволення дістають діти, відвідавши невеликий зоопарк та ознайомившись з екзотичними птахами і тваринами. Тож, якщо ви бажаєте відчути екзотичну красу, спокій, свіжість природи та гостинність господарів страусової ферми — завітайте до них.
Завітавши сюди всією сім’єю влітку або взимку, ви матимете змогу надихатися чистим повітрям, намилуватися чудовими птахами та із задоволенням відпочити.
Біологічні особливості страусів
Страуси за своєю суттю травоїдні. З великим апетитом поїдають капустяне листя, різнотрав’я, люцерну, конюшину, силос, комбікорми. Увесь літній період вони пасуться у загонах, які засіяні багаторічними бобовими травами. А взимку основним кормом для них є сіно із суміші люцерни, конюшини, еспарцету, лучної вівсяниці. Страуси швидко ростуть, щодоби додають у масі по 300—400 г і в рості по одному сантиметру. Приріст живої маси у них відбувається в основному за рахунок дешевих зелених кормів і сіна.
Доросла самка, за несучості 50 яєць за сезон, забезпечить отримання 4 т м’яса за рік. А від свиноматки за такий же період можна отримати лише 1,5—2,5 т свинини, до того ж використовуючи дорогі концкорми. Повна продуктивність від однієї самки протягом її «економічного життя” може досягти 72 т м’яса.
В умовах Полісся страуси швидко пристосовуються до зовнішніх кліматичних умов і добре витримують як спекотну погоду (+20-40°С), так і низьку температуру (-20-30°С).
На жаль, в Україні створення страусових ферм залежить в основному від ентузіастів, які на свій страх і ризик вирощують цих птахів. Ринок сьогодні безликий і не гуманний. Нині попит на страусове м’ясо в Європі в декілька разів перевищує можливості його виробництва. Тільки у супермаркетах Італії за рік продається до 750 т страусового м’яса. А страусовий ринок України, мов те неоране поле, — вільне. Отже, ясногородці хочуть це поле зорати, засіяти і мати з цього прибуток.
Страуси походять із Африканських саван. Пещерні малюнки первісних мешканців Африки залишили нам на згадку: мисливець з луком крадеться за страусами. В Єгипті стада страусів жили ще до зведення пірамід. Римляни, що полюбляли видовища, крім левів і слонів, випускали на арену до тисячі страусів і спостерігали за їхньою бійкою.
Страусове пір’я символізує істину та справедливість. Ці птахи живуть повсюди в Африці, в Західній і Середній Азії, південній Європі. Світова популяція страусів становить близько 2 млн. голів.
Зріст особини сягає до 3 м, маса понад 140 кг. Самка несе до 50-70 яєць завдовжки 12—15 см масою 1,5-2 кг. Живуть страуси понад 60 років. Самки можуть відтворювати потомство протягом З0 років, самці — 40. Саме тіло птаха — ніби розкішна «халабуда» з пір’я. Над нею — граційна шия, що завершується змієподібною головою з великими очима (5 см ) і дзьобом (12 см). На очі, як і на ноги, страуси особливо покладаються. Вони не літають. Замість крил у них лише вкриті пір’ям відростки. Та навзамін цих птахів обдаровано напрочуд довгими сильнорозвинутими ногами. З їхньою допомогою страуси убезпечені від багатьох нападників. Тікаючи під вітер, вони ще й розпускають свої крильця, перетворюючи їх на своєрідні вітрила. Й отак розвивають швидкість до 70 км на годину. До того ж витримувати такий темп можуть протягом З0 хв.
Страуси — стадні птахи, але в племінний період гуртуються у групи — один самець і дві-три самки.
У самки оперення буре, а от самці напрочуд елегантні: чорне пір’я по всьому тулубу і сніжно-білий хвіст. Махові пір’їни першого порядку теж білі. Залицяючись до самки, самець галантно присідає, б’є крильцями, наповнює зоб повітрям і шия нагадує повітряну кулю, треться головою об неї. Одне слово, демонструє своє шляхетне вбрання з усіх боків.
Страуси — істоти травоїдні. Харчуються переважно на луках та пасовищах, їдять утричі менше, ніж корова або свиня. З’їдають за добу 2-3 кг корму.
Розмноження страусів
У племінний період самці бувають агресивні й небезпечні. Самки стають статевозрілими у 2-3-річному віці, а самці — у 4 роки. Відкладають яйця через кожні 2-3 дні до гнізда, що зроблене самцем у піску. За сезон самка відкладає 40-70 яєць. Висиджування яєць триває 6 тижнів (42 + 1—2 дні). Вдень на яйцях сидять самки, змінюючи одна одну, а вночі — самець. Страусенята з’являться на світ уже в пір’ї (схожі на їжаків), масою 800 г і завбільшки 25 см.
За штучної інкубації оптимальна температура в інкубаторах підтримується на рівні +37—38°С, відносна вологість повітря від 40 до 70%. Під квочкою страусенята вилуплюються дружно й одночасно. А в інкубаторі цей процес розтягується до 1,5—2 доби.
З 1985 року у світі стрімко розпочалося розведення страусівництва. Все це було пов’язане з тим, що змістився акцент на виробництво не тільки пір’я, а насамперед м’яса і шкіри. У м’ясі страусів дуже багато білка (21%), заліза, марганцю, фосфору і мала кількість холестерину. Найцінніша та найхарактерніша властивість страусятини — соковитість. У м’ясі страусів мало сполучної тканини, тому воно легко перетравлюється. Страусятина не схожа на курятину. Своєю структурою, кольором і смаком нагадує яловичину. Чистий вихід м’яса становить 50—60% живої маси. Можна сказати, що від дорослої птиці масою 95 кг можна отримати 34 кг м’яса, 5 кг жиру, 14 кг кісток, 4,4 кг харчового ліверу, майже 2 кг пір’я. Шкіра площею 1,2-1,5 м2 важить 7 кг, і становить 7% маси тіла птиці. Із харчового ліверу делікатесними продуктами є серце (1 кг), м’язовий шлунок (2 кг), печінка (1,5 кг).
Скільки можна заробити розводячи страусів
На світовому ринку ціниться не лише м’ясо страусів, а й шкіра. Вона тонка, м’яка, еластична і міцна, водостійка, не тріскається і не пересихає. За міцністю не поступається слоновій, а за вартістю прирівнюється до зміїної та крокодилячої шкір. З однієї голови птиці отримують 1,2-1,8 м добротної шкіри.
Великим попитом у населення користуються страусяті яйця. Одне страусяче яйце замінює 20 курячих.
Підшкірний жир використовують у косметології для приготування кремів. Сухожилля, рогівки ока птиці широко застосовують у медицині для трансплантації людям.
Пір’я страусів протягом віків мало і матиме велику цінність.
Пір’їни, забарвлені в усі кольори, стають прикрасами модних жіночих туалетів. Із шкаралупи яєць, використаних для харчування, виготовляють сувеніри.
Дарма, що страуси походять із африканських саван, вони відносно добре приживаються в умовах України. Найперспективнішими для вирощування є чорні африканські страуси. Їх виведено шляхом гібридизації підвидів звичайних та південноафриканських страусів. Ці птахи легко звикають до місцевих кліматичних умов. Ріст самців до 2,7 м і маса понад 140 кг. Голова, шия і ноги свинцево-сірого кольору. На кінцівках ніг тільки по два розвинуті пальці. Дзьоб рогового кольору, з червоною окрайкою і такою ж основою верхньої щелепи. Під час залицяння до самки дзьоб, а також шкіра навколо рота червоніє; спина ж інтенсивного чорного кольору. Щитки — плюсни спереду рогового кольору, а у племінний період стають світло-червоними. Самка менша від самця на зріст і має сіро-буре забарвлення пір’я. Несучість до 50 яєць за сезон, масою 1,4 кг. Заплідненість яєць — 70 %. Виводимість — 50%.
Американські страуси Нанду за зовнішнім виглядом подібні до чорного африканського, але це не близькі родичі. Ріст самця сягає 1,5 м, маса 50 кг. У Нанду також немає кіля. Ноги трипальцеві, голова і шия оперені. Дзьоб стулений, із зігнутим нігтеподібним наростом. Самка Нанду несе яйця різної величини — завдовжки до 10—15 см, масою 600—700 г, шкаралупа жовто-білого забарвлення. У кладці 13—17 яєць. Насиджують яйця 42 дні. Статева зрілість настає у 2—3-річному віці. Тривалість життя — 14—15 років. Ця птиця боїться води, але любить купатися у піску. Крім м’яса та яєць, у свіжому вигляді використовують також жир, яким просякнуте все тіло. Із шкіри роблять добротне взуття, килими.
Австралійські страуси Ему досягають росту 1,7 м, масою 45—50 кг. Самець за величиною менший від самки. Голова і шия оперені. Дзьоб широкий, приплюснутий згори донизу. Колір оперення коричнево-бурий. Страуси стають статевозрілими на третьому році життя. Перед яйцекладкою самець споруджує гніздо із трави, листя і гіллячок, до якого самка відкладає 7—9 яєць світло-зеленого кольору, розміром 9—13 см. Інтервал між знесенням яєць становить 3—5 днів. Обов’язки квочки бере на себе самець. Насиджування триває 52—60 днів. Період їхнього розмножування припадає на кінець листопада аж до кінця лютого. Насиджування: січень-лютий. Це одна з незручностей під час вирощування в господарстві. Ему не боїться води і може перепливати широкі річки. М’ясо цієї птиці смачне і нагадує підсмажену яловичину.
Перші дослідження з розведення страусів в Україні розпочалися у заповіднику Асканія-Нова ще за його засновника — Ф.Е.Фольц-Фейна, а потім тривали і за радянської влади. Археологи знаходять на теренах України їхні викопні рештки. Це свідчить про те, що у далеку давнину страуси тут були як у себе вдома. Тож напевно може бути, що в майбутньому цей красень-птах стане для нас так само звичним, як, скажімо, гусак чи індик.
О.Лашко
